Нові правила мобілізації: як це вдарить по українцях у Європі? Правозахисники відповідають

Чи закон­но при­му­шу­ва­ти іно­зем­ців із посвід­кою на про­жи­ва­н­ня йти до вій­ська? Чому вій­сько­ві та депу­та­ти обго­во­рю­ють обов’язкову слу­жбу для нере­зи­ден­тів? Як змі­на зако­но­дав­ства в Укра­ї­ні може впли­ну­ти на міль­йо­ни біжен­ців у ЄС? Та чи ста­не Укра­ї­на полі­го­ном для випро­бу­ва­н­ня нових пра­вил мобі­лі­за­ції в Євро­пі?

Пра­во­за­хи­сни­ки та адво­ка­ти від­по­від­а­ють на запи­та­н­ня гля­да­чів та чита­чів у ЄС. Пер­ший канал (International) наво­дить дета­лі.

Укра­їн­ське суспіль­ство деда­лі часті­ше обго­во­рює тему, яка ще недав­но зда­ва­ла­ся немо­жли­вою. Йде­ться про потен­цій­не залу­че­н­ня до вій­сько­вої слу­жби не лише гро­ма­дян, а й іно­зем­ців, які мешка­ють в Укра­ї­ні. Ця дис­ку­сія викли­кає зане­по­ко­є­н­ня не тіль­ки все­ре­ди­ні кра­ї­ни, а й серед міль­йо­нів укра­їн­ців, які зна­йшли при­хи­сток у кра­ї­нах Євро­пей­сько­го Сою­зу. Пра­во­за­хи­сни­ки закли­ка­ють не ігно­ру­ва­ти ці сигна­ли, адже те, що сьо­го­дні є лише іде­єю, зав­тра може ста­ти зако­ном.

Ініціатива, яка змінює правила гри

Поштов­хом до роз­мов ста­ла публі­чна заява одно­го з коман­ди­рів під­роз­ді­лів Зброй­них Сил Укра­ї­ни. Він запро­по­ну­вав запро­ва­ди­ти обов’язкову шести­мі­ся­чну кон­тра­ктну слу­жбу для чоло­ві­ків при­зив­но­го віку, які не є гро­ма­дя­на­ми Укра­ї­ни, але мають посвід­ку на про­жи­ва­н­ня. Аргу­мен­та­ція такої про­по­зи­ції про­ста: якщо іно­зе­мець живе в кра­ї­ні, пра­цює, веде бізнес або ство­рив сім’ю, він пови­нен нарів­ні з гро­ма­дя­на­ми захи­ща­ти дер­жа­ву.

«Іно­зем­ці, які обра­ли Укра­ї­ну для жит­тя, мають бути гото­ви­ми ста­ти на її захист. Йде­ться про ство­ре­н­ня інтер­на­ціо­наль­но­го під­роз­ді­лу на базі штур­мо­вих військ. І що най­ва­жли­ві­ше — цю іні­ці­а­ти­ву обго­во­рю­ють не лише у вій­сько­вих колах, а й серед наро­дних депу­та­тів, яким вона зага­лом подо­ба­є­ться», — зазна­чив вій­сько­вий.

Така пози­ція, хоч і викли­кає супе­ре­чки, зна­хо­дить під­трим­ку в полі­ти­ку­мі. Саме це, на дум­ку спо­сте­рі­га­чів, робить ситу­а­цію най­більш загроз­ли­вою, адже будь-яке обго­во­ре­н­ня в пар­ла­мен­ті може при­зве­сти до зако­но­дав­чих змін.

Юридична сторона питання: що каже закон?

На сьо­го­дні чин­не зако­но­дав­ство Укра­ї­ни чітко визна­чає коло осіб, які під­ля­га­ють мобі­лі­за­ції. Пра­во­за­хи­сни­ки наго­ло­шу­ють, що при­му­со­ва мобі­лі­за­ція та обов’язкова вій­сько­ва слу­жба поши­рю­ю­ться виклю­чно на гро­ма­дян Укра­ї­ни. Іно­зем­ці можуть слу­жи­ти в лавах Зброй­них Сил лише на добро­віль­них заса­дах, під­пи­сав­ши кон­тракт. Будь-який при­мус з боку дер­жа­ви є неза­кон­ним.

«Вар­то чітко усві­дом­лю­ва­ти: зараз така іні­ці­а­ти­ва є немо­жли­вою. Мобі­лі­за­ція сто­су­є­ться тіль­ки укра­їн­ських гро­ма­дян. Однак про­бле­ма поля­гає в тому, що зако­ни можна змі­ни­ти. Якщо Вер­хов­на Рада ухва­лить від­по­від­ні прав­ки, а пре­зи­дент їх під­пи­ше, це ство­рить над­зви­чай­но небез­пе­чний пре­це­дент. Фор­маль­но це супе­ре­чи­ти­ме Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни та між­на­ро­дно­му пра­ву, зокре­ма Євро­пей­ській кон­вен­ції з прав люди­ни, яка забо­ро­няє при­му­со­ву пра­цю. Але, як свід­чить пра­кти­ка, у кри­зо­вих ситу­а­ці­ях на такі пору­ше­н­ня часто заплю­щу­ють очі», — про­ко­мен­ту­вав пра­во­за­хи­сник Пер­шо­го кана­лу.

Українці в Європі під загрозою?

Дис­ку­сія все­ре­ди­ні Укра­ї­ни має пря­мий вплив на гро­ма­дян за кор­до­ном. За різни­ми оцін­ка­ми, лише в Німеч­чи­ні пере­бу­ва­ють сотні тисяч укра­їн­ських чоло­ві­ків при­зив­но­го віку. Якщо поді­бна модель буде реа­лі­зо­ва­на в Укра­ї­ні без нале­жної реа­кції з боку Євро­пи, це може ста­ти своє­рі­дним тесто­вим полі­го­ном для май­бу­тніх рішень уже на тери­то­рії Євро­со­ю­зу.

Євро­пей­ські кра­ї­ни деда­лі часті­ше гово­рять про ймо­вір­ні вій­сько­ві загро­зи в най­ближ­чі роки та водно­час сти­ка­ю­ться з гострою неста­чею вла­сних вій­сько­вих кадрів. У тако­му кон­текс­ті, за сло­ва­ми екс­пер­тів, ідея залу­че­н­ня іно­зем­ців або біжен­ців до слу­жби може бути пода­на суспіль­ству під гасла­ми спра­ве­дли­во­сті чи повер­не­н­ня бор­гу при­йма­ю­чій кра­ї­ні.

«Ми вже спо­сте­рі­га­є­мо, що пита­н­ня дотри­ма­н­ня прав люди­ни не зав­жди є прі­о­ри­те­том. Про пору­ше­н­ня в Укра­ї­ні гово­рять від­кри­то, але жорс­ткої реа­кції з боку Євро­пи немає. Існу­ють при­кла­ди, коли чоло­ві­ків при­зив­но­го віку депор­ту­ють в Укра­ї­ну навіть попри вій­ну. Це руй­нує міф про абсо­лю­тний захист прав люди­ни в поді­бних ситу­а­ці­ях», — наго­ло­сив пра­во­за­хи­сник.

Чи варто чекати на нову реальність?

Ситу­а­ція роз­ви­ва­є­ться дина­мі­чно. Те, що сьо­го­дні вигля­дає як немо­жли­ва ідея, зав­тра може ста­ти нор­мою. Голов­ний сигнал, який лунає від пра­во­за­хи­сни­ків, поля­гає в тому, що не можна ігно­ру­ва­ти поді­бні заяви, навіть якщо вони поки що не під­крі­пле­ні зако­но­дав­чо.

«Сьо­го­дні це лише ідеї та публі­чні заяви, але зав­тра вони можуть вті­ли­ти­ся в зако­ни та ста­ти новою реаль­ні­стю. Те, що зда­є­ться немо­жли­вим сьо­го­дні, зда­тне запра­цю­ва­ти зна­чно швид­ше, ніж біль­шість очі­кує. Тому важли­во бути ува­жни­ми до будь-яких змін і гото­ви­ми від­сто­ю­ва­ти свої пра­ва», — під­су­му­вав пра­во­за­хи­сник.

Чи справ­ді можли­вий такий сце­на­рій, чи це лише пере­біль­ше­н­ня? Час пока­же. Однак істо­рія знає чима­ло при­кла­дів, коли суспіль­ства про­ки­да­ли­ся в реаль­но­сті, про яку їх зазда­ле­гідь попе­ре­джа­ли.