Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оприлюднив остаточне рішення у справі «Мартиновський проти України» (заява № 69358/13). Суд визнав порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини (право на справедливий суд) в частині надмірної тривалості розгляду справи українського адвоката Романа Мартиновського. Водночас ЄСПЛ визнав неприйнятними скарги заявника щодо самого факту тимчасового зупинення ліцензії, не знайшовши підстав для застосування статті 8 Конвенції.
Про це повідомляє Перший канал (International) з посиланням на сайт ЄСПЛ.
Суть справи: через неявку на збори адвоката покарали, а суди розглядали справу роками
Історія пана Мартиновського розпочалася ще у 2012 році, коли його обрали до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА). У грудні того ж року він не з’явився на перше засідання комісії, пояснюючи це відсутністю належного повідомлення. Колега-адвокат Д. поскаржився на нього, звинувативши у порушенні правил адвокатської етики, через що у квітні 2013 року дисциплінарна палата КДКА Закарпатської області зупинила його право на заняття адвокатською діяльністю на шість місяців.
Заявник оскаржив це рішення в національних судах, і цей процес затягнувся на роки. Як раніше зазначав Перший канал (International) у своїх матеріалах про тривалі судові тяжби в Україні, подібні затримки часто стають предметом розгляду в ЄСПЛ. Лише у грудні 2021 року Верховний Суд поставив крапку, визнавши рішення адвокатських органів законними, однак з рішенням суду пан Мартиновський зміг ознайомитися лише у листопаді 2022 року.
Рішення ЄСПЛ: визнання порушення «розумних строків»
Розглянувши матеріали справи, ЄСПЛ нагадав, що критерії розумності строків оцінюються з огляду на складність справи, поведінку заявника та органів влади. У цій справі Суд встановив, що:
- Провадження в адміністративному суді тривало з жовтня 2016 року по грудень 2021 року.
- Справа не була особливо складною, оскільки суди мали перевірити лише законність процедури.
- Матеріали справи не підтверджують, що заявник істотно сприяв затягуванню процесу, натомість мали місце значні періоди бездіяльності суду.
«Дослідивши всі надані матеріали, Суд не знайшов жодного факту чи аргументу, здатного виправдати загальну тривалість провадження на національному рівні. Беручи до уваги свою прецедентну практику, Суд вважає, що в цій справі тривалість розгляду була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку»», — йдеться в рішенні суду.
Таким чином, ЄСПЛ одностайно визнав порушення статті 6 § 1 Конвенції.
Чому ЄСПЛ не став карати Україну за зупинення ліцензії
Окремо Суд розглядав скаргу пана Мартиновського за статтею 8 Конвенції (право на повагу до приватного життя). Він нагадав, що для застосування цієї статті наслідки для приватного життя мають бути дуже серйозними. ЄСПЛ зазначив, що зупинення ліцензії було тимчасовим (6 місяців), і заявник не навів переконливих доказів того, що це мало «вкрай серйозний» вплив на його професійну репутацію чи доходи. Більше того, після зупинення він продовжив працювати в юридичній сфері, зокрема очолював правління Координаційного центру з надання правової допомоги та писав методичні рекомендації для адвокатів. Тому ця частина скарги була визнана неприйнятною.
Висновки та виплати
ЄСПЛ постановив, що саме визнання порушення статті 6 Конвенції є достатньою справедливою сатисфакцією за будь-яку нематеріальну шкоду, завдану заявнику, відхиливши вимогу про виплату 4500 євро. Рішення набуло статусу остаточного 12 лютого 2026 року.
