ЄСПЛ визнав неефективним розслідування нападу на охоронця київського СІЗО

30 кві­тня 2026 року Євро­пей­ський суд з прав люди­ни (ЄСПЛ) ухва­лив оста­то­чне ріше­н­ня у спра­ві «Скля­рен­ко про­ти Укра­ї­ни» (заява № 18277/18). Суд одно­го­ло­сно вста­но­вив, що дер­жа­ва пору­ши­ла про­це­дур­ний аспект стат­ті 3 Кон­вен­ції, не забез­пе­чив­ши ефе­ктив­но­го роз­слі­ду­ва­н­ня поби­т­тя молод­шо­го інспе­кто­ра СІЗО, яке ста­ло­ся ще 1 січня 2017 року.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Обставини інциденту

Ана­то­лій Скля­рен­ко, 1981 року наро­дже­н­ня, пра­цю­вав молод­шим інспе­кто­ром у Київ­сько­му слід­чо­му ізо­ля­то­рі № 13. 1 січня 2017 року під час виве­де­н­ня ув’язнених на про­гу­лян­ку його ата­ку­ва­ли двоє осіб, які пере­бу­ва­ли під вар­тою. Удар по голо­ві зав­дав ув’язнений П., пізні­ше ще один удар рукою додав інший затри­ма­ний — Вар. Вна­слі­док напа­ду Скля­рен­ко отри­мав закри­ту чере­пно-моз­ко­ву трав­му, пере­ніс хірур­гі­чне втру­ча­н­ня в бере­зні 2017 року. При госпі­та­лі­за­ції меди­ки зафі­ксу­ва­ли в ньо­го важ­ке алко­голь­не сп’яніння (1 г/л ета­но­лу в кро­ві).

Вісім років розслідування без результату

Кри­мі­наль­не про­ва­дже­н­ня роз­по­ча­ли насту­пно­го дня, 2 січня 2017 року, за стат­тею 345 Кри­мі­наль­но­го коде­ксу (уми­сне запо­ді­я­н­ня тіле­сних ушко­джень пра­ців­ни­ко­ві пра­во­охо­рон­но­го орга­ну). Зго­дом від­кри­ли дру­ге про­ва­дже­н­ня — за стат­тею 127 (кату­ва­н­ня, вчи­не­не гру­пою осіб за попе­ре­дньою змо­вою). Попри те, що свід­ки дали чіткі пока­за­н­ня, а сам П. зізнав­ся в нане­сен­ні уда­рів, слід­ство жодно­го разу не вису­ну­ло підо­зри і не пере­да­ло спра­ву до суду.

Після вере­сня 2018 року пра­во­охо­рон­ці май­же не про­во­ди­ли змі­стов­них слід­чих дій. Вони рока­ми нама­га­ли­ся вста­но­ви­ти місце­пе­ре­бу­ва­н­ня свід­ків, яких уже допи­ту­ва­ли рані­ше, або шука­ли осіб, котрі не мали сто­сун­ку до події. Як кон­ста­ту­вав ЄСПЛ, за вісім років роз­слі­ду­ва­н­ня жодній осо­бі не було пові­дом­ле­но про підо­зру. Про­ва­дже­н­ня за стат­тею 127 закри­ли у гру­дні 2022 року через від­су­тність попе­ре­дньої змо­ви, решта спра­ви зали­ша­ла­ся від­кри­тою ста­ном на лютий 2024 року.

«Суд не може не дійти виснов­ку, що після вере­сня 2018 року слід­чі орга­ни не вжи­ли жодних сут­тє­вих захо­дів для вста­нов­ле­н­ня обста­вин спра­ви, а також для іден­ти­фі­ка­ції та пока­ра­н­ня вин­них», — йде­ться в рішен­ні ЄСПЛ.

Що вирішив ЄСПЛ

Суд роз­гля­нув скар­гу за дво­ма аспе­кта­ми стат­ті 3 Кон­вен­ції — мате­рі­аль­ним та про­це­дур­ним. За мате­рі­аль­ним аспе­ктом (чи несе дер­жа­ва від­по­від­аль­ність за сам напад) заяв­ник про­грав. Суд вста­но­вив, що Скля­рен­ко не був сам, поруч пере­бу­ва­ли двоє колег, а сам інци­дент спри­чи­ни­ло нехту­ва­н­ня слу­жбо­ви­ми інстру­кці­я­ми, зокре­ма пере­бу­ва­н­ня на робо­ті в нетве­ре­зо­му ста­ні. Дока­зів нена­да­н­ня меди­чної допо­мо­ги заяв­ник не подав.

Нато­мість за про­це­дур­ним аспе­ктом ЄСПЛ одно­го­ло­сно визнав пору­ше­н­ня. Суд вка­зав, що хоча заяв­ник кіль­ка разів не з’являвся на викли­ки, це не виправ­до­вує пасив­ність орга­нів слід­ства впро­довж бага­тьох років. Від­по­від­аль­ність за надмір­ну три­ва­лість роз­слі­ду­ва­н­ня покла­де­но на дер­жа­ву.

«Від­по­від­но, було допу­ще­но пору­ше­н­ня про­це­дур­но­го аспе­кту стат­ті 3 Кон­вен­ції», — наго­ло­шу­є­ться в оста­то­чно­му рішен­ні.

Системна проблема

Як рані­ше зазна­чав Пер­ший канал (International), низ­ка рішень ЄСПЛ свід­чить про систем­ні тру­дно­щі з роз­слі­ду­ва­н­ням випад­ків насиль­ства в укра­їн­ських пені­тен­ці­ар­них уста­но­вах. Спра­ва Скля­рен­ка демон­струє, що навіть за наяв­но­сті зізнань та свід­ків дер­жав­ний меха­нізм пра­во­су­д­дя може рока­ми зали­ша­ти­ся без­по­мі­чним.

Заяв­ник не пода­вав вимог щодо спра­ве­дли­вої сати­сфа­кції, тому гро­шо­ву ком­пен­са­цію суд не при­зна­чав.