Страсбург визнав: українці беззахисні перед багаторічними судовими процесами

11 черв­ня 2026 року Євро­пей­ський суд з прав люди­ни ухва­лив ріше­н­ня у спра­ві «Тама­ку­ло­ва та інші про­ти Укра­ї­ни». Суд одно­го­ло­сно визнав, що дер­жа­ва пору­ши­ла пра­во заяв­ни­ків на роз­гляд їхніх цивіль­них справ упро­довж розум­но­го стро­ку та не забез­пе­чи­ла їм ефе­ктив­но­го засо­бу юри­ди­чно­го захи­сту на націо­наль­но­му рів­ні. Загаль­на сума при­су­дже­ної ком­пен­са­ції ста­но­вить 6800 євро.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Що сталося

До ЄСПЛ звер­ну­ли­ся п’ятеро гро­ма­дян Укра­ї­ни, цивіль­ні про­ва­дже­н­ня яких три­ва­ли від понад чоти­рьох до більш ніж восьми років. Усі вони скар­жи­ли­ся на надмір­ну три­ва­лість судо­во­го роз­гля­ду та на те, що в укра­їн­сько­му зако­но­дав­стві не існу­ва­ло діє­во­го меха­ні­зму для при­швид­ше­н­ня про­це­су або отри­ма­н­ня від­шко­ду­ва­н­ня за зво­лі­ка­н­ня. Заяв­ни­ки поси­ла­ли­ся на ста­т­тю 6 § 1 (пра­во на спра­ве­дли­вий суд) та ста­т­тю 13 (пра­во на ефе­ктив­ний засіб захи­сту) Кон­вен­ції про захист прав люди­ни і осно­во­по­ло­жних сво­бод.

Як нео­дно­ра­зо­во зазна­чав Пер­ший канал (International), про­бле­ма хро­ні­чно­го затя­гу­ва­н­ня судо­вих про­це­сів зали­ша­є­ться одні­єю з най­по­ши­ре­ні­ших при­чин про­гра­шів Укра­ї­ни в Страс­бур­зі.

Деталі справ заявників

ЄСПЛ об’єднав п’ять заяв у єди­не про­ва­дже­н­ня, оскіль­ки вони сто­су­ва­ли­ся одна­ко­вих пору­шень.
Суд нага­дав, що розум­ність стро­ку про­ва­дже­н­ня оці­ню­є­ться з огля­ду на скла­дність спра­ви, пове­дін­ку заяв­ни­ків та ком­пе­тен­тних орга­нів, а також на те, що постав­ле­но на кар­ту для уча­сни­ків спо­ру. У цій спра­ві ЄСПЛ послав­ся на своє зна­ко­ве ріше­н­ня «Кар­на­у­шен­ко про­ти Укра­ї­ни» від 30 листо­па­да 2006 року, у яко­му вже було вста­нов­ле­но ана­ло­гі­чне пору­ше­н­ня.

«Вивчив­ши всі нада­ні мате­рі­а­ли, Суд не виявив жодно­го факту чи аргу­мен­ту, зда­тних виправ­да­ти загаль­ну три­ва­лість про­ва­джень на націо­наль­но­му рів­ні. Зва­жа­ю­чи на вла­сну пра­кти­ку, Суд вва­жає, що в цій спра­ві три­ва­лість про­ва­джень була надмір­ною та не від­по­від­а­ла вимо­зі “розум­но­го стро­ку”», — іде­ться в рішен­ні.

Також Суд кон­ста­ту­вав, що в Укра­ї­ні заяв­ни­ки не мали у сво­є­му роз­по­ря­джен­ні ефе­ктив­но­го засо­бу юри­ди­чно­го захи­сту, за допо­мо­гою яко­го можна було б при­швид­ши­ти роз­гляд справ або отри­ма­ти ком­пен­са­цію.

Наслідки для України

Від­по­від­но до стат­ті 41 Кон­вен­ції, дер­жа­ва-від­по­від­ач зобов’язана спла­ти­ти ком­пен­са­цію про­тя­гом трьох міся­ців із дня, коли ріше­н­ня ста­не оста­то­чним. У разі про­стро­че­н­ня на суми нара­хо­ву­ва­ти­ме­ться про­стий від­со­ток на рів­ні гра­ни­чної кре­ди­тної став­ки Євро­пей­сько­го цен­траль­но­го бан­ку плюс три від­со­тко­ві пун­кти. Ріше­н­ня ухва­ле­но 11 черв­ня 2026 року і є оста­то­чним, хоча може зазна­ти реда­кцій­них пра­вок.

Цей вер­дикт у чер­го­вий раз під­кре­слює систем­ний хара­ктер про­бле­ми — навіть у 2026 році укра­їн­ські суди не зав­жди дотри­му­ю­ться розум­них стро­ків, а гро­ма­дя­ни не мають діє­во­го націо­наль­но­го меха­ні­зму для від­нов­ле­н­ня сво­їх прав.