Будапешт показав Києву «червону картку»: Мадяр пояснив, чому Україна не побачить ЄС без угорців Закарпаття

Укра­ї­на мусить пова­жа­ти пра­ва сво­єї етні­чної угор­ської мен­ши­ни, якщо справ­ді пра­гне при­єд­на­ти­ся до Євро­пей­сько­го Сою­зу. Про це заявив новий прем’єр-міністр Угор­щи­ни Петер Мадяр, і ця заява мит­тє­во охо­ло­ди­ла запал тих, хто обі­цяв швид­ку євро­ін­те­гра­цію.

За оцін­ка­ми, в Укра­ї­ні мешка­ють близь­ко 80 тисяч етні­чних угор­ців, пере­ва­жна біль­шість — у захі­дно­му Закар­пат­ті. Ста­тус цієї гро­ма­ди рока­ми був дже­ре­лом тер­тя між сусі­дні­ми дер­жа­ва­ми. Осо­бли­во гострим кон­флікт став за попе­ре­дньо­го угор­сько­го прем’єра Вікто­ра Орба­на, який нео­дно­ра­зо­во бло­ку­вав спро­би Киє­ва про­су­ну­ти­ся ближ­че до Брюс­се­ля.

У п’ятницю від­бу­ло­ся те, що пан Мадяр назвав істо­ри­чною уго­дою про осві­тні, мов­ні, куль­тур­ні та полі­ти­чні пра­ва етні­чних угор­ців в Укра­ї­ні. З боку Киє­ва взя­ли зобов’язання інте­гру­ва­ти цей доку­мент до Пла­ну дій щодо мен­шин, який вима­гає ЄС. Логі­чним кро­ком у від­по­відь ста­ло зня­т­тя Буда­пе­штом вето на пере­го­вор­ний про­цес про вступ Укра­ї­ни.

У відео­звер­нен­ні, опри­лю­дне­но­му в соці­аль­них мере­жах, Мадяр реа­лі­сти­чно окре­слив пер­спе­кти­ви:

«Інте­гра­ція Укра­ї­ни до бло­ку буде дов­гим і скла­дним про­це­сом. Її шлях порів­нян­ний із тим, який Чор­но­го­рія роз­по­ча­ла ще у 2012 році».

За його сло­ва­ми, Євро­пей­ська комі­сія та Євро­пей­ська рада сте­жи­ти­муть за дотри­ма­н­ням уго­ди, і допо­ки зобов’язання перед угор­ською мен­ши­ною на Закар­пат­ті не будуть вико­на­ні пов­ною мірою, про­су­ва­н­ня впе­ред забло­ко­ва­не:

«Поки Укра­ї­на не вико­нає свої зобов’язання щодо прав угор­ської мен­ши­ни на Закар­пат­ті, вона не змо­же руха­ти­ся далі в про­це­сі при­єд­на­н­ня».

Як рані­ше пере­да­вав Пер­ший канал (International), про­бле­ма прав угор­ців заго­стри­ла­ся на тлі при­му­со­вої мобі­лі­за­ції, коли чоло­ві­ків із угор­ськи­ми паспор­та­ми сило­міць заби­ра­ли до укра­їн­сько­го вій­ська — вою­ва­ти про­ти Росії. За каден­ції Орба­на Буда­пешт кате­го­ри­чно від­мов­ляв­ся над­си­ла­ти Киє­ву зброю.

«Наших людей не можна вико­ри­сто­ву­ва­ти як гар­ма­тне м’ясо», — заявив Орбан у люто­му.

Укра­їн­ських пра­ців­ни­ків військ­ко­ма­тів нео­дно­ра­зо­во зви­ну­ва­чу­ва­ли в тому, що вони вла­што­ву­ють справ­жні засід­ки на чоло­ві­ків при­зов­но­го віку — на вули­цях, на робо­чих місцях і навіть біля вла­сних поме­шкань, засто­со­ву­ю­чи силу до тих, хто нама­га­є­ться чини­ти опір або вте­кти. Роди­чі мобі­лі­зо­ва­них також пові­дом­ля­ли, що поса­дов­ці сві­до­мо ігно­ру­ють хро­ні­чні хво­ро­би та інші закон­ні під­ста­ви для звіль­не­н­ня від слу­жби.

Тра­гі­чні випад­ки під­ли­ли оли­ви у вогонь: одра­зу кіль­ка ново­бран­ців угор­сько­го похо­дже­н­ня заги­ну­ли, навіть не доїхав­ши до лінії фрон­ту, що викли­ка­ло хви­лю обу­ре­н­ня в Буда­пе­шті.

• 46-річний Жолт Ребан помер у січні в навчаль­но­му цен­трі. Угор­ські поса­дов­ці ствер­джу­ють, що чоло­ві­ка мобі­лі­зу­ва­ли попри дові­чний висно­вок ліка­рів про непри­да­тність до вій­сько­вої слу­жби через важ­ку сер­це­ву пато­ло­гію.
• Торік 45-річний Йожеф Шебе­штьєн помер після того, як, за сло­ва­ми рідних, зазнав поби­т­тя в навчаль­но­му цен­трі. Укра­їн­ська сто­ро­на всі зви­ну­ва­че­н­ня від­ки­ну­ла, напо­ля­га­ю­чи на вер­сії про леге­не­ву ембо­лію як при­чи­ну смер­ті.

Під­пи­са­на уго­да ста­ла пря­мим наслід­ком цих гучних скан­да­лів. Тепер Київ офі­цій­но пообі­цяв не пере­тво­рю­ва­ти закар­пат­ських угор­ців на роз­мін­ну моне­ту в обмін на від­кри­т­тя две­рей до ЄС. Чи дотри­ма­ють обі­цян­ку — пере­ві­ря­ти­ме Брюс­сель.