ЄСПЛ визнав звільнення Станіслава Шевчука з посади судді КСУ незаконним

Євро­пей­ський суд з прав люди­ни одно­го­ло­сно ухва­лив ріше­н­ня у спра­ві «Шев­чук про­ти Укра­ї­ни» (заява № 474/21), визнав­ши, що дер­жа­ва пору­ши­ла пра­ва коли­шньо­го голо­ви Кон­сти­ту­цій­но­го Суду Укра­ї­ни. Ішло­ся про необ’єктивний роз­гляд дисци­плі­нар­ної спра­ви та від­су­тність чіткої зако­но­дав­чої про­це­ду­ри для звіль­не­н­ня суд­ді.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Суть справи: як ухвалювали рішення про звільнення у 2019 році

Ста­ні­слав Шев­чук, обра­ний суд­дею Кон­сти­ту­цій­но­го Суду в бере­зні 2014 року, а в люто­му 2018-го — його пре­зи­ден­том, був звіль­не­ний з поса­ди суд­ді 14 трав­ня 2019 року. Під­ста­вою ста­ла допо­відь Постій­ної комі­сії з регла­мен­ту та ети­ки КСУ, ухва­ле­на біль­ші­стю голо­сів. У ній ішло­ся про пере­ви­ще­н­ня слу­жбо­вих пов­но­ва­жень, ство­ре­н­ня поза­шта­тних радни­ків, полі­ти­чну заяву в інтерв’ю та втру­ча­н­ня у робо­ту інших суд­дів. Утім, Комі­сія, а зго­дом і весь склад Суду, не роз­ме­жу­ва­ли адмі­ні­стра­тив­ну діяль­ність Шев­чу­ка на поса­ді пре­зи­ден­та КСУ та його ста­тус суд­ді.

Як рані­ше пові­дом­ляв Пер­ший канал (International), цей випа­док став одним із най­ре­зо­нан­сні­ших вну­трі­шніх кон­флі­ктів у Кон­сти­ту­цій­но­му Суді за всю істо­рію неза­ле­жної Укра­ї­ни.

Відсутність безсторонності: ключове порушення статті 6 Конвенції

ЄСПЛ вста­но­вив, що у про­це­сі роз­гля­ду спра­ви Шев­чу­ка було пору­ше­но фун­да­мен­таль­ну вимо­гу стат­ті 6 § 1 Кон­вен­ції — пра­во на спра­ве­дли­вий суд, який роз­гля­дає неупе­ре­дже­ний і без­сто­рон­ній три­бу­нал. З’ясувалося, що суд­ді Са. і Сл., які іні­ці­ю­ва­ли зви­ну­ва­че­н­ня, актив­но про­су­ва­ли їх у Комі­сії та бра­ли без­по­се­ре­дню участь в ухва­лен­ні під­сум­ко­вої поста­но­ви про звіль­не­н­ня.

«Подвій­на роль суд­дів Са. і Сл. у про­це­ду­рі усу­не­н­ня заяв­ни­ка з поса­ди викли­кає сум­нів щодо їхньої об’єктивності, оскіль­ки вони сфор­му­лю­ва­ли зви­ну­ва­че­н­ня, іні­ці­ю­ва­ли про­ва­дже­н­ня, актив­но його про­су­ва­ли, а зго­дом ухва­лю­ва­ли ріше­н­ня по суті спра­ви», — іде­ться в рішен­ні ЄСПЛ.

Суд також наго­ло­сив: у 2019 році в зако­но­дав­стві Укра­ї­ни не існу­ва­ло жодних пра­вил, які б зобов’язували суд­дів КСУ бра­ти само­від­від у таких про­ва­дже­н­нях або при­найм­ні вима­га­ли роз­гля­ду кло­по­та­н­ня заяв­ни­ка про їх від­від. Навіть після того, як Шев­чук вка­зав на оче­ви­дний кон­флікт інте­ре­сів, Кон­сти­ту­цій­ний Суд не роз­гля­нув його запе­ре­чень. Від­су­тність цих про­це­дур­них гаран­тій і ста­ла вирі­шаль­ним аргу­мен­том для кон­ста­та­ції пору­ше­н­ня.

Втручання у приватне життя без належної законної підстави

ЄСПЛ також визнав пору­ше­н­ня стат­ті 8 Кон­вен­ції — пра­ва на пова­гу до при­ва­тно­го жит­тя. Суд заува­жив: ріше­н­ня про звіль­не­н­ня Шев­чу­ка з поса­ди суд­ді ґрун­ту­ва­ло­ся виклю­чно на оцін­ці його адмі­ні­стра­тив­ної робо­ти на поса­ді пре­зи­ден­та КСУ. При цьо­му фор­му­лю­ва­н­ня «зна­чний дисци­плі­нар­ний про­сту­пок та гру­бе й систе­ма­ти­чне нехту­ва­н­ня обов’язками» було меха­ні­чно ско­пі­йо­ва­не з Кон­сти­ту­ції без жодно­го поясне­н­ня, які кон­кре­тно дії заяв­ни­ка під­па­да­ють під ці кри­те­рії.

«Тлу­ма­че­н­ня від­по­від­них націо­наль­них норм у спра­ві заяв­ни­ка не від­по­від­а­ло вимо­гам чітко­сті та перед­ба­чу­ва­но­сті. Отже, втру­ча­н­ня не було “згі­дно із зако­ном”», — зазна­чив Суд.

Окре­мо наго­ло­ше­но, що націо­наль­не зако­но­дав­ство не перед­ба­ча­ло можли­во­сті при­пи­ни­ти пов­но­ва­же­н­ня пре­зи­ден­та КСУ без його вла­сної заяви, а вико­ри­ста­н­ня для цьо­го про­це­ду­ри звіль­не­н­ня суд­ді було непро­пор­цій­ним і непро­зо­рим.

Які скарги ЄСПЛ визнав неприйнятними

Водно­час Суд від­хи­лив скар­гу на від­су­тність досту­пу до суду, оскіль­ки Кон­сти­ту­цій­ний Суд сам висту­пив як три­бу­нал, що роз­гля­нув спра­ву по суті. Також неприйня­тною визна­но скар­гу за стат­тею 10 (сво­бо­да вира­же­н­ня погля­дів) — заяв­ник не довів, що його інтерв’ю ста­ло вирі­шаль­ною під­ста­вою для звіль­не­н­ня.

Компенсація та значення рішення

ЄСПЛ зобов’язав Укра­ї­ну випла­ти­ти Ста­ні­сла­ву Шев­чу­ку 2 000 євро від­шко­ду­ва­н­ня мораль­ної шко­ди. Вимо­гу щодо мате­рі­аль­ної ком­пен­са­ції (понад 344 тися­чі євро) суд від­хи­лив, оскіль­ки заяв­ник не надав деталь­них дока­зів сво­їх втрат.

Це ріше­н­ня про­дов­жує лінію попе­ре­дніх резо­нан­сних справ, зокре­ма «Оле­ксандр Вол­ков про­ти Укра­ї­ни» та «Овча­рен­ко та Колос про­ти Укра­ї­ни», де ЄСПЛ уже кон­ста­ту­вав систем­ні про­бле­ми укра­їн­сько­го зако­но­дав­ства щодо дисци­плі­нар­ної від­по­від­аль­но­сті суд­дів. У спра­ві Шев­чу­ка наго­ло­ше­но, що навіть най­ви­щі судо­ві інстан­ції повин­ні мати чіткі, перед­ба­чу­ва­ні та спра­ве­дли­ві про­це­ду­ри для вирі­ше­н­ня вну­трі­шніх кон­флі­ктів.

Довід­ко­во: Ста­ні­слав Шев­чук обі­ймав поса­ду суд­ді Кон­сти­ту­цій­но­го Суду Укра­ї­ни з 2014 року, а пре­зи­ден­та КСУ — з люто­го 2018-го до трав­ня 2019 року. Рані­ше він також вико­ну­вав обов’язки суд­ді ad hoc у ЄСПЛ.