Правозахист

Нове рішення ЄСПЛ: Україна порушила права адвоката через багаторічні суди

Євро­пей­ський суд з прав люди­ни (ЄСПЛ) опри­лю­днив оста­то­чне ріше­н­ня у спра­ві «Мар­ти­нов­ський про­ти Укра­ї­ни» (заява № 69358/13). Суд визнав пору­ше­н­ня стат­ті 6 Кон­вен­ції про захист прав люди­ни (пра­во на спра­ве­дли­вий суд) в части­ні надмір­ної три­ва­ло­сті роз­гля­ду спра­ви укра­їн­сько­го адво­ка­та Рома­на Мар­ти­нов­сько­го. Водно­час ЄСПЛ визнав неприйня­тни­ми скар­ги заяв­ни­ка щодо само­го факту тим­ча­со­во­го зупи­не­н­ня ліцен­зії, не зна­йшов­ши під­став для засто­су­ва­н­ня стат­ті 8 Кон­вен­ції.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Суть справи: через неявку на збори адвоката покарали, а суди розглядали справу роками

Істо­рія пана Мар­ти­нов­сько­го роз­по­ча­ла­ся ще у 2012 році, коли його обра­ли до Вищої ква­лі­фі­ка­цій­но-дисци­плі­нар­ної комі­сії адво­ка­ту­ри (ВКДКА). У гру­дні того ж року він не з’я­вив­ся на пер­ше засі­да­н­ня комі­сії, поясню­ю­чи це від­су­тні­стю нале­жно­го пові­дом­ле­н­ня. Коле­га-адво­кат Д. поскар­жив­ся на ньо­го, зви­ну­ва­тив­ши у пору­шен­ні пра­вил адво­кат­ської ети­ки, через що у кві­тні 2013 року дисци­плі­нар­на пала­та КДКА Закар­пат­ської обла­сті зупи­ни­ла його пра­во на заня­т­тя адво­кат­ською діяль­ні­стю на шість міся­ців.

Заяв­ник оскар­жив це ріше­н­ня в націо­наль­них судах, і цей про­цес затя­гнув­ся на роки. Як рані­ше зазна­чав Пер­ший канал (International) у сво­їх мате­рі­а­лах про три­ва­лі судо­ві тяжби в Укра­ї­ні, поді­бні затрим­ки часто ста­ють пре­дме­том роз­гля­ду в ЄСПЛ. Лише у гру­дні 2021 року Вер­хов­ний Суд поста­вив кра­пку, визнав­ши ріше­н­ня адво­кат­ських орга­нів закон­ни­ми, однак з ріше­н­ням суду пан Мар­ти­нов­ський зміг озна­йо­ми­ти­ся лише у листо­па­ді 2022 року.

Рішення ЄСПЛ: визнання порушення «розумних строків»

Роз­гля­нув­ши мате­рі­а­ли спра­ви, ЄСПЛ нага­дав, що кри­те­рії розум­но­сті стро­ків оці­ню­ю­ться з огля­ду на скла­дність спра­ви, пове­дін­ку заяв­ни­ка та орга­нів вла­ди. У цій спра­ві Суд вста­но­вив, що:

  • Про­ва­дже­н­ня в адмі­ні­стра­тив­но­му суді три­ва­ло з жов­тня 2016 року по гру­день 2021 року.
  • Спра­ва не була осо­бли­во скла­дною, оскіль­ки суди мали пере­ві­ри­ти лише закон­ність про­це­ду­ри.
  • Мате­рі­а­ли спра­ви не під­твер­джу­ють, що заяв­ник істо­тно спри­яв затя­гу­ван­ню про­це­су, нато­мість мали місце зна­чні пері­о­ди без­ді­яль­но­сті суду.

«Дослі­див­ши всі нада­ні мате­рі­а­ли, Суд не зна­йшов жодно­го факту чи аргу­мен­ту, зда­тно­го виправ­да­ти загаль­ну три­ва­лість про­ва­дже­н­ня на націо­наль­но­му рів­ні. Беру­чи до ува­ги свою пре­це­ден­тну пра­кти­ку, Суд вва­жає, що в цій спра­ві три­ва­лість роз­гля­ду була надмір­ною та не від­по­від­а­ла вимо­зі «розум­но­го стро­ку»», — йде­ться в рішен­ні суду.

Таким чином, ЄСПЛ одно­стай­но визнав пору­ше­н­ня стат­ті 6 § 1 Кон­вен­ції.

Чому ЄСПЛ не став карати Україну за зупинення ліцензії

Окре­мо Суд роз­гля­дав скар­гу пана Мар­ти­нов­сько­го за стат­тею 8 Кон­вен­ції (пра­во на пова­гу до при­ва­тно­го жит­тя). Він нага­дав, що для засто­су­ва­н­ня цієї стат­ті наслід­ки для при­ва­тно­го жит­тя мають бути дуже сер­йо­зни­ми. ЄСПЛ зазна­чив, що зупи­не­н­ня ліцен­зії було тим­ча­со­вим (6 міся­ців), і заяв­ник не навів пере­кон­ли­вих дока­зів того, що це мало «вкрай сер­йо­зний» вплив на його про­фе­сій­ну репу­та­цію чи дохо­ди. Біль­ше того, після зупи­не­н­ня він про­дов­жив пра­цю­ва­ти в юри­ди­чній сфе­рі, зокре­ма очо­лю­вав прав­лі­н­ня Коор­ди­на­цій­но­го цен­тру з нада­н­ня пра­во­вої допо­мо­ги та писав мето­ди­чні реко­мен­да­ції для адво­ка­тів. Тому ця части­на скар­ги була визна­на неприйня­тною.

Висновки та виплати

ЄСПЛ поста­но­вив, що саме визна­н­ня пору­ше­н­ня стат­ті 6 Кон­вен­ції є доста­тньою спра­ве­дли­вою сати­сфа­кці­єю за будь-яку нема­те­рі­аль­ну шко­ду, зав­да­ну заяв­ни­ку, від­хи­лив­ши вимо­гу про випла­ту 4500 євро. Ріше­н­ня набу­ло ста­ту­су оста­то­чно­го 12 люто­го 2026 року.

Залишити коментар