ЄСПЛ покарав Україну за надто швидкий суд над дрібним хуліганом

28 трав­ня 2026 року Євро­пей­ський суд з прав люди­ни одно­го­ло­сно ухва­лив ріше­н­ня у спра­ві «Авра­мич про­ти Укра­ї­ни» (заява №51682/17). Суд­ді кон­ста­ту­ва­ли пору­ше­н­ня пун­ктів 1 та 3(b) стат­ті 6 Кон­вен­ції — пра­ва на спра­ве­дли­вий суд та доста­тній час для під­го­тов­ки захи­сту.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Заяв­ник — Андрій Ста­ні­сла­во­вич Авра­мич, гро­ма­дя­нин Укра­ї­ни 1975 року наро­дже­н­ня, який про­жи­ває в селі Сте­па­нів­ка. Події, що ста­ли під­ста­вою для скар­ги, роз­гор­ну­ли­ся 7 люто­го 2017 року в при­мі­щен­ні Тив­рів­сько­го місько­го суду. Чоло­вік при­був туди, щоб озна­йо­ми­ти­ся з мате­рі­а­ла­ми цивіль­ної спра­ви, яка не сто­су­ва­ла­ся його без­по­се­ре­дньо, однак отри­мав від­мо­ву.

Через від­мо­ву Авра­мич, як зго­дом вста­но­ви­ли, почав голо­сно вислов­лю­ва­ти­ся нецен­зур­ною лекси­кою, грю­ка­ти две­ри­ма та зірвав кіль­ка судо­вих засі­дань. Близь­ко 16:00 пра­ців­ни­ки полі­ції скла­ли про­то­кол про адмі­ні­стра­тив­не пра­во­по­ру­ше­н­ня за дрі­бне хулі­ган­ство, а затри­ма­но­го помі­сти­ли до ізо­ля­то­ра тим­ча­со­во­го три­ма­н­ня. Уже о 19:00 того само­го дня місце­вий суд­дя визнав його вин­ним і при­зна­чив пока­ра­н­ня — шість діб адмі­ні­стра­тив­но­го аре­шту, яке під­ля­га­ло негай­но­му вико­нан­ню.

Від­був­ши арешт, Авра­мич подав апе­ля­цію, однак 3 липня 2017 року Він­ни­цький апе­ля­цій­ний суд зали­шив її без задо­во­ле­н­ня. Після цьо­го він звер­нув­ся до ЄСПЛ.

Аргументи сторін та позиція Суду

Голов­ний аргу­мент заяв­ни­ка поля­гав у тому, що про­мі­жок часу між скла­да­н­ням про­то­ко­лу та судо­вим роз­гля­дом був над­то коро­тким — усьо­го кіль­ка годин — щоб він міг ефе­ктив­но під­го­ту­ва­ти свій захист. Уряд Укра­ї­ни, пред­став­ле­ний упов­но­ва­же­ною Мар­га­ри­тою Соко­рен­ко, запе­ре­чу­вав наяв­ність пору­шень.

Суд­ді, поси­ла­ю­чись на уста­ле­ну пра­кти­ку — зокре­ма спра­ви «Кор­нєв і Кар­пен­ко про­ти Укра­ї­ни», «Вєрєн­цов про­ти Укра­ї­ни» та «Михай­ло­ва про­ти Укра­ї­ни», — нага­да­ли, що поді­бна швид­ко­плин­ність роз­гля­ду адмі­ні­стра­тив­них справ уже нео­дно­ра­зо­во визна­ва­ла­ся несу­мі­сною з вимо­га­ми стат­ті 6 Кон­вен­ції. Як рані­ше зазна­чав Пер­ший канал (International), такі систем­ні про­бле­ми в укра­їн­сько­му пра­во­суд­ді пере­бу­ва­ють під осо­бли­вою ува­гою між­на­ро­дних інсти­ту­цій.

У рішен­ні ЄСПЛ наго­ло­сив:

«Навіть якщо при­пу­сти­ти, що спра­ва заяв­ни­ка не була осо­бли­во скла­дною, Суд не пере­ко­на­ний, що обста­ви­ни, за яких про­во­див­ся судо­вий роз­гляд, дозво­ли­ли йому нале­жно озна­йо­ми­ти­ся з обви­ну­ва­че­н­ням і дока­за­ми, аде­ква­тно їх оці­ни­ти та роз­ро­би­ти жит­тє­зда­тну стра­те­гію захи­сту».

Окре­мо суд­ді заува­жи­ли, що подаль­ший апе­ля­цій­ний пере­гляд не зміг випра­ви­ти ситу­а­цію, оскіль­ки на момент роз­гля­ду спра­ви апе­ля­цій­ним судом заяв­ник уже пов­ні­стю від­був адмі­ні­стра­тив­ний арешт.

Що вирішив ЄСПЛ

За резуль­та­та­ми роз­гля­ду Суд одно­го­ло­сно визнав заяву прийня­тною та поста­но­вив, що було допу­ще­но пору­ше­н­ня пра­ва на спра­ве­дли­вий суд, гаран­то­ва­но­го пун­кта­ми 1 та 3(b) стат­ті 6 Кон­вен­ції. Водно­час суд­ді дійшли виснов­ку, що сам факт визна­н­ня пору­ше­н­ня є доста­тньою спра­ве­дли­вою сати­сфа­кці­єю за будь-яку немай­но­ву шко­ду, якої зазнав заяв­ник. Вимо­га пана Авра­ми­ча про від­шко­ду­ва­н­ня 10 000 євро мораль­ної шко­ди була від­хи­ле­на.

Ріше­н­ня є оста­то­чним, ухва­ле­не 28 трав­ня 2026 року в Страс­бур­зі та пові­дом­ле­не сто­ро­нам у письмо­во­му вигля­ді. До скла­ду Комі­те­ту вхо­ди­ли суд­ді Джиль­бер­то Фелі­чі (голо­ва), Мико­ла Гна­тов­ський, Ваге Гри­го­рян та засту­пник секре­та­ря секції Мар­ті­на Кел­лер.