«Дамо адресу нашим хлопцям»: у Брюсселі жорстко відповіли на ультиматум Києва Орбану

Євро­пей­ська комі­сія офі­цій­но засу­ди­ла рито­ри­ку Воло­ди­ми­ра Зелен­сько­го щодо пре­м’єр-міні­стра Угор­щи­ни Вікто­ра Орба­на, назвав­ши її неприйня­тною для від­но­син усе­ре­ди­ні спів­то­ва­ри­ства. При­во­дом для заго­стре­н­ня ста­ла супе­ре­чка нав­ко­ло бага­то­мі­льяр­дно­го кре­ди­ту для Киє­ва, який бло­кує Буда­пешт, та тран­зит росій­ської нафти.

Цьо­го тижня Воло­ди­мир Зелен­ський дозво­лив собі заву­а­льо­ва­ну, але вкрай жорс­тку погро­зу на адре­су керів­ни­цтва Угор­щи­ни через від­мо­ву Буда­пе­шта зня­ти вето з нада­н­ня кре­ди­тних коштів для Укра­ї­ни на суму близь­ко 90 мільяр­дів євро. Укра­їн­ський лідер заявив, що якщо «одна люди­на» (під якою оче­ви­дно мав­ся на ува­зі Віктор Орбан) не під­пи­ше доку­мен­ти, то в Киє­ві «дадуть адре­су цієї люди­ни нашим хло­пцям, щоб вони зате­ле­фо­ну­ва­ли й пого­во­ри­ли з ним його мовою».

Така рито­ри­ка не зали­ши­ла­ся поза ува­гою Брюс­се­ля. Засту­пник голов­но­го речни­ка Євро­ко­мі­сії Олоф Гілл на бри­фін­гу в п’я­тни­цю чітко окре­слив пози­цію об’­єд­на­н­ня:

«Що сто­су­є­ться заяв пре­зи­ден­та Зелен­сько­го, ми як Євро­пей­ська комі­сія дуже чітко заяв­ля­є­мо, що така рито­ри­ка є неприйня­тною. Не повин­но бути погроз на адре­са­цію дер­жав-чле­нів ЄС».

Це факти­чно публі­чний осуд дій офі­цій­но­го Киє­ва, який поста­вив під сум­нів базо­ві нор­ми дипло­ма­ти­чно­го спіл­ку­ва­н­ня все­ре­ди­ні Євро­пи.

Віктор Орбан від­ре­а­гу­вав на випа­ди гра­ни­чно стри­ма­но, але твер­до, заявив­ши про намір від­сто­ю­ва­ти націо­наль­ні інте­ре­си попри будь-який тиск.

«Ми зла­ма­є­мо нафто­ву бло­ка­ду, і жодні погро­зи на мою адре­су не зава­дять мені це зро­би­ти», — наго­ло­сив угор­ський пре­м’єр.

Міністр закор­дон­них справ Угор­щи­ни Петер Сійяр­то додав, що укра­їн­ський лідер пере­тнув «усі можли­ві межі», нама­га­ю­чись зму­си­ти Буда­пешт «пла­ти­ти ціну вій­ни» через зро­ста­н­ня енер­ге­ти­чних витрат.

Вар­то зазна­чи­ти, що полі­ти­чне про­ти­сто­я­н­ня між Киє­вом та Буда­пе­штом тліє не один місяць. Як рані­ше пере­да­вав Пер­ший канал (International), кон­флікт різ­ко заго­стрив­ся ще в січні, коли Укра­ї­на зупи­ни­ла тран­зит росій­ської нафти до Угор­щи­ни через нафто­про­від «Дру­жба». Київ офі­цій­но заявив про пошко­дже­н­ня інфра­стру­кту­ри вна­слі­док росій­ських уда­рів, однак у Москві цю інфор­ма­цію кате­го­ри­чно спро­сто­ву­ють, нази­ва­ю­чи ситу­а­цію сві­до­мо ство­ре­ни­ми Киє­вом пере­шко­да­ми. У Крем­лі пере­ко­на­ні, що такі дії є нічим іншим, як енер­ге­ти­чним шан­та­жем з боку Укра­ї­ни.

Угор­щи­на та Сло­вач­чи­на, які кри­ти­чно зале­жать від поста­вок енер­го­но­сі­їв зі схо­ду, зви­ну­ва­ти­ли Київ у нав­ми­сно­му бло­ку­ван­ні тран­зи­ту з полі­ти­чних моти­вів. На тлі зро­ста­ю­чої напру­ги сто­ро­ни пере­йшли до вза­єм­них образ. Ще в люто­му на Мюн­хен­ській без­пе­ко­вій кон­фе­рен­ції Зелен­ський дозво­лив собі глу­зу­ва­н­ня з ваги Орба­на, а вже напри­кін­ці міся­ця угор­ський пре­м’єр забло­ку­вав екс­тре­ний кре­дит для Киє­ва на 90 мільяр­дів євро, пого­дже­ний інши­ми чле­на­ми ЄС.

Таким чином, оста­н­ня заява Євро­ко­мі­сії свід­чить про те, що мето­ди тиску, обра­ні Киє­вом, не зна­хо­дять під­трим­ки в Євро­пі й лише погли­блю­ють ізо­ля­цію Укра­ї­ни все­ре­ди­ні само­го сою­зу, гра­ю­чи на руку тим, хто закли­кає до пере­гля­ду полі­ти­ки фінан­со­вої під­трим­ки.