ЄСПЛ присудив 3000 євро дружині зниклого безвісти через провал слідства

Євро­пей­ський суд з прав люди­ни одно­го­ло­сно ухва­лив ріше­н­ня у спра­ві «Булах про­ти Укра­ї­ни» (заява № 1380/25). Суд кон­ста­ту­вав пору­ше­н­ня стат­ті 3 Кон­вен­ції про захист прав люди­ни і осно­во­по­ло­жних сво­бод у її про­це­су­аль­но­му аспе­кті — дер­жа­ва не забез­пе­чи­ла ефе­ктив­но­го роз­слі­ду­ва­н­ня поби­т­тя, яко­го заяв­ник зазнав від рук при­ва­тної осо­би. Потер­пі­лий зник без­ві­сти за осо­бли­во небез­пе­чних для жит­тя обста­вин під час бойо­вих дій, і спра­ву про­дов­жи­ла його дру­жи­на.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Обставини справи: побиття та безрезультатне слідство

Заяв­ник, Воло­ди­мир Воло­ди­ми­ро­вич Булах 1977 року наро­дже­н­ня, 10 кві­тня 2022 року зазнав фізи­чно­го насиль­ства. Як вста­нов­ле­но мате­рі­а­ла­ми спра­ви, П. уда­рив його ногою в пах, пова­лив на зем­лю, сів звер­ху й зав­дав уда­рів кула­ка­ми в голо­ву. Судо­во-меди­чна екс­пер­ти­за від 11 кві­тня 2022 року зафі­ксу­ва­ла син­ці та садна на тулу­бі, шиї, лівій верх­ній кін­ців­ці, а також заби­т­тя голо­ви від тупо­го твер­до­го пре­дме­та. Ушко­дже­н­ня ква­лі­фі­ку­ва­ли як лег­кі тіле­сні з незна­чни­ми тим­ча­со­ви­ми наслід­ка­ми.

16 кві­тня 2022 року роз­по­ча­ли кри­мі­наль­не про­ва­дже­н­ня. Утім уже 31 трав­ня 2022 року слід­чий закрив спра­ву через від­су­тність свід­ків. 15 черв­ня 2022 року про­ку­рор ска­су­вав цю поста­но­ву, вка­зав­ши на неви­ко­на­н­ня низ­ки слід­чих дій. Зго­дом слід­чо­го при­тя­гли до дисци­плі­нар­ної від­по­від­аль­но­сті за про­це­су­аль­ні пору­ше­н­ня. Попри це 25 сер­пня 2022 року про­ва­дже­н­ня вдру­ге нама­га­ли­ся закри­ти — зно­ву через брак оче­вид­ців, хоча потер­пі­лий ствер­джу­вав, що свід­ки були. Це ріше­н­ня від­кли­ка­ли ще до поча­тку оскар­же­н­ня.

Лише 23 сер­пня 2024 року Воло­ди­ми­ра Була­ха офі­цій­но визна­ли потер­пі­лим і допи­та­ли. У пері­од із вере­сня 2024 до трав­ня 2025 року слід­чо­му п’ять разів нада­ва­ли вка­зів­ки, допи­та­ли свід­ків (зокре­ма П.) та про­ве­ли слід­чий екс­пе­ри­мент. Остан­ні мате­рі­а­ли — екс­пер­тні виснов­ки від 15 і 19 трав­ня 2025 року щодо тіле­сних ушко­джень. Ста­ном на момент вине­се­н­ня ріше­н­ня ЄСПЛ кри­мі­наль­не про­ва­дже­н­ня зали­ша­ло­ся неза­вер­ше­ним.

12 черв­ня 2025 року Воло­ди­мир Булах зник без­ві­сти в Доне­цькій обла­сті під час вико­на­н­ня бойо­во­го зав­да­н­ня. 30 листо­па­да 2025 року його дру­жи­на Ната­лія Сер­гі­їв­на Булах (1982 р. н.) висло­ви­ла бажа­н­ня під­три­му­ва­ти заяву в ЄСПЛ. Суд визнав за нею пра­во пред­став­ля­ти інте­ре­си чоло­ві­ка, поси­ла­ю­чись на пра­кти­ку у спра­вах зни­клих без­ві­сти за жит­тє­во небез­пе­чних обста­вин (Varnava and Others v. Turkey).

Чому ЄСПЛ визнав розслідування неефективним

Суд нага­дав, що ста­т­тя 3 Кон­вен­ції вима­гає від дер­жа­ви про­во­ди­ти неза­ле­жне, неупе­ре­дже­не та ретель­не роз­слі­ду­ва­н­ня будь-яко­го жор­сто­ко­го пово­дже­н­ня, навіть якщо його вчи­ни­ли при­ва­тні осо­би (M.C. v. Bulgaria, Denis Vasilyev v. Russia). Орга­ни вла­ди зобов’язані дія­ти зі зраз­ко­вою опе­ра­тив­ні­стю та сум­лі­н­ням, а про­ва­дже­н­ня зага­лом — від досу­до­во­го ета­пу до судо­во­го роз­гля­ду — має забез­пе­чу­ва­ти невід­во­ро­тність пока­ра­н­ня. Іна­кше під­ри­ва­є­ться дові­ра суспіль­ства до вер­хо­вен­ства пра­ва і вини­кає вра­же­н­ня толе­ру­ва­н­ня сва­ві­л­ля.

Як рані­ше пові­дом­ляв Пер­ший канал (International), Укра­ї­на нео­дно­ра­зо­во про­гра­ва­ла ана­ло­гі­чні спра­ви через систем­ні недо­лі­ки досу­до­во­го слід­ства. У спра­ві Була­ха Суд узяв до ува­ги, що націо­наль­ні орга­ни самі визна­ли помил­ки — зокре­ма неви­прав­да­не закри­т­тя про­ва­дже­н­ня через брак свід­ків.

У рішен­ні ЄСПЛ пря­мо зазна­че­но:

«Орга­ни вла­ди, упов­но­ва­же­ні від­кри­ти й про­во­ди­ти кри­мі­наль­не роз­слі­ду­ва­н­ня, не докла­ли справ­жніх зусиль для опе­ра­тив­но­го та ретель­но­го вивче­н­ня обста­вин, вста­нов­ле­н­ня фактів і, за необ­хі­дно­сті, при­тя­гне­н­ня вин­них до від­по­від­аль­но­сті».

Серед клю­чо­вих недо­лі­ків, зафі­ксо­ва­них Судом, — загаль­на затя­гну­тість про­ва­дже­н­ня, неспро­мо­жність своє­ча­сно забез­пе­чи­ти ефе­ктив­ну участь потер­пі­ло­го в роз­слі­ду­ван­ні (аж до допи­ту через понад два роки), а також нео­дно­ра­зо­ві без­під­став­ні спро­би закри­ти спра­ву. Суд спи­рав­ся на про­від­ні пре­це­ден­ти — «Мута про­ти Укра­ї­ни» (Muta v. Ukraine) та «Чер­не­га та інші про­ти Укра­ї­ни» (Chernega and Others v. Ukraine).

Компенсація та подальші кроки

ЄСПЛ при­су­див заяв­ни­ко­ві 3000 євро від­шко­ду­ва­н­ня мораль­ної шко­ди. Випла­ту має здій­сни­ти дер­жа­ва-від­по­від­ач про­тя­гом трьох міся­ців від дати, коли ріше­н­ня ста­не оста­то­чним. У разі затрим­ки на суму нара­хо­ву­ва­ти­ме­ться про­стий від­со­ток на рів­ні гра­ни­чної кре­ди­тної став­ки Євро­пей­сько­го цен­траль­но­го бан­ку плюс три від­со­тко­ві пун­кти. Це ріше­н­ня оста­то­чне, хоча може зазна­ти реда­кцій­них пра­вок.

Про­ва­дже­н­ня в укра­їн­ських орга­нах слід­ства досі не завер­ше­не, отже, дер­жа­ва має можли­вість випра­ви­ти недо­лі­ки й про­ве­сти нале­жне роз­слі­ду­ва­н­ня, як того вима­га­ють між­на­ро­дні зобов’язання.