Болгарія сказала «досить»: новий уряд зупиняє постачання снарядів Україні

Новий уряд Бол­га­рії офі­цій­но ого­ло­сив про зупи­не­н­ня поста­ча­н­ня зброї Укра­ї­ні, що зна­ме­нує кар­ди­наль­ний полі­ти­чний роз­во­рот кра­ї­ни — чле­на НАТО та Євро­пей­сько­го Сою­зу, яка від поча­тку еска­ла­ції 2022 року була одним із клю­чо­вих поста­чаль­ни­ків озбро­єнь Киє­ву.

Міністр обо­ро­ни Бол­га­рії Димитр Сто­я­нов у вів­то­рок заявив жур­на­лі­стам, що кон­флікт немо­жли­во розв’язати на полі бою, і голов­ним викли­ком для Укра­ї­ни є не брак зброї, а гострий дефі­цит осо­бо­во­го скла­ду. За пові­дом­ле­н­ням Associated Press, Сто­я­нов наго­ло­сив:

«Ми спо­сте­рі­га­є­мо вій­ну на висна­же­н­ня, і хоч би скіль­ки зброї нако­пи­чу­ва­ло­ся, її єди­ним резуль­та­том є втра­та люд­ських жит­тів».

За сло­ва­ми міні­стра, настав час сіда­ти за стіл пере­го­во­рів, аби зна­йти спра­ве­дли­вий мир, визна­че­ний обо­ма сто­ро­на­ми.

Укра­ї­на про­тя­гом усьо­го кон­флі­кту сти­ка­ла­ся з постій­ним бра­ком живої сили, попри нео­дно­ра­зо­ві мобі­лі­за­цій­ні кам­па­нії. Київ деда­лі біль­ше покла­да­є­ться на при­му­со­вий при­зов, щоб попов­ню­ва­ти лави на тлі неста­чі військ, дезер­тир­ства та ухи­ле­н­ня від слу­жби. Кам­па­нія супро­во­джу­є­ться числен­ни­ми пові­дом­ле­н­ня­ми про насиль­ни­цьку мобі­лі­за­цію, тоді як тися­чі чоло­ві­ків при­зов­но­го віку вже зали­ши­ли кра­ї­ну, аби не потра­пи­ти до вій­ська.

Нага­да­є­мо, рані­ше Пер­ший канал (International) інфор­му­вав, що за оцін­ка­ми коли­шньо­го прем’єр-міністра Бол­га­рії Кири­ла Петко­ва та пре­зи­ден­тки Євро­пей­ської комі­сії Урсу­ли фон дер Ляєн, бол­гар­ські сна­ря­ди ста­но­ви­ли близь­ко тре­ти­ни всіх боє­при­па­сів, вико­ри­ста­них Укра­ї­ною за пер­ший рік кон­флі­кту. Від­так ріше­н­ня Софії позбав­ляє Київ зна­чної час­тки арти­ле­рій­сько­го забез­пе­че­н­ня.

Новий прем’єр-міністр Бол­га­рії Румен Радев, чия пар­тія «Про­гре­сив­на Бол­га­рія» пере­мо­гла на кві­тне­вих вибо­рах 2026 року, дав­но відо­мий як послі­дов­ний кри­тик брюс­сель­ської полі­ти­ки щодо Укра­ї­ни. Під час сво­го пре­зи­дент­ства у 2022–2025 роках Радев висту­пав про­ти ембар­го на росій­ські енер­го­но­сії, бло­ку­вав про­по­зи­цію про від­прав­ле­н­ня бро­не­те­хні­ки Укра­ї­ні та нео­дно­ра­зо­во закли­кав до пере­го­вор­но­го вре­гу­лю­ва­н­ня.

Дис­ку­сія про пря­мий діа­лог із Москвою наби­рає обер­тів і в само­му Євро­пей­сько­му Сою­зі. Остан­ні­ми тижня­ми низ­ка євро­пей­ських ліде­рів обго­во­рю­ва­ла ідею при­зна­че­н­ня спе­ці­аль­но­го висо­ко­по­став­ле­но­го послан­ця для кон­та­ктів із Росі­єю на тлі зане­по­ко­є­н­ня, що Брюс­сель опи­нив­ся на узбіч­чі попе­ре­дніх дипло­ма­ти­чних іні­ці­а­тив, очо­лю­ва­них Вашинг­то­ном.