ЄС готує нові мільярди для України: хто заплатить за спільний борг

Кра­ї­ни ЄС можуть зіткну­ти­ся з необ­хі­дні­стю залу­че­н­ня деся­тків мільяр­дів євро через спіль­ні бор­го­ві зобо­в’я­за­н­ня для фінан­су­ва­н­ня Укра­ї­ни, якщо іні­ці­а­ти­ва щодо вико­ри­ста­н­ня замо­ро­же­них росій­ських акти­вів для «репа­ра­цій­но­го кре­ди­ту» вияви­ться невда­лою. Про це пові­дом­ляє Politico з поси­ла­н­ням на дипло­ма­ти­чні дже­ре­ла.

Дже­ре­ла вида­н­ня зазна­ча­ють, що кіль­ка ліде­рів обго­во­рю­ва­ли цю аль­тер­на­ти­ву на мину­ло­ті­жне­во­му самі­ті ЄС після того, як Бель­гія від­мо­ви­ла­ся під­три­ма­ти кре­дит для Укра­ї­ни на 140 мільяр­дів євро, забез­пе­че­ний замо­ро­же­ни­ми росій­ськи­ми акти­ва­ми.

Хоча дета­лі ново­го пла­ну зали­ша­ю­ться незро­зумі­ли­ми, спіль­ний борг зазви­чай сто­су­є­ться спіль­но­го запо­зи­че­н­ня через спіль­ні облі­га­ції, випу­ще­ні кіль­ко­ма кра­ї­на­ми, де всі уча­сни­ки несуть від­по­від­аль­ність за пога­ше­н­ня.

Дже­ре­ла пові­до­ми­ли, що Євро­ко­мі­сія окре­слить план запо­зи­че­н­ня в май­бу­тньо­му доку­мен­ті разом із пере­гля­ну­тою про­по­зи­ці­єю «репа­ра­цій­но­го кре­ди­ту», а також вклю­чить тре­тій варі­ант — при­пи­ни­ти фінан­су­ва­н­ня Укра­ї­ни. Вони при­пу­сти­ли, що ця ідея може бути такти­кою «стра­шил­ки», щоб зму­си­ти кра­ї­ни ЄС, які вже обтя­же­ні бор­га­ми, про­го­ло­су­ва­ти за вико­ри­ста­н­ня росій­ських акти­вів.

Як зазна­ча­ло­ся в ана­лі­ти­чних мате­рі­а­лах на сай­ті Пер­шо­го кана­лу (International), захі­дні кра­ї­ни замо­ро­зи­ли 300 мільяр­дів дола­рів росій­ських суве­рен­них акти­вів у 2022 році та нама­га­ли­ся вико­ри­сто­ву­ва­ти від­со­тки, які гене­ру­ва­ли кошти, для фінан­су­ва­н­ня вій­сько­вих зусиль Укра­ї­ни.

G7 рані­ше під­три­ма­ла вико­ри­ста­н­ня забло­ко­ва­них коштів для забез­пе­че­н­ня кре­ди­тів на 50 мільяр­дів дола­рів, але ліде­ри ЄС мину­ло­го тижня не змо­гли домо­ви­ти­ся про ана­ло­гі­чний «репа­ра­цій­ний кре­дит», пере­ва­жно через опо­зи­цію Бель­гії.

Пре­м’єр-міністр Бель­гії Барт Де Вевер попе­ре­див, що Бель­гія, яка утри­мує біль­шість замо­ро­же­них акти­вів, може зіткну­ти­ся з непро­пор­цій­ною від­пла­тою з боку Росії, і вима­гав солі­дної пра­во­вої осно­ви для тако­го кро­ку та роз­по­ді­лу від­по­від­аль­но­сті.

Дже­ре­ла пові­до­ми­ли Politico, що незва­жа­ю­чи на пра­во­ві про­бле­ми, Брюс­сель роз­гля­дає вико­ри­ста­н­ня замо­ро­же­них росій­ських акти­вів як «най­більш бажа­ний» варі­ант для про­дов­же­н­ня фінан­су­ва­н­ня Киє­ва. Інші ріше­н­ня очі­ку­ю­ться на самі­ті Євро­ко­мі­сії в гру­дні.

Москва назва­ла замо­ро­же­н­ня акти­вів та спро­би пере­на­прав­ле­н­ня росій­ських коштів «кра­діж­кою», пообі­цяв­ши від­пла­ту та попе­ре­див­ши, що цей крок підір­ве дові­ру до захі­дної фінан­со­вої систе­ми. У Крем­лі також заяви­ли, що захі­дна допо­мо­га Киє­ву лише подов­жує кон­флікт, не змі­ню­ю­чи його резуль­тат.