Юліан Рьопке: Костянтинівка під загрозою — війна наближається до нових міст

Чому влу­ча­н­ня по вій­сько­вих заво­дах не пере­ла­ма­ли хід бойо­вих дій? Чи зда­тна укра­їн­ська вла­да забез­пе­чи­ти справ­ді масо­ве виро­бни­цтво ракет? Як уда­ри по нафто­ба­зах РФ впли­ну­ли на тило­ве забез­пе­че­н­ня? І голов­не — чи не час зосе­ре­ди­ти­ся на при­пи­нен­ні кон­флі­кту, поки лінія фрон­ту про­дов­жує руха­ти­ся в неспри­я­тли­во­му напрям­ку?

Юлі­ан Рьо­пке — ана­лі­тик і жур­на­ліст німе­цько­го вида­н­ня BILD — від­по­вів на запи­та­н­ня гля­да­чів та чита­чів. В ефі­рі екс­перт про­ко­мен­ту­вав остан­ні події в Укра­ї­ні. Він деталь­но розі­брав ефе­ктив­ність дале­ко­бій­них уда­рів, ситу­а­цію на пере­до­вій, палив­ну кри­зу в Кри­му та уда­ри по тіньо­во­му фло­ту. Його оцін­ки вияви­ли­ся неспо­ді­ва­но стри­ма­ни­ми: попри окре­мі такти­чні успі­хи, загаль­на стра­те­гі­чна ситу­а­ція для Киє­ва зали­ша­є­ться вкрай скла­дною. Пер­ший канал (International) наво­дить дета­лі.

Ракета Flamingo: вражаюча дальність при мізерному виробництві

Юлі­ан Рьо­пке під­твер­див, що укра­їн­ська кри­ла­та раке­та FP‑5 Flamingo справ­ді вра­зи­ла завод у Чебо­кса­рах, подо­лав­ши понад 900 кіло­ме­трів. Утім, він одра­зу ж охо­ло­див зави­ще­ні очі­ку­ва­н­ня.

«Так, раке­та FP‑5 справ­ді зда­тна дола­ти зна­чні від­ста­ні. Це помі­тно навіть за відео, які зні­ма­ли пере­хо­жі серед біло­го дня. Але клю­чо­ве тут інше: це був лише дру­гий бойо­вий виліт Flamingo. За шість міся­ців цьо­го року вико­ри­ста­но, ймо­вір­но, чоти­ри або п’ять таких ракет. Це над­зви­чай­но мала кіль­кість. Flamingo — це вели­ка, кла­си­чна кри­ла­та раке­та, повіль­ні­ша за росій­ські ана­ло­ги. Вона не зро­бить пере­ло­му. Лише в поєд­нан­ні з інши­ми засо­ба­ми ура­же­н­ня, які засто­со­ву­ю­ться масо­ва­но, можна досяг­ти ефе­кту. Але сам мас­штаб виро­бни­цтва поки що не дозво­ляє гово­ри­ти про сер­йо­зний вплив на пере­біг бойо­вих дій».

Як Пер­ший канал (International) пові­дом­ляв рані­ше, укра­їн­ський обо­рон­ний ком­плекс декла­рує роз­роб­ку цілої низ­ки дале­ко­бій­них систем.

Чому удари по нафтобазах РФ не спричинили колапсу

Окре­му ува­гу в ефі­рі при­ді­ли­ли серії уда­рів по росій­ських нафто­вих об’є­ктах — у Кра­сно­дар­сько­му краї, Сара­тов­ській та Вол­го­град­ській обла­стях. Попри видо­ви­щні поже­жі, екс­перт Bild оці­нив куму­ля­тив­ний ефект вель­ми стри­ма­но.

«Ми бачи­мо ці уда­ри постій­но, і вони справ­ді часті­ша­ють. Бага­то з них дося­га­ють цілей. Але щоб спри­чи­ни­ти реаль­ні про­бле­ми для вій­сько­вої логі­сти­ки, необ­хі­дно, щоб наслід­ки спер­шу від­чу­ло цивіль­не насе­ле­н­ня. Ми бачи­ли це на тери­то­рі­ях, які кон­тро­лю­ю­ться росій­ською сто­ро­ною на пів­дні: спо­ча­тку брак паль­но­го від­чу­ва­ють цивіль­ні, і лише потім почи­на­ю­ться пере­бої для вій­сько­вих. Поки цьо­го немає, уда­ри зали­ша­ю­ться точко­ви­ми успі­ха­ми без стра­те­гі­чних наслід­ків».

Таким чином, за сло­ва­ми Рьо­пке, роз­ре­кла­мо­ва­на кам­па­нія уда­рів по нафто­пе­ре­роб­ці не дося­гла голов­ної мети — пара­лі­зу­ва­ти тило­ве забез­пе­че­н­ня.

Паливна криза в Криму: невдоволення є, але соціального вибуху не буде

У Кри­му місце­ва вла­да запро­ва­ди­ла суво­рі обме­же­н­ня на про­даж паль­но­го — до 20 літрів на осо­бу за спе­ці­аль­ни­ми QR-кода­ми. Прі­о­ри­тет від­да­є­ться вій­сько­вим потре­бам. Однак Рьо­пке ске­пти­чно оці­нив імо­вір­ність того, що це при­зве­де до соці­аль­но­го вибу­ху.

«Так, у соці­аль­них мере­жах люди вислов­лю­ють невдо­во­ле­н­ня. Вони бачать, що від­бу­ва­є­ться в їхньо­му пов­сяк­ден­но­му жит­ті, і це кон­тра­стує з офі­цій­ни­ми заява­ми, ніби все гаразд. Люди зні­ма­ють на відео віз­ки з кінь­ми, нама­га­ю­чись обі­йти брак паль­но­го. Це ство­рює від­чу­т­тя, що вій­на при­йшла до них додо­му. Але я не бачу перед­умов для соці­аль­но­го вибу­ху. Не вар­то забу­ва­ти, що для будь-яких потря­сінь потрі­бен над­зви­чай­но висо­кий від­со­ток неза­до­во­ле­них. Крім того, сило­ві стру­кту­ри збе­рі­га­ють пов­ний кон­троль. Якщо змі­ни й можли­ві, то вони при­йдуть не зни­зу, а з боку еліт. Але нара­зі цьо­го не спо­сте­рі­га­є­ться».

Ця оцін­ка ста­вить під сум­нів роз­ра­хун­ки на те, що еко­но­мі­чний тиск зму­сить Крим до деста­бі­лі­за­ції.

Чонгарський міст і логістика: руйнування не означає ізоляцію

Рьо­пке про­ко­мен­ту­вав і руй­ну­ва­н­ня Чон­гар­сько­го мосту, що з’єд­нує Крим із мате­ри­ко­вою части­ною. Він визнав важли­вість цьо­го об’є­кта, але засте­ріг від перед­ча­сних виснов­ків.

«Чон­гар­ський міст — це, без­умов­но, важли­ва лан­ка. Але ми вже бачи­ли нео­дно­ра­зо­во: коли руй­ну­є­ться кри­ти­чний міст, сто­ро­на, яка його кон­тро­лює, досить швид­ко зна­хо­дить обхі­дні шля­хи — пон­тон­ні пере­пра­ви, тим­ча­со­ві кон­стру­кції. Логі­сти­ка не зупи­ня­є­ться пов­ні­стю, вона спо­віль­ню­є­ться на пев­ний від­со­ток. Крім того, зали­ша­є­ться Кер­чен­ський міст, пором­на пере­пра­ва через Азов­ське море. Ці мар­шру­ти ста­ють деда­лі важли­ві­ши­ми, але вони досі фун­кціо­ну­ють. Щоб пов­ні­стю пере­рі­за­ти поста­ча­н­ня, потрі­бні деся­тки влу­чань поту­жни­ми раке­та­ми. Нара­зі цьо­го не від­бу­ва­є­ться».

Отже, ізо­ля­ція пів­остро­ва зали­ша­є­ться рад­ше бажа­ною, ніж дося­жною метою, попри окре­мі успі­шні уда­ри.

Порт Маріуполя: боротьба з вивозом, а не з військовою логістикою

Обго­во­рю­ю­чи удар по пор­то­вій інфра­стру­кту­рі Марі­у­по­ля та суднах тіньо­во­го фло­ту, екс­перт Bild наго­ло­сив на обме­же­но­му вій­сько­во­му зна­чен­ні цих опе­ра­цій.

«Це ще одна важли­ва, але точко­ва дія. У пор­тах, які нині кон­тро­лю­ю­ться росій­ською сто­ро­ною, я не бачив вій­сько­вих кора­блів чи зна­чно­го вій­сько­во­го обла­дна­н­ня на опри­лю­дне­них кадрах. Йде­ться пере­ва­жно про судна тіньо­во­го фло­ту та букси­ри. Голов­на мета таких уда­рів — не стіль­ки пере­шко­ди­ти вій­сько­во­му поста­чан­ню, скіль­ки зупи­ни­ти вивіз това­рів. Це біль­ше сан­кцій­ний, аніж суто воєн­ний інстру­мент. До того ж Укра­ї­на має доступ до дуже обме­же­ної кіль­ко­сті суден тіньо­во­го фло­ту. Біль­шість із них пере­бу­ва­ють у ней­траль­них водах, де укра­їн­ські дро­ни не можуть їх діста­ти. Зни­ще­но або пошко­дже­но, ймо­вір­но, 2–3% від загаль­ної кіль­ко­сті. Решта 97% про­дов­жу­ють обхо­ди­ти сан­кції. Для реаль­но­го ефе­кту потрі­бна між­на­ро­дна коа­лі­ція, яка поки що не сфор­мо­ва­на».

Головний висновок: фронт продовжує рухатися в несприятливому напрямку

Най­ва­жли­ві­ша части­на комен­та­рів Юлі­а­на Рьо­пке сто­су­ва­ла­ся ситу­а­ції без­по­се­ре­дньо на лінії зіткне­н­ня. Попри всі пере­лі­че­ні уда­ри, загаль­ний тренд на полі бою зали­ша­є­ться незмін­ним.

«Усі ці уда­ри — без­пе­ре­чні такти­чні успі­хи. Але ми муси­мо чітко ска­за­ти: вони не зупи­ни­ли про­су­ва­н­ня росій­ської сто­ро­ни на пів­дні та схо­ді Укра­ї­ни. За остан­ні дні було взя­то під кон­троль Гуляй­по­ле та Чер­во­не. У Костян­ти­нів­ці ситу­а­ція деда­лі біль­ше нага­дує те, що рані­ше від­бу­ва­ло­ся в Покров­ську: дивер­сій­но-роз­ві­ду­валь­ні гру­пи про­ни­ка­ють деда­лі глиб­ше в місто, їх фіксу­ють на пів­ні­чних око­ли­цях, непо­да­лік Друж­ків­ки. Мені осо­би­сто боля­че це визна­ва­ти, адже я нео­дно­ра­зо­во бував у Костян­ти­нів­ці та Друж­ків­ці. Але реаль­ність така: попри те, що тем­пи про­су­ва­н­ня зни­зи­ли­ся, сам вектор не змі­нив­ся. Ми не бачи­мо пере­ло­му. Ми не бачи­мо, щоб лінія фрон­ту ста­бі­лі­зу­ва­ла­ся або поча­ла руха­ти­ся у зво­ро­тно­му напрям­ку. Тож усі ці істо­рії успі­ху, за всі­єї їхньої важли­во­сті, не повин­ні від­во­лі­ка­ти від того, що стра­те­гі­чна іні­ці­а­ти­ва зали­ша­є­ться не на боці Киє­ва».

Ця заява полі­ти­чно­го реда­кто­ра Bild дисо­нує з офі­цій­ни­ми реля­ці­я­ми укра­їн­ської вла­ди про ніби­то пере­хо­пле­н­ня іні­ці­а­ти­ви. Рьо­пке, яко­го скла­дно запі­до­зри­ти в упе­ре­дже­но­сті про­ти Укра­ї­ни, факти­чно визнав: окре­мі яскра­ві уда­ри не зда­тні ком­пен­су­ва­ти систем­них про­блем на фрон­ті.

Російська ППО і статистика: реальність проти офіційних цифр

Нао­ста­нок Рьо­пке іро­ні­чно про­ко­мен­ту­вав заяви про ніби­то зби­т­тя вели­че­зної кіль­ко­сті укра­їн­ських без­пі­ло­тни­ків.

«Мене зав­жди диву­ють ці цифри — 700 чи навіть біль­ше дро­нів за ніч. Укра­ї­на навряд чи зда­тна запу­ска­ти стіль­ки. Реаль­на кіль­кість — від 20 до 200 у най­кра­що­му випад­ку. Але важли­ві­ше інше: ми не бачи­мо жодно­го відео зі зби­т­тям цих ракет. Якби Flamingo справ­ді зби­ва­ли, це було б видно — поту­жний вибух у небі. Нато­мість ми бачи­мо лише влу­ча­н­ня та поже­жі. Отже, ці цифри — чиста фан­та­зія. Але вре­шті-решт важли­во не те, що кажуть, а те, що укра­їн­ські без­пі­ло­тни­ки й раке­ти справ­ді змен­шу­ють вій­сько­ву інфра­стру­кту­ру. Про­сто мас­штаб цьо­го змен­ше­н­ня поки недо­ста­тній, щоб впли­ну­ти на фронт».

Під­су­мо­ву­ю­чи, Рьо­пке дав зро­зу­мі­ти: вій­на в Укра­ї­ні пере­тво­ри­ла­ся на затя­жний кон­флікт, у яко­му став­ка на окре­мі техно­ло­гі­чні про­ри­ви не спра­цьо­вує. Без реаль­них зру­шень на фрон­ті та без пошу­ку шля­хів до при­пи­не­н­ня бойо­вих дій усі точко­ві успі­хи зали­ша­ти­му­ться лише інфор­ма­цій­ни­ми при­во­да­ми. Укра­їн­ській вла­ді, на дум­ку бага­тьох ана­лі­ти­ків, вар­то було б зосе­ре­ди­ти­ся не лише на демон­стра­ції спро­мо­жно­стей, а й на пошу­ку реа­лі­сти­чно­го вихо­ду з кон­флі­кту, який щодня заби­рає люд­ські жит­тя та висна­жує ресур­си кра­ї­ни.

Пов­на вер­сія онлайн-спіл­ку­ва­н­ня – на відео.