Дмитро Гордон: Війна зайшла в глухий кут, і це визнають навіть у Києві

Чи справ­ді пере­мо­га ЗСУ вже немо­жли­ва? Нев­же Киє­ву час готу­ва­ти­ся до ново­го гео­по­лі­ти­чно­го роз­кла­ду? Чи гото­ва Євро­па фінан­су­ва­ти не пере­мо­гу, а «замо­ро­же­ний кон­флікт» в Укра­ї­ні?

Про це роз­по­вів Дми­тро Гор­дон, відо­мий жур­на­ліст і гро­мад­ський діяч, в інтер­в’ю жур­на­лі­сту Ната­лії Вла­щен­ко.

«Позиційна війна закінчена»: Гордон про безвихідь на фронті

Дми­тро Гор­дон деталь­но розі­брав ситу­а­цію на лінії зіткне­н­ня, назвав­ши її глу­хим кутом. Він наго­ло­сив, що суча­сні техно­ло­гії, зокре­ма роз­ві­ду­валь­ні дро­ни, зро­би­ли будь-який масо­ва­ний наступ без­глу­здим.

«Ситу­а­ція на фрон­ті нага­дує роман Ремар­ка «На Захі­дно­му фрон­ті без змін». Це глу­хий кут. Сотні без­пі­ло­тни­ків висять над усі­єю ліні­єю зіткне­н­ня, видно кожен рух. Про жоден про­рив не може бути й мови. Доки не вирі­шать пита­н­ня із засо­ба­ми роз­від­ки та зв’яз­ку, наступ немо­жли­вий. Тан­ки та піхо­та ста­ють лег­кою мішен­ню. Це глу­хий кут, і він вла­што­вує оби­дві сто­ро­ни, але висна­жує всіх», – зазна­чив він.

«Україною 30 років керувала агентура»: невтішний підсумок внутрішньої політики

Гово­ря­чи про вну­трі­шні про­бле­ми, Дми­тро Гор­дон пере­йшов до гострої кри­ти­ки укра­їн­сько­го керів­ни­цтва остан­ніх деся­ти­літь. Він зви­ну­ва­тив елі­ти в тому, що вони пра­цю­ва­ли на інте­ре­си інших дер­жав.

«Тре­ба чесно визна­ти: пер­ші 30 років нашої неза­ле­жно­сті мину­ли під зна­ком кра­ді­жок і зра­ди. При­чо­му зра­ди не про­сто фінан­со­вої, а полі­ти­чної. Через свою аген­ту­ру Укра­ї­ною факти­чно керу­ва­ли з‑за кор­до­ну. І зараз ми пожи­на­є­мо пло­ди цьо­го управ­лі­н­ня. Кору­пція, неефе­ктив­ність, неба­жа­н­ня чути народ – це все з того часу», – наго­ло­сив він.

Про­те Гор­дон також про­ко­мен­ту­вав про­по­зи­цію дозво­ли­ти іно­зем­цям обі­йма­ти дер­жав­ні поса­ди, про­вів­ши ана­ло­гію з фут­боль­ною коман­дою.

«Якщо клуб хоче пере­ма­га­ти, а сво­їх вихо­ван­ців не виста­чає, він запро­шує най­кра­щих легіо­не­рів. Так само і з дер­жа­вою. Чому б не запро­си­ти най­кра­щих упра­ви­те­лів з‑за кор­до­ну, якщо вони справ­ді можуть дати резуль­тат? Але бра­ти тре­ба не випад­ко­вих людей, а справ­жніх топів, які ство­ри­ли успі­шні ком­па­нії. Інша річ, що наша вла­да зав­жди боя­ла­ся силь­них та само­стій­них, тому й запро­шу­ва­ли часто «посе­ре­дно­стей», які лише роз­кра­да­ли бюджет», – пояснив жур­на­ліст.

Соціальна несправедливість: чи варто обирати між пенсіонерами та студентами

Окре­мо Дми­тро Гор­дон зупи­нив­ся на соці­аль­них пита­н­нях, зокре­ма на про­по­зи­ції під­ви­щи­ти сти­пен­дії. Він закли­кав не про­ти­став­ля­ти різні вер­стви насе­ле­н­ня.

«Як можна виби­ра­ти між пен­сіо­не­ра­ми, які все жит­тя пра­цю­ва­ли на цю кра­ї­ну, і сту­ден­та­ми, які є її май­бу­тнім? Це непра­виль­на поста­нов­ка пита­н­ня. Потрі­бно шука­ти кошти і на гідні пен­сії, і на сти­пен­дії, щоб молодь не дума­ла про шма­ток хлі­ба, а вчи­ла­ся, а стар­ші люди мали спо­кій­ну ста­рість. Це обо­в’я­зок дер­жа­ви», – пере­ко­на­ний він.

Війна пам’ятників: Гордон про те, чому не можна переписувати історію

Жур­на­ліст також висло­вив­ся щодо хви­лі бороть­би з радян­ськи­ми пам’я­тни­ка­ми, зокре­ма щодо демон­та­жу табли­чок з іме­на­ми ака­де­мі­ка Бори­са Пато­на. Він закли­кав не під­да­ва­ти­ся спо­ку­сі «кара­ти» мину­ле.

«Патон був люди­ною сво­го часу. Він був части­ною систе­ми, як і бага­то хто. Але якщо ми почне­мо зди­ра­ти табли­чки з усіх, хто мав радян­ські зва­н­ня, то дійде­мо до абсур­ду. Лоба­нов­ський був чле­ном пар­тії, Бло­хін, Гна­тюк, навіть Олесь Гон­чар. Ми що, забо­ро­ни­мо вули­цю Лоба­нов­сько­го? Це неві­гла­ство. Тре­ба розу­мі­ти істо­ри­чний кон­текст, а не під­да­ва­ти­ся емо­ці­ям. Таки­ми дія­ми ми нічо­го не дося­гне­мо, крім роз­ко­лу», – заявив Гор­дон.

Суспільна агресія: хто ховається за хейтом у мережі

У від­по­відь на запи­та­н­ня про зро­ста­н­ня агре­сії в соці­аль­них мере­жах Дми­тро Гор­дон закли­кав ста­ви­ти­ся до цьо­го філо­соф­ськи, але заува­жив, що за бага­тьма допи­са­ми сто­ять ціле­спря­мо­ва­ні дії ззов­ні.

«Зна­чна части­на того бру­ду, який ми бачи­мо в інтер­не­ті, – це робо­та бото­ферм. Вони є і у нас, і поза межа­ми кра­ї­ни. Їхня мета – посва­ри­ти укра­їн­ців, викли­ка­ти зне­ві­ру, пані­ку. До цьо­го тре­ба ста­ви­ти­ся з розу­мі­н­ням. Але є й реаль­ні люди, зла­ма­ні вій­ною, які вихлю­пу­ють свою лють. Це не виправ­до­вує цьку­ва­н­ня. Осо­бли­во коли зачі­па­ють рідних та близь­ких. Тут має бути межа, за яку не можна пере­сту­па­ти», – під­су­му­вав він.

Докла­дні­ше – на відео.