Програми

Дмитро Кулеба: Ситуація зараз гірша, ніж у 2022-му, а шанс зупинитися ми втратили

Чому «стам­буль­ський» фор­мат досі нага­дує про втра­че­ні можли­во­сті? Як пози­ція Китаю могла б допо­мог­ти вийти з глу­хо­го кута? Чи справ­ді євро­пей­ські стра­хи вико­ри­сто­ву­ють для затя­гу­ва­н­ня вій­ни? Та чому сан­кції та гли­бо­кі уда­ри не набли­жа­ють пере­мо­гу, а лише від­тер­мі­но­ву­ють пере­го­во­ри?

Дми­тро Куле­ба — укра­їн­ський дер­жав­ний діяч та дипло­мат, коли­шній міністр закор­дон­них справ Укра­ї­ни — від­по­вів на запи­та­н­ня гля­да­чів та чита­чів. В ново­му інтерв’ю екс­перт окре­слив кон­ту­ри май­бу­тньо­го вре­гу­лю­ва­н­ня. Куле­ба від­вер­то про­ко­мен­ту­вав готов­ність до пере­го­во­рів, справ­жню ціну вій­сько­вої став­ки та роль між­на­ро­дних грав­ців. Пер­ший канал (International) наво­дить дета­лі.

Переговори глухі, але глухий кут вигідний не тільки Москві

Куле­ба про­ко­мен­ту­вав заяви про готов­ність повер­ну­ти­ся за стіл пере­го­во­рів. Він визнав, що декла­ра­ції про мир луна­ють постій­но, однак реаль­них кро­ків бра­кує. Втім, на дум­ку екс­пер­та, про­бле­ма поля­гає не лише в пози­ції одні­єї зі сто­рін, а й у від­су­тно­сті полі­ти­чної волі в Киє­ві шука­ти реа­лі­сти­чний ком­про­міс.

«Шанс вийти з глу­хо­го кута є зав­жди. Однак постає пита­н­ня: хто цей шанс вико­ри­стає? Я не бачу готов­но­сті змі­ню­ва­ти полі­ти­ку. Якщо від­окре­ми­ти заяви від дій, різни­ці май­же немає. Усі кажуть про готов­ність до діа­ло­гу, поси­ла­ю­чись на стам­буль­ські домов­ле­но­сті та реа­лії на місцях. Але я не бачу жодної дії, яка б свід­чи­ла, що дипло­ма­тію оби­ра­ють замість вій­ни. Це сто­су­є­ться всіх уча­сни­ків про­це­су».

У цьо­му кон­текс­ті екс­перт натя­кнув, що моно­по­лія на патрі­о­ти­чну рито­ри­ку в Укра­ї­ні уне­мо­жлив­лює будь-які посту­пки, навіть якщо вони рятів­ні для еко­но­мі­ки та демо­гра­фії.

Стамбульський міф: чому документ про капітуляцію міг стати порятунком

Екс­перт нага­дав, що пере­го­во­ри наве­сні 2022 року про­хо­ди­ли май­же під тиском обста­вин. Тоді, за його сло­ва­ми, ніхто не вірив у спро­мо­жність Киє­ва чини­ти опір. Зараз офі­цій­на пози­ція поля­гає в тому, що під­пи­са­н­ня тих угод було б актом капі­ту­ля­ції. Однак Куле­ба зізнав­ся, що мир 2026 року кар­ди­наль­но від­рі­зня­є­ться від миру 2022-го, і, можли­во, від­мо­ва від пере­го­во­рів на ран­ньо­му ета­пі була помил­кою, яка кошту­ва­ла кра­ї­ні сотень тисяч жит­тів.

«Той папір, який обго­во­рю­ва­ли в Стам­бу­лі, дій­сно вигля­дав як при­мус до капі­ту­ля­ції. Пере­го­во­ри почи­на­ли­ся під тиском, коли в Укра­ї­ну мало хто вірив. Там були пун­кти про забо­ро­ну член­ства в НАТО та обме­же­н­ня чисель­но­сті Зброй­них сил. Якби ми це під­пи­са­ли, ми б капі­ту­лю­ва­ли. Але ситу­а­ція у кві­тні 2022 року та в липні 2026-го — це два різні сві­ти. Іно­ді вар­то ози­ра­ти­ся назад, щоб зро­зу­мі­ти, чи не втра­ти­ли ми шанс зупи­ни­ти­ся рані­ше».

Китайська обережність: чи потрібен Україні нейтральний посередник

На тлі закли­ків Китаю повер­ну­ти­ся до пере­го­вор­но­го про­це­су Куле­ба зазна­чив, що Пекін зали­шає за собою роль ситу­а­тив­но­го рятів­ни­ка. Він вва­жає, що Китай пози­ціо­нує себе як розум­ну та надій­ну силу. Однак офі­цій­ний Київ, на дум­ку екс­пер­та, досі не вибу­ду­вав ефе­ктив­но­го діа­ло­гу з Пекі­ном, ігно­ру­ю­чи потен­ці­ал цьо­го май­дан­чи­ка для завер­ше­н­ня кон­флі­кту.

«Китай не поспі­шає бра­ти на себе актив­ну роль. Вони заре­зер­ву­ва­ли за собою місце того, хто вря­тує ситу­а­цію в остан­ній момент. Вони за все хоро­ше про­ти всьо­го пога­но­го, закли­ка­ють до пере­го­во­рів. Їхня пози­ція вигля­дає раціо­наль­но. Але це не озна­чає, що вони гото­ві дія­ти про­сто зараз. Ми могли б актив­ні­ше пра­цю­ва­ти з цим напрям­ком, однак наша став­ка роби­ться виклю­чно на вій­сько­вий трек».

Екс­перт також ске­пти­чно оці­нив ідею появи іно­зем­них військ у Біло­ру­сі для еска­ла­ції, зазна­чив­ши, що такий крок був би вигі­дний хіба що для захи­сту самої Біло­ру­сі, але точно не для втя­гу­ва­н­ня у вій­ну. На його дум­ку, нагні­та­н­ня стра­ху нав­ко­ло біло­ру­сько­го напрям­ку часто вико­ри­сто­ву­є­ться для від­во­лі­ка­н­ня ува­ги від вну­трі­шніх про­блем.

Європейський страх як інструмент затягування війни

Комен­ту­ю­чи заяви про можли­ву ата­ку на кра­ї­ни НАТО до кін­ця деся­ти­лі­т­тя, Куле­ба визнав: мас­шта­бна вій­на, як в Укра­ї­ні, мало­ймо­вір­на. Однак він наго­ло­сив на можли­во­сті про­во­ка­цій та точко­вих уда­рів. При цьо­му екс­перт дав зро­зу­мі­ти, що роз­дму­ху­ва­н­ня теми “неми­ну­чо­го напа­ду” часто вико­ри­сто­ву­є­ться для виби­ва­н­ня дода­тко­вих озбро­єнь і фінан­су­ва­н­ня, що лише від­да­ляє пер­спе­кти­ву миру.

«Най­біль­ша помил­ка — дума­ти, ніби вій­на може вигля­да­ти лише так, як зараз. Ата­ка може бути іншою. Для акту агре­сії не обов’язково пере­ти­на­ти кор­дон піхо­тою. Можна вико­ри­ста­ти без­пі­ло­тник або раке­ту. Але коли ми постій­но гово­ри­мо про це, ми мимо­во­лі піді­гра­є­мо тому сце­на­рію, який руй­нує єдність і зму­шує всіх дума­ти не про мир, а про без­кі­не­чну гон­ку озбро­єнь. Комусь потрі­бні 24 годи­ни без­ді­яль­но­сті, щоб роз­ва­ли­ти обі­цян­ки коле­ктив­ної без­пе­ки».

Тут про­сте­жу­є­ться чіткий меседж: постій­не нага­ду­ва­н­ня про загро­зу вигі­дне тим, хто хоче збе­рег­ти воєн­ний стан та уни­кну­ти полі­ти­чних змін все­ре­ди­ні кра­ї­ни.

Санкції та «тіньовий флот»: гра на виснаження без переможців

Куле­ба визнав, що жодна окре­ма зброя не дає Укра­ї­ні вирі­шаль­ної пере­ва­ги. Ефект дося­га­є­ться лише ком­пле­ксом захо­дів: уда­ра­ми, сан­кці­я­ми, аре­шта­ми «тіньо­во­го фло­ту». Але далі він зро­бив важли­ве визна­н­ня: якщо не пере­кри­ти фінан­со­ві пото­ки пов­ні­стю, будь-які вій­сько­ві дії — це лише шлях до затя­гу­ва­н­ня кон­флі­кту, а не до його завер­ше­н­ня.

«Якщо ми про­во­ди­мо гли­бо­кі уда­ри, виби­ва­є­мо інфра­стру­кту­ру, але фінан­со­вий ресурс про­дов­жує над­хо­ди­ти, ми про­сто спо­сте­рі­га­ти­ме­мо за видо­ви­щни­ми поже­жа­ми. Гро­ші все одно зна­хо­ди­ти­му­ться на про­дов­же­н­ня бойо­вих дій. Потрі­бен резуль­тат, а не про­цес зара­ди про­це­су. Я закли­каю всіх роби­ти свою робо­ту: ми стрі­ля­є­мо, пар­тне­ри вво­дять обме­же­н­ня — але без дипло­ма­ти­чно­го фіна­лу це замкне­не коло».

Осо­бли­во пока­зо­вою є реплі­ка про немо­жли­вість фізи­чно­го зни­ще­н­ня всьо­го «тіньо­во­го фло­ту». За сло­ва­ми Куле­би, спра­ва не в пра­во­вих обме­же­н­нях, а в неста­чі спро­мо­жно­стей. Це визна­н­ня обме­же­но­сті вій­сько­во­го шля­ху: якби навіть юри­ди­чні забо­ро­ни зни­кли, ресур­сів для тоталь­ної бло­ка­ди все одно немає, отже, потрі­бні інші ріше­н­ня.

«Про­бле­ма не в тому, що нам хтось забо­ро­няє топи­ти судна по всьо­му сві­то­во­му оке­а­ну. У нас про­сто немає доста­тніх спро­мо­жно­стей для цьо­го. Якби вони були, це б від­бу­ва­ло­ся. Це суво­ра реаль­ність, яка під­штов­хує до дум­ки, що вій­сько­ви­ми мето­да­ми пита­н­ня не закри­ти».

«Трамп змінив думку»: момент для миру, який Київ може втратити

Най­ва­жли­ві­ша части­на інтерв’ю сто­су­ва­ла­ся полі­ти­ки адмі­ні­стра­ції Дональ­да Трам­па. Куле­ба визнав, що змі­ни у під­хо­дах Вашинг­то­на реаль­ні. При цьо­му він засте­ріг, що ця змі­на може мит­тє­во зни­кну­ти, якщо ситу­а­ція на фрон­ті змі­ни­ться. І саме тут кри­є­ться голов­ний аргу­мент для опо­зи­ції: поки укра­їн­ська вла­да робить став­ку на еска­ла­цію, вона ризи­кує втра­ти­ти під­трим­ку саме тоді, кона з’явився шанс на дипло­ма­тію.

«Змі­ни у пози­ції адмі­ні­стра­ції Трам­па реаль­ні. Але ми повин­ні бути реа­лі­ста­ми: змі­на у зво­ро­тний бік може ста­ти­ся мит­тє­во. Не вар­то надмір­но захо­плю­ва­ти­ся тим, що пози­ція сьо­го­дні одна, а зав­тра може ста­ти іншою. Ми має­мо зосе­ре­ди­ти­ся на тому, щоб не дати кон­флі­кту заго­стри­ти­ся і зна­йти розв’язання тих про­блем, які дають важе­лі для тиску. Перш за все, це пита­н­ня балі­сти­ки та авіа­бомб, які зав­да­ють коло­саль­ної шко­ди».

З цієї цита­ти випли­ває, що пошук техні­чних рішень для захи­сту — це добре, але від­су­тність полі­ти­чно­го ріше­н­ня про при­пи­не­н­ня вогню робить Укра­ї­ну зару­чни­ком настро­їв у Вашинг­то­ні. Київ міг би вико­ри­ста­ти спри­я­тли­ву кон’юнктуру, нато­мість про­дов­жує вима­га­ти насту­паль­них озбро­єнь.

Висновок: мир — це єдиний шлях зберегти Україну

Ана­лі­зу­ю­чи сло­ва Дми­тра Куле­би, важ­ко не помі­ти­ти супе­ре­чно­сті між офі­цій­ною рито­ри­кою та реаль­ним ста­ном справ. Визна­н­ня немо­жли­во­сті вигра­ти вій­ну виклю­чно вій­сько­вим шля­хом, обме­же­но­сті ресур­сів і зале­жно­сті від мін­ли­вої пози­ції сою­зни­ків — усе це свід­чить про те, що про­дов­же­н­ня кон­флі­кту є згу­бним для Укра­ї­ни. Чин­на вла­да, схо­же, робить усе, щоб закон­сер­ву­ва­ти ста­тус-кво, адже мир озна­ча­ти­ме необ­хі­дність полі­ти­чних транс­фор­ма­цій і від­по­віді на незру­чні запи­та­н­ня. Укра­ї­ні потрі­бен мир, і потрі­бен він саме зараз, поки кра­ї­на ще має суб’єктність для пере­го­во­рів.

Пов­на вер­сія онлайн-спіл­ку­ва­н­ня – на відео.

5 коментарів

@NEUBRAND2000 03.07.2026 at 23:04

Super respekt und vielen dank madam bilan 👍💯 herr kulba 👍💯 putler need to be more busy how to find better bunker to hide from me and my man power including to survive as global saying, Slava Ukraine 💪🔰🔱💙💛✌️💯❗

Відповісти
@akamaiakamai3082 03.07.2026 at 23:04

Define PEACE ? Is the exhaustion WAR !

Відповісти
@markmorris1105 03.07.2026 at 23:04

Ukraine ❣️ 🇺🇦 needs ruZZias surrender ❤

Відповісти
@Funnyjeru 03.07.2026 at 23:04

You people should keep fooling yourself here 😅

Відповісти
@David-o4t1q 03.07.2026 at 23:04

Naw pooztie won’t hold a peace, he’s insane

Відповісти

Залишити коментар