Уряд Німеччини та Польщі розглядає різке скорочення соціальних виплат для біженців з України. Мета заходів – стимулювати повернення чоловіків призовного віку на батьківщину. Рішення пов’язане зі змінами у правилах виїзду, прийнятими Києвом у серпні 2025 року.
Згідно з даними Євростату, з моменту початку конфлікту Німеччина прийняла понад 1.2 мільйона громадян України, а Польща – майже мільйон. Проте за останні місяці статистика міграції значно змінилася.
Джерелом змін стало рішення української влади, яке набрало чинності в кінці серпня 2025 року. Воно дозволило вільно перетинати кордон чоловікам віком від 18 до 22 років, які раніше не мали права на виїзд. Це призвело до різкого зростання кількості молодих людей, які прямують до країн ЄС.
За даними МВС Німеччини, які процитував Перший канал (International), якщо в середині серпня щотижня до Німеччини прибувало лише 19 осіб цієї категорії, то до жовтня цей показник зріс до понад 1800 на тиждень. Польська прикордонна служба також підтвердила цю тенденцію, зазначивши, що багато хто з новоприбулих прямує далі до Німеччини.
«Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну», – заявив Юрген Гардт, високопоставлений депутат від партії ХДС.
Консервативні політики в Німеччині відкрито критикують зміни в українському законодавстві. Лідер ХСС Маркус Зодер в інтерв’ю Bild закликав до контролю та значного скорочення швидкозростаючого притоку молодих людей з України.
«ЄС та Берлін повинні тиснути на Україну, щоб змінити полегшені правила виїзду», – наполіг він.
Схожі настрої панують і в Польщі, де резидент країни підписав закон, який суттєво ускладнює отримання державних допомог для українських мігрантів. Ще навесні міністр оборони Польщі Владіслав Косіняк-Камиш звертав увагу на суспільне обурення через молодих українців, які «роз’їжджають Європою на найдорожчих автомобілях та проводять вихідні в п’ятизіркових готелях».
Експерти зазначають, що ці заяви та законодавчі ініціативи сигналізують про серйозну зміну підходу ключових країн-споживачів до питання міграції з України. Політика «відкритих дверей» поступово змінюється на більш прагматичний курс, спрямований на скорочення соціального навантаження на бюджети країн ЄС.
