Правозахист

Загибель 10-річного хлопчика: ЄСПЛ назвав дії України “грубою недбалістю”

2 липня 2026 року Євро­пей­ський суд з прав люди­ни (ЄСПЛ) одно­го­ло­сно визнав Укра­ї­ну вин­ною у пору­шен­ні стат­ті 2 Кон­вен­ції про захист прав люди­ни через заги­бель деся­ти­рі­чно­го хло­пчи­ка на нефор­маль­но­му залі­зни­чно­му пере­хо­ді в Ірпе­ні у 2016 році. Дер­жа­ва не вжи­ла нале­жних захо­дів, щоб запо­біг­ти смер­ті дити­ни, а подаль­ше роз­слі­ду­ва­н­ня вияви­ло­ся настіль­ки неефе­ктив­ним, що Суд порів­няв його із сабо­та­жем.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Трагедія, якій можна було запобігти

22 листо­па­да 2016 року син заяв­ни­ків, Сер­гія та Ната­лії Заєць, повер­тав­ся зі шко­ли. Близь­ко 15:00 він пере­ти­нав залі­зни­чну колію у нев­ста­нов­ле­но­му місці непо­да­лік стан­ції Ірпінь — всьо­го за 300 метрів від дому. Потяг збив дити­ну, хло­пчик заги­нув на місці. Як з’ясувалося пізні­ше, місце­ві жите­лі рока­ми кори­сту­ва­ли­ся цим небез­пе­чним пере­хо­дом, бо колія була пов­ні­стю від­кри­тою, без жодної ого­ро­жі. Навіть існу­ва­ла вимо­ще­на стеж­ка, а на пара­лель­ній вули­ці — пішо­хі­дна роз­мі­тка, яку при­бра­ли вже після фаталь­но­го інци­ден­ту.

Єди­ним “запо­бі­жним захо­дом” були два надру­ко­ва­ні на зви­чай­но­му біло­му папе­рі А4 ого­ло­ше­н­ня з попе­ре­дже­н­ням про штраф від 34 до 170 гри­вень. Вони крі­пи­ли­ся ско­тчем до стов­пів посе­ред колій. Як зазна­чи­ли заяв­ни­ки, їхній дизайн, роз­та­шу­ва­н­ня та спо­сіб роз­мі­ще­н­ня були абсо­лю­тно непри­да­тни­ми, щоб при­вер­ну­ти ува­гу доро­слих, не кажу­чи вже про дітей, навіть у сві­тлий час доби.

Як рані­ше інфор­му­вав Пер­ший канал (International), про­бле­ма небез­пе­чних пере­хо­дів на залі­зни­ці в Укра­ї­ні зали­ша­ла­ся гострою рока­ми, і лише після резо­нан­сних тра­ге­дій місце­ва вла­да почи­на­ла вста­нов­лю­ва­ти фізи­чні бар’єри.

Усвідомлений ризик, який влада проігнорувала

У сво­є­му рішен­ні ЄСПЛ вста­но­вив: місце­ва вла­да досте­мен­но зна­ла про реаль­ний і без­по­се­ре­дній ризик для жит­тя. Офі­цій­на ста­ти­сти­ка за 2011–2017 роки пока­за­ла, що стан­ція Ірпінь вхо­ди­ла до 28 най­не­без­пе­чні­ших залі­зни­чних стан­цій Укра­ї­ни за кіль­кі­стю неща­сних випад­ків. Лише у пері­од з 2010 до 2020 року там зафі­ксу­ва­ли 35 ава­рій, 20 осіб заги­ну­ло. Попри це, аде­ква­тних захо­дів без­пе­ки вжи­то не було.

Лише після смер­ті хло­пчи­ка місце­ві під­при­єм­ці зве­ли бетон­ну ого­ро­жу вздовж колії біля шко­ли, а у 2017 році «Укр­за­лі­зни­ця» вста­но­ви­ла мета­ле­ву ого­ро­жу з про­ти­ле­жно­го боку. У 2018 році пар­кан про­дов­жи­ли ще на 200 метрів. Суд наго­ло­сив: своє­ча­сне вста­нов­ле­н­ня фізи­чних бар’єрів було оче­ви­дним і ефе­ктив­ним захо­дом, який не потре­бу­вав надмір­них витрат, однак його реа­лі­зу­ва­ли із запі­зне­н­ням.

«Це під­твер­джує, що такий захід не покла­дав надмір­но­го тяга­ря на місце­ву вла­ду і ціл­ком впи­су­вав­ся в її бюдже­тні ресур­си. Однак цей жит­тє­во важли­вий захід було вжи­то над­то пізно — вже після фаталь­но­го неща­сно­го випад­ку», — йде­ться в рішен­ні.

Окре­мо Суд наго­ло­сив на біль­шій від­по­від­аль­но­сті дер­жа­ви перед ура­зли­ви­ми гру­па­ми. Оскіль­ки шко­ла зна­хо­ди­ла­ся поруч із небез­пе­чним пере­хо­дом, вла­да повин­на була усві­дом­лю­ва­ти, що діти можуть лег­ко ста­ти жер­тва­ми цьо­го ризи­ку.

Розслідування, яке ЄСПЛ назвав «кричуще неефективним»

Дру­га части­на пору­ше­н­ня сто­су­є­ться роз­слі­ду­ва­н­ня обста­вин заги­бе­лі дити­ни. Суд деталь­но про­ана­лі­зу­вав дії пра­во­охо­рон­ців і виявив систем­ні про­ва­ли:

  • Не зібра­но клю­чо­ві дока­зи. Попри числен­ні вка­зів­ки про­ку­ра­ту­ри та керів­ни­цтва, слід­чі не допи­та­ли маши­ні­ста та його помі­чни­ка, не про­ве­ли судо­во-меди­чну екс­пер­ти­зу тіла хло­пчи­ка, не здій­сни­ли техні­чний огляд потя­га. Через без­ді­яль­ність полі­ції ори­гі­на­ли запи­сів швид­ко­сті та мате­рі­а­ли вну­трі­шньо­го роз­слі­ду­ва­н­ня “Укр­за­лі­зни­ці” могли бути без­по­во­ро­тно втра­че­ні.
  • Ігно­ру­ва­н­ня роди­ни. Батька заги­бло­го не визна­ли потер­пі­лим у кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні щодо слу­жбо­вої недба­ло­сті поса­дов­ців стан­ції, навіть після від­по­від­ної ухва­ли суду. Його спро­би допо­мог­ти слід­ству від­вер­то сабо­ту­ва­ли­ся.
  • Пока­ра­н­ня вин­них у без­ді­яль­но­сті — сим­во­лі­чне. Дисци­плі­нар­не про­ва­дже­н­ня під­твер­ди­ло нена­ле­жне роз­слі­ду­ва­н­ня, але біль­шість вин­них полі­цей­ських уни­кли від­по­від­аль­но­сті, бо на той час уже звіль­ни­ли­ся або були пока­ра­ні за інші про­сту­пки. Лише трьом ого­ло­си­ли попе­ре­дже­н­ня.

«Для Суду вну­трі­шнє роз­слі­ду­ва­н­ня обста­вин смер­ті сина заяв­ни­ків було настіль­ки кри­чу­ще неефе­ктив­ним, що це викли­кає пита­н­ня або про явну неком­пе­тен­тність вла­ди, або про сабо­таж слід­чої робо­ти», — наго­ло­сив ЄСПЛ, поси­ла­ю­чись на вла­сну попе­ре­дню пра­кти­ку, зокре­ма спра­ву “Вяче­сла­во­ва та інші про­ти Укра­ї­ни”.

Яку компенсацію отримають батьки

Суд одно­го­ло­сно поста­но­вив випла­ти­ти заяв­ни­кам:

  • 24 000 євро — спіль­но як від­шко­ду­ва­н­ня мораль­ної шко­ди;
  • 842 євро — мате­рі­аль­на шко­да (витра­ти на вста­нов­ле­н­ня пам’ятника на моги­лі);
  • 6 000 євро — ком­пен­са­ція судо­вих та юри­ди­чних витрат, які пере­ра­ху­ють без­по­се­ре­дньо на раху­нок Євро­пей­сько­го цен­тру захи­сту прав люди­ни (EHRAC), що пред­став­ляв інте­ре­си роди­ни.

Вимо­гу заяв­ни­ків про нада­н­ня окре­мих вка­зі­вок щодо змін у зако­но­дав­стві Суд від­хи­лив, зали­шив­ши дер­жа­ві пра­во само­стій­но обра­ти спосо­би вико­на­н­ня ріше­н­ня під нагля­дом Комі­те­ту міні­стрів Ради Євро­пи.

Це ріше­н­ня є оста­то­чним. Воно ство­рює важли­вий пре­це­дент для всіх справ, де дер­жа­ва не вжи­ває кон­кре­тних і досту­пних захо­дів для захи­сту жит­тя людей побли­зу об’єктів під­ви­ще­ної небез­пе­ки.

Залишити коментар