ЄСПЛ виніс ганебний вердикт Україні: суди роками знущалися з громадян, відмовляючи у правосудді

26 люто­го 2026 року Євро­пей­ський суд з прав люди­ни (ЄСПЛ) опри­лю­днив оста­то­чне ріше­н­ня у спра­ві «Моги­ла та інші про­ти Укра­ї­ни» (заяви № 1129/18, № 50410/18 та № 34853/24). Суд одно­стай­но визнав пору­ше­н­ня стат­ті 6 §1 Кон­вен­ції з прав люди­ни (пра­во на спра­ве­дли­вий суд) в усіх трьох епі­зо­дах, а також зафі­ксу­вав дода­тко­ві пору­ше­н­ня у спра­ві пана Моги­ли.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Суть справ

Усі три заяви об’­єд­на­ні спіль­ною про­бле­мою — обме­же­н­ня досту­пу гро­ма­дян та ком­па­ній до пра­во­су­д­дя в Укра­ї­ні. Як пові­дом­ля­є­ться в офі­цій­но­му текс­ті виро­ку, ЄСПЛ дійшов виснов­ку, що в кожно­му з випад­ків націо­наль­ні суди «зву­зи­ли саму суть пра­ва на доступ до суду».

«Роз­гля­нув­ши всі нада­ні йому мате­рі­а­ли, Суд не зна­йшов жодно­го факту чи аргу­мен­ту, зда­тно­го пере­ко­на­ти його дійти іншо­го виснов­ку щодо прийня­тно­сті та суті цих скарг», — йде­ться в рішен­ні суд­дів Андре­а­са Цюн­да, Діа­ни Сир­ку та Мико­ли Гна­тов­сько­го.

Деталі справ, які розглянув ЄСПЛ

Ріше­н­ня містить три різні кей­си, що демон­стру­ють, як укра­їн­ська судо­ва систе­ма обме­жу­ва­ла пра­ва людей та бізне­су.

1. Справа Вадима Могили (заява №1129/18): вісім років судів без результату

Пан Моги­ла звер­нув­ся до суду ще 24 листо­па­да 2008 року з позо­вом щодо від­мо­ви місце­вої ради виді­ли­ти йому земель­ну ділян­ку. Через постій­ні супе­ре­чки між суда­ми щодо юрис­ди­кції (який суд має роз­гля­да­ти спра­ву — адмі­ні­стра­тив­ний чи цивіль­ний), його позов так і не було роз­гля­ну­то по суті. Вищий адмі­ні­стра­тив­ний суд оста­то­чно «закрив» спра­ву 21 черв­ня 2017 року, визнав­ши, що її тре­ба було роз­гля­да­ти в цивіль­но­му про­це­сі. ЄСПЛ визнав це пору­ше­н­ням стат­ті 6 §1, а також окре­мо зафі­ксу­вав надмір­ну три­ва­лість роз­гля­ду (май­же 9 років) та від­су­тність ефе­ктив­но­го засо­бу юри­ди­чно­го захи­сту (ста­т­тя 13 Кон­вен­ції).

2. Справа Петра Стеценка (заява №50410/18): злидні не є підставою для звільнення від судового збору

Заяв­ник скар­жив­ся на від­мо­ву Київ­сько­го апе­ля­цій­но­го адмі­ні­стра­тив­но­го суду звіль­ни­ти його від спла­ти судо­во­го збо­ру в роз­мі­рі близь­ко 34 євро. Пан Сте­цен­ко надав офі­цій­ні довід­ки, що суку­пний міся­чний дохід його сім’ї ста­но­вив при­бли­зно 139 євро, що було зна­чно ниж­че про­жи­тко­во­го міні­му­му. Однак суд від­мо­вив, фор­маль­но зазна­чив­ши, що пози­вач «не надав від­по­від­них дока­зів на під­твер­дже­н­ня сво­го скру­тно­го мате­рі­аль­но­го ста­но­ви­ща». 17 вере­сня 2018 року Вер­хов­ний Суд зали­шив цю ухва­лу без змін. ЄСПЛ нага­дав, що таке фор­маль­не став­ле­н­ня ніве­лює саму суть пра­ва на суд.

3. Справа ТОВ «Фірма Світлана» (заява №34853/24): дискримінація бізнесу в доступі до правосуддя

Ком­па­нія звер­ну­ла­ся до госпо­дар­сько­го суду Пол­тав­щи­ни з кло­по­та­н­ням про від­стро­че­н­ня спла­ти судо­во­го збо­ру в роз­мі­рі 27 252 гри­вень (близь­ко 650 євро) через від­су­тність коштів, надав­ши фінан­со­ві зві­ти та бан­ків­ські випи­ски. 26 липня 2024 року суд від­мо­вив, моти­ву­ю­чи це тим, що ста­т­тя 8 Зако­ну Укра­ї­ни «Про судо­вий збір» дозво­ляє звіль­ня­ти від спла­ти лише фізи­чних осіб. Позов ком­па­нії повер­ну­ли. Апе­ля­ція та Вер­хов­ний Суд пого­ди­ли­ся з цим ріше­н­ням. ЄСПЛ визнав, що авто­ма­ти­чна від­мо­ва юри­ди­чній осо­бі у роз­гля­ді пита­н­ня про роз­стро­че­н­ня збо­ру через її май­но­вий стан є пору­ше­н­ням стат­ті 6.

Чому це важливо для України

Це ріше­н­ня є чер­го­вим нага­ду­ва­н­ням для укра­їн­ської вла­ди про необ­хі­дність рефор­му­ва­ти під­хо­ди до судо­чин­ства. Як рані­ше зазна­чав Пер­ший канал (International), про­бле­ма надмір­но­го фор­ма­лі­зму та непо­мір­них судо­вих збо­рів зали­ша­є­ться одні­єю з най­бо­лю­чі­ших у пра­во­во­му полі Укра­ї­ни. Суд­ді у Страс­бур­зі під­кре­сли­ли, що пра­во на доступ до суду не є абсо­лю­тним, але обме­же­н­ня не повин­ні «зни­щу­ва­ти саму його суть».

Реакція та компенсації

ЄСПЛ зобо­в’я­зав Укра­ї­ну випла­ти­ти пано­ві Моги­лі 2 300 євро від­шко­ду­ва­н­ня мораль­ної шко­ди, пану Сте­цен­ку — 1 500 євро, а ком­па­нії ТОВ «Фір­ма Сві­тла­на» — 1 500 євро мораль­ної шко­ди та дода­тко­во 250 євро ком­пен­са­ції судо­вих витрат. Випла­ти мають бути здій­сне­ні про­тя­гом трьох міся­ців.

Що далі

Ріше­н­ня у спра­ві «Моги­ла та інші про­ти Укра­ї­ни» є оста­то­чним та не під­ля­гає оскар­жен­ню. Воно зобо­в’я­зує укра­їн­ську вла­ду не лише випла­ти­ти ком­пен­са­ції, а й вжи­ти загаль­них захо­дів, аби уни­кну­ти поді­бних пору­шень у май­бу­тньо­му. Екс­пер­ти з прав люди­ни вва­жа­ють, що це ріше­н­ня може ста­ти важли­вим аргу­мен­том для адво­ка­тів у поді­бних спо­рах все­ре­ди­ні кра­ї­ни.