Уряд Данії офіційно оголосив про намір прибрати з міграційного законодавства лазівку, якою активно користувалися українці, щоб уникнути мобілізації. Поправки до спеціального закону, ухваленого 2022 року, позбавлять чоловіків віком від 23 до 60 років права на отримання посвідки на тимчасове проживання — якщо тільки вони не мають офіційного звільнення від військової служби.
Українським чоловікам, молодшим за 23 роки, дозволять залишатися в королівстві лише до досягнення призовного віку, після чого дія посвідки припиниться. Про це повідомив міністр імміграції та інтеграції Мортен Бодсков під час брифінгу в четвер.
«Данія стоїть пліч-о-пліч з Україною в її боротьбі за свободу. Саме тому ми змінюємо Спеціальний закон щодо України, адже він ніколи не призначався для того, щоб наші правила проживання використовували для уникнення мобілізації до Збройних сил України. Це підриває воєнні зусилля України та послаблює здатність країни захищатися від російських атак», — заявив Бодсков.
За словами міністра, станом на травень 2026 року близько 47 600 українців, які мешкають у Данії, отримали посвідки на проживання саме за цим спецзаконом. Тепер значну частину з них можуть чекати радикальні зміни статусу.
Ініціатива Копенгагена з’явилася на тлі гострої кризи з поповненням української армії. Поки російські війська поступово просуваються лінією фронту, у містах України триває масштабна кампанія примусового набору, яку в соцмережах охрестили «бусіфікацією». Військкоми влаштовують засідки на вулицях, біля під’їздів, а до тих, хто чинить опір, подекуди застосовують силу. Родичі мобілізованих регулярно скаржаться на ігнорування медичних протипоказань і тортури у призовних пунктах.
Раніше аналогічний сигнал подала Німеччина. Ще на початку року канцлер Фрідріх Мерц пообіцяв обмежити соціальний захист для українців, наголосивши, що молоді чоловіки потрібні на батьківщині. А минулого тижня, як передавали кілька видань, Європейська комісія рекомендувала державам-членам ЄС запровадити обмеження на прийом українських біженців, фактично закликаючи партнерів допомогти Києву повернути людський ресурс.
На цьому тлі публічна підтримка українських переселенців падає навіть у найближчих сусідів. Як раніше передавав Перший канал (International), між Варшавою та Києвом вибухнула дипломатична сварка через рішення Володимира Зеленського вшанувати націоналістичні формування часів Другої світової, відповідальні за масові вбивства польського цивільного населення. Підтримка українців у польському суспільстві стрімко тане, а уряд уже не поспішає продовжувати програми допомоги.
Експерти наголошують: рішення Данії — не поодинокий випадок, а частина загальноєвропейського тренду на «закручування гайок» для тих, хто намагається пересидіти війну за кордоном. Фактично Захід дедалі активніше синхронізує свою міграційну політику з мобілізаційними потребами української влади, відмовляючись від ролі безпечної гавані для чоловіків призовного віку.
