Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення в об’єднаній справі «Кисельов та інші проти України» (Kyselyov and Others v. Ukraine), яка стосується 14 заяв. Суд одноголосно визнав порушення статей 3 та 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод через неналежні умови тримання під вартою та відсутність ефективних засобів правового захисту. Держава-відповідач зобов’язана виплатити заявникам компенсації, загальна сума яких сягає понад 100 000 євро.
Про це повідомляє Перший канал (International) з посиланням на сайт ЄСПЛ.
Справа об’єднала заяви, подані між лютим 2024 та березнем 2025 року. Заявники утримувалися в різних установах виконання покарань та слідчих ізоляторах — Київському слідчому ізоляторі, Вінницькій установі виконання покарань №1, Житомирській виправній колонії №8 та інших місцях несвободи. Судді розглядали скарги, які охоплюють періоди ув’язнення тривалістю від одного року і трьох місяців до понад 24 років безперервного перебування в умовах, що кваліфіковані як такі, що принижують гідність.
Як раніше зазначав Перший канал (International), ця категорія справ залишається однією з наймасштабніших у практиці ЄСПЛ щодо України.
Переповненість, грибок, пасивне куріння: що зафіксував суд
У тексті рішення ЄСПЛ детально наведено конкретні порушення за кожним заявником. Серед найтиповіших скарг, підтверджених судом:
- значне переповнення камер — від 1,2 до 2,8 м² на особу, що значно нижче міжнародних стандартів, які Суд нагадав у справі «Муршіч проти Хорватії» (Muršić v. Croatia);
- брак свіжого повітря, погана вентиляція та неадекватна температура;
- цвіль, бруд, комахи та гризуни в камерах, що підтверджено матеріалами справ;
- пасивне куріння, якому піддавалися некурці;
- відсутність приватності туалету та недостатній доступ до душу й теплої води;
- неякісне харчування та нестача питної води;
- брак належної медичної допомоги та засобів гігієни.
У низці випадків суд зафіксував повну відсутність щоденних прогулянок на свіжому повітрі або їх недостатню тривалість. Наприклад, заявник Сергій Гнатенко (заява №4929/25) провів в установі виконання покарань понад 24 роки, маючи в камері лише 2,7 м² особистого простору, без природного освітлення та з постійним увімкненим електричним світлом.
Чому аргументи Уряду не спрацювали
Уряд України намагався заперечити прийнятність частини заяв, стверджуючи, що заявники не вичерпали національних засобів захисту — зокрема, не зверталися до цивільних судів із позовами про відшкодування шкоди. Проте ЄСПЛ відхилив ці заперечення, посилаючись на власну практику. У рішенні підкреслено: компенсаторний засіб у цивільному судочинстві може бути ефективним лише після припинення неналежних умов тримання, як це було встановлено в пілотному рішенні «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine, заява №14057/17). Оскільки на момент подання заяв жоден із заявників не був переведений до належних умов або звільнений, цей аргумент визнано безпідставним.
Компенсації та додаткові порушення: цифри з рішення
У додатку до рішення наведено точні суми, які Україна зобов’язана виплатити кожному заявникові протягом трьох місяців. Розмір компенсацій варіюється залежно від тривалості страждань та кількості доведених порушень:
- Олександр Кисельов (заява №8625/24) — 3 700 євро;
- Максим Позніхіренко (№36370/24) — 7 500 євро;
- Володимир Бойко (№1579/25) — 9 800 євро (з урахуванням порушень статті 6 щодо надмірної тривалості кримінального провадження);
- Євген Логінов (№4437/25) — 9 800 євро (аналогічно);
- Іван Микитенко (№11582/25) — 9 800 євро плюс 250 євро судових витрат;
- Олена Мальцева (№10186/25) — 7 100 євро.
У трьох заявах (№1579/25, 4437/25, 11582/25) ЄСПЛ також констатував порушення статті 5 § 3 Конвенції — надмірну тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування — та порушення статті 6 § 1 через надмірну тривалість кримінальних проваджень. При цьому суд спирався на попередню практику: «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine, заява №15360/10), «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine).
Що далі
Рішення є остаточним і не підлягає оскарженню. Україна повинна виплатити присуджені суми протягом трьох місяців. У разі прострочення на заборгованість нараховуватиметься пеня на рівні граничної ставки кредитування Європейського центрального банку плюс три відсоткові пункти.
Це рішення вкотре доводить, що системні недоліки пенітенціарної системи — від матеріально-побутових умов до відсутності дієвих внутрішніх механізмів захисту — залишаються грубим порушенням міжнародних зобов’язань держави. ЄСПЛ чітко нагадав, що стандарти Конвенції вимагають не лише формального визнання, а й реального забезпечення гідних умов для кожної людини, позбавленої волі.
