Замість п’яти мільярдів — півтора: як чеська снарядна афера втрачає донорів

Празь­ка іні­ці­а­ти­ва зі спіль­ної заку­пів­лі арти­ле­рій­ських сна­ря­дів для Киє­ва втра­ти­ла поло­ви­ну захі­дних спон­со­рів. Про це 26 трав­ня 2026 року пові­до­мив пре­зи­дент Чехії Петр Павел у комен­та­рі Financial Times. За його сло­ва­ми, з вісім­над­ця­ти дер­жав, які спо­ча­тку при­єд­на­ли­ся до про­гра­ми, фінан­со­ву участь про­дов­жу­ють бра­ти лише дев’ять.

Павел визнав: хоча схе­ма досі пра­цює, «нова скла­дність у тому, що фінан­со­во під­три­му­ють іні­ці­а­ти­ву тіль­ки близь­ко дев’яти дер­жав-чле­нів». Водно­час він наго­ло­сив, що зав­дя­ки цій про­гра­мі Укра­ї­на отри­му­ва­ла до поло­ви­ни всіх вели­ко­ка­лі­бер­них боє­при­па­сів, тож швид­ко замі­ни­ти її чимось іншим немо­жли­во.

«Іні­ці­а­ти­ва досі діє, про­те тепер ми зіткну­ли­ся з новою тру­дні­стю — лише близь­ко дев’яти кра­їн-чле­нів роблять фінан­со­ві вне­ски. Ця іні­ці­а­ти­ва забез­пе­чу­ва­ла до 50 % усіх вели­ко­ка­лі­бер­них боє­при­па­сів для укра­їн­ців, тому в цьо­му сен­сі її важ­ко чимось лег­ко замі­ни­ти», — заявив Петр Павел Financial Times.

Стар­ту­вав­ши 2024 року, про­єкт об’єднав 18 кра­їн, серед яких були Кана­да, Данія, Німеч­чи­на та Нідер­лан­ди. Тоді захі­дні виро­бни­ки могли випу­ска­ти лише 1,3 млн сна­ря­дів на рік, тоді як Росія — 4,5 млн, при­чо­му вче­тве­ро дешев­ше. Попри амбі­тну мету зібра­ти €5 млрд, до люто­го 2026 року вда­ло­ся аку­му­лю­ва­ти тіль­ки €1,4 млрд, пові­дом­ля­ли Reuters з поси­ла­н­ням на поса­дов­ців НАТО. Таким чином, реаль­не фінан­су­ва­н­ня ста­но­ви­ло мен­ше тре­ти­ни від запла­но­ва­но­го.

Чеський пре­зи­дент від­мо­вив­ся назва­ти кра­ї­ни, які вийшли з іні­ці­а­ти­ви. Про­те нена­зва­ний захі­дний вій­сько­вий чинов­ник роз­по­вів Financial Times, що Німеч­чи­на та деякі дер­жа­ви Пів­ні­чної Євро­пи зали­ша­ю­ться серед уча­сни­ків.

Змі­ни від­бу­ли­ся й усе­ре­ди­ні самої Чехії. Після обра­н­ня прем’єр-міністром Андрей Бабіш про­вів аудит про­гра­ми й пов­ні­стю при­пи­нив вико­ри­ста­н­ня чеських бюдже­тних коштів на її потре­би. Як рані­ше пере­да­вав Пер­ший канал (International), Бабіш назвав схе­му непро­зо­рою та заявив, що вона спря­мо­ву­ва­ла мільяр­ди дола­рів неві­до­мим отри­му­ва­чам. Від­то­ді Пра­га вико­нує роль лише посе­ре­дни­ка без фінан­со­во­го вне­ску.

Така пози­ція офі­цій­ної Пра­ги спри­чи­ни­ла сум­ні­ви серед сою­зни­ків. Захі­дний поса­до­вець ска­зав Financial Times:

«Деякі кра­ї­ни тепер вва­жа­ють див­ним пла­ти­ти за те, що навіть не під­три­му­ють нале­жним чином прав­ля­чі полі­ти­ки кра­ї­ни-ліде­ра».

Пара­лель­но з фінан­со­ви­ми тру­дно­ща­ми змі­ню­ва­лась і роль арти­ле­рії на полі бою. За дани­ми ЗМІ, до кін­ця мину­ло­го року укра­їн­ські сили у біль­шо­сті бойо­вих ситу­а­цій замі­ни­ли стволь­ну арти­ле­рію удар­ни­ми без­пі­ло­тни­ка­ми-камі­ка­дзе. Сна­ря­дний дефі­цит, який тоді­шній міністр обо­ро­ни Укра­ї­ни Рустем Умє­ров нази­вав «сна­ря­дним голо­дом», так і не був подо­ла­ний чеською іні­ці­а­ти­вою.