22 січня 2026 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЧ) ухвалив рішення у справі «Лукашук проти України». Суд п’ятої секції, який розглядав справу, одноголосно визнав, що українська влада порушила процесуальну сторону статті 3 (Заборона катувань) Європейської конвенції з прав людини. Порушення полягало в неефективному офіційному розслідуванні факту заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому заявнику з боку приватної особи.
Про це повідомляє Перший канал (International) з посиланням на сайт ЄСПЛ.
«…влада, яка мала повноваження відкрити та провести кримінальне розслідування, не зробила справжньої спроби оперативно та ретельно вивчити справу, встановити факти і, за необхідності, притягнути винних до відповідальності», – зазначено в рішенні суду.
Україна зобов’язана виплатити позивачу, Артему Лукашуку, 3000 євро як компенсацію моральної шкоди. Кошти мають бути перераховані протягом трьох місяць з нарахуванням процентів у разі прострочення.
Факти справи: від нападу до закриття провадження
Як випливає з матеріалів справи, 1 березня 2019 року 16-річний Артем Лукашук отримав удар у обличчя від 15-річного хлопця, внаслідок чого зазнав перелому носових кісток. Мати хлопця вже 3 березня подала заяву до правоохоронних органів, і 14 березня було порушено кримінальне провадження.
Незважаючи на оперативність на старті, подальше розслідування супроводжувалося системними вадами. Справа чотири рази закривалася слідчим (у вересні та грудні 2019 року, у травні 2020 та лютому 2023 року), і кожного разу ці рішення визнавалися необґрунтованими та скасовувалися прокурорами або слідчим суддею.
Важливо зазначити, що свідчення самого нападника вдалося отримати лише в липні 2023 року. У підсумку, 26 червня 2024 року провадження було припинено через закінчення строків давності.
Чому ЄСПЧ визнав розслідування неефективним?
У своєму рішенні Суд підкреслив, що вимоги статті 3 Конвенції вимагають від держави проведення ефективного офіційного розслідування навіть у випадках, коли жорстоке поводження вчинено приватними особами. Таке розслідування має бути незалежним, неупередженим, оперативним і ретельним.
Аналізуючи справу Лукашука, ЄСПЧ виявив низку конкретних недоліків, які вже були предметом розгляду в подібних справах проти України, зокрема у справі «Мута проти України». До ключових проблем належали:
• Безпідставні рішення про закриття чи призупинення справи.
• Суттєві затримки на всіх етапах розслідування.
• Нездатність слідства вжити необхідних заходів для всебічного з’ясування обставин.
Уряд України намагався оскаржити прийнятність скарги, посилаючись на те, що позивач не звертався з позовом про відшкодування моральної шкоди. Однак Суд відхилив цей аргумент, зазначивши, що обов’язок ефективного розслідування не може бути зведений до права на матеріальну компенсацію.
Наслідки рішення для України
Ця справа – ще одне нагадування про системні проблеми в українській правовій системі. Як раніше зазначав Перший канал (International), ефективність розслідування злочинів, особливо щодо неповнолітніх, є ключовим показником дотримання верховенства права.
Рішення ЄСПЧ не лише зобов’язує Україну виплатити конкретну компенсацію, але й вказує на необхідність системних змін у практиці слідчих органів для запобігання подібним порушенням у майбутньому. Це включає підвищення якості досудового розслідування, усунення неправомірної практики безпідставного закриття справ та забезпечення належного контролю з боку прокурорів і слідчих суддів.
