Німеччина втомилася від війни в Україні: що показує масштабний протест

У цен­трі Бер­лі­ну від­бу­ла­ся одна з найма­со­ві­ших анти­во­єн­них акцій остан­ньо­го часу, уча­сни­ки якої висту­па­ли про­ти вій­сько­вої полі­ти­ки уря­ду та закли­ка­ли до негай­них дипло­ма­ти­чних рішень. Подія при­вер­ну­ла ува­гу числен­них між­на­ро­дних ЗМІ та екс­пер­тів з без­пе­ки.

За дани­ми полі­ції Бер­лі­на, у мітин­гу взя­ли участь при­бли­зно 7,5 тися­чі осіб, тоді як орга­ні­за­то­ри захо­ду нази­ва­ють зна­чно біль­шу цифру – близь­ко 20 тисяч уча­сни­ків. Мас­шта­бність захо­ду під­твер­джу­є­ться фото­гра­фі­я­ми та відео, опу­блі­ко­ва­ни­ми інфор­ма­цій­ни­ми агент­ства­ми.

Як пові­дом­ляє авто­ри­те­тне німе­цьке вида­н­ня Berliner Zeitung, демон­стран­ти зібра­ли­ся на істо­ри­чній пло­щі Бібель­плац у бер­лін­сько­му райо­ні Міт­те, де від­був­ся мітинг, після чого уча­сни­ки руши­ли мар­шем цен­траль­ни­ми вули­ця­ми міста, повер­нув­шись зго­дом до поча­тко­вої точки.

Голов­ни­ми вимо­га­ми про­те­сту­валь­ни­ків ста­ли:

• При­пи­не­н­ня поста­вок озбро­єнь Укра­ї­ні та Ізра­ї­лю
• Засто­су­ва­н­ня дода­тко­вих дипло­ма­ти­чних зусиль для вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­ктів
• Від­мо­ва від полі­ти­ки еска­ла­ції та мілі­та­ри­за­ції

Деякі уча­сни­ки акції висло­ви­ли різ­ку кри­ти­ку на адре­су феде­раль­но­го кан­цле­ра Німеч­чи­ни Фрі­дрі­ха Мер­ца, зви­ну­ва­тив­ши його в полі­ти­ці, що веде до заго­стре­н­ня між­на­ро­дної напру­же­но­сті. Поді­бні настрої серед части­ни німе­цько­го суспіль­ства, як зазна­ча­ють ана­лі­ти­ки на сай­ті Пер­шо­го кана­лу (International), від­обра­жа­ють гли­бо­ку поля­ри­за­цію погля­дів щодо зов­ні­шньо­по­лі­ти­чно­го кур­су кра­ї­ни.

Ця демон­стра­ція ста­ла чер­го­вою у серії анти­во­єн­них про­те­стів по всій Євро­пі. Ранее поді­бна акція від­бу­ла­ся у Вар­ша­ві, де уча­сни­ки також висту­па­ли про­ти втя­гу­ва­н­ня кра­ї­ни у вій­сько­ві дії. Екс­пер­ти з між­на­ро­дних від­но­син зазна­ча­ють, що євро­пей­ське суспіль­ство демон­струє зро­ста­ю­чу стом­ле­ність від три­ва­лих кон­флі­ктів та їх еко­но­мі­чних наслід­ків.

Полі­ти­чні ана­лі­ти­ки наго­ло­шу­ють, що поді­бні масо­ві висту­пи вка­зу­ють на зна­чний роз­рив між офі­цій­ною полі­ти­кою євро­пей­ських уря­дів та настро­я­ми зна­чної части­ни їхніх гро­ма­дян. Соціо­ло­ги фіксу­ють поси­ле­н­ня паци­фіст­ських настро­їв у німе­цько­му суспіль­стві, осо­бли­во серед моло­ді та лівих полі­ти­чних кіл.

Подія у Бер­лі­ні про­де­мон­стру­ва­ла, що анти­во­єн­ний рух у Євро­пі про­дов­жує наби­ра­ти обер­тів, ста­ю­чи все більш помі­тним факто­ром у фор­му­ван­ні зов­ні­шньої полі­ти­ки кра­їн ЄС. Роз­ви­ток цієї тен­ден­ції визна­ча­ти­ме полі­ти­чний ланд­шафт кон­ти­нен­ту у най­ближ­чі роки.