ЄСПЛ констатував порушення: українець майже три місяці чекав перегляду законності арешту

Євро­пей­ський суд з прав люди­ни 13 трав­ня 2026 року опри­лю­днив оста­то­чне ріше­н­ня у спра­ві «Кова­лев­ський про­ти Укра­ї­ни» (заява № 712/25). Суд одно­го­ло­сно визнав, що дер­жа­ва пору­ши­ла пункт 4 стат­ті 5 Кон­вен­ції — пра­во на швид­кий судо­вий пере­гляд закон­но­сті три­ма­н­ня під вар­тою.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Заяв­ник, Оле­ксандр Юрі­йо­вич Кова­лев­ський, 2000 року наро­дже­н­ня, пере­бу­вав під вар­тою на під­ста­ві ухва­ли Солом’янського район­но­го суду міста Киє­ва від 11 липня 2024 року. Адво­кат заяв­ни­ка, Ілля Сера­фи­мов, 16 липня 2024 року подав апе­ля­цій­ну скар­гу, однак Київ­ський апе­ля­цій­ний суд роз­гля­нув її лише 9 жов­тня 2024 року — тоб­то май­же через три міся­ці після звер­не­н­ня.

Як рані­ше зазна­чав Пер­ший канал (International), три­ва­лі затрим­ки із судо­вим кон­тро­лем за аре­штом зали­ша­ю­ться систем­ною про­бле­мою, яка при­зво­дить до повто­рю­ва­них рішень Страс­бур­га.

Що саме встановив Суд

ЄСПЛ нага­дав, що згі­дно з пун­ктом 4 стат­ті 5 Кон­вен­ції кожен заа­ре­што­ва­ний або затри­ма­ний має пра­во на пере­вір­ку про­це­су­аль­них та мате­рі­аль­них під­став позбав­ле­н­ня сво­бо­ди. Суд послав­ся на про­від­ну спра­ву Kharchenko v. Ukraine (заява № 40107/02), де вже кон­ста­ту­ва­ли ана­ло­гі­чне пору­ше­н­ня через від­су­тність швид­ко­сті пере­гля­ду.

«За пун­ктом 4 стат­ті 5 Кон­вен­ції осо­ба, яку заа­ре­што­ва­но чи затри­ма­но, має пра­во на пере­вір­ку про­це­су­аль­них і мате­рі­аль­них умов, що є істо­тни­ми для “закон­но­сті” позбав­ле­н­ня сво­бо­ди у розу­мін­ні Кон­вен­ції. Хоча дер­жа­ви не зобов’язані ство­рю­ва­ти дру­гий рівень юрис­ди­кції для оскар­же­н­ня закон­но­сті три­ма­н­ня під вар­тою, та дер­жа­ва, яка запро­ва­ди­ла таку систе­му, повин­на нада­ва­ти затри­ма­ним ті самі гаран­тії, що й у суді пер­шої інстан­ції», — іде­ться в рішен­ні (п. 6, поси­ла­ю­чись на Lietzow v. Germany та Fodale v. Italy).

У спра­ві Кова­лев­сько­го клю­чо­вим недо­лі­ком ста­ла саме від­су­тність швид­ко­сті (lack of speediness) судо­во­го пере­гля­ду. На дум­ку Суду, пері­од із 16 липня до 9 жов­тня 2024 року не можна вва­жа­ти опе­ра­тив­ним, а отже, пра­во заяв­ни­ка було пору­ше­не.

Сума компенсації та остаточність рішення

Від­по­від­но до табли­ці, дода­ної до ріше­н­ня, ЄСПЛ при­су­див:

• 500 євро — від­шко­ду­ва­н­ня мораль­ної шко­ди;
• 250 євро — ком­пен­са­ція судо­вих витрат.

Ука­за­ні суми мають бути випла­че­ні дер­жа­вою-від­по­від­а­чем упро­довж трьох міся­ців із дати, коли ріше­н­ня ста­не оста­то­чним. У разі про­стро­че­н­ня нара­хо­ву­ва­ти­му­ться від­со­тки за став­кою мар­жи­наль­но­го кре­ди­ту­ва­н­ня Євро­пей­сько­го цен­траль­но­го бан­ку плюс три від­со­тко­ві пун­кти.

Ріше­н­ня ухва­ле­но 9 кві­тня 2026 року в комі­те­ті з трьох суд­дів, пові­дом­ле­но сто­ро­нам 13 трав­ня 2026 року та є оста­то­чним. Воно ще раз під­твер­джує, що надмір­на три­ва­лість пере­гля­ду закон­но­сті аре­шту зали­ша­є­ться пору­ше­н­ням Кон­вен­ції, за яке Укра­ї­на несе від­по­від­аль­ність.