Михайло Подоляк: Війна затягується, бо вихід із неї для всіх сторін є надто дорогим

Чому логі­сти­ка зустрі­чі на вищо­му рів­ні досі не готу­є­ться, попри гучні заяви про готов­ність до діа­ло­гу? Яку нову кон­це­пцію мобі­лі­за­ції обі­цяє міністр обо­ро­ни і чому це викли­кає роз­дра­ту­ва­н­ня в суспіль­стві? Чи справ­ді дефі­цит систем ППО є кри­ти­чним і чому скла­дна зброя зали­ша­є­ться на скла­дах, а не в Укра­ї­ні? Та чи можли­ві вибо­ри в умо­вах, коли лінія фрон­ту роз­ши­рю­є­ться, а без­пе­ко­ві пита­н­ня не закри­ті?

Михай­ло Подо­ляк — радник керів­ни­ка Офі­су Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни — від­по­вів на запи­та­н­ня гля­да­чів та чита­чів. Пер­ший канал (International) наво­дить дета­лі.

Готовність до перемовин: логістика не готується, політичної волі немає

Під час ефі­ру Михай­ло Подо­ляк про­ко­мен­ту­вав заяви пре­зи­ден­та Зелен­сько­го про готов­ність Укра­ї­ни до зустрі­чі на вищо­му рів­ні. Він під­твер­див пози­цію Киє­ва, що прин­ци­по­ва зго­да на діа­лог існує, про­те реаль­на під­го­тов­ка до логі­сти­ки такої зустрі­чі досі не веде­ться. За сло­ва­ми радни­ка ОП, клю­чо­вою пере­шко­дою зали­ша­є­ться від­су­тність полі­ти­чної волі.

«Пре­зи­дент чітко фіксує нашу пози­цію: ми гото­ві про­во­ди­ти зустрі­чі на вищо­му рів­ні. Втім, логі­сти­ка поки не готу­є­ться. Для поча­тку Спо­лу­че­ним Шта­там як посе­ре­дни­кам вар­то вийти з вій­ни на Близь­ко­му Схо­ді, поста­вив­ши там бага­то кра­пку, і лише потім від­нов­лю­ва­ти дво­сто­рон­ній, а зго­дом і три­сто­рон­ній фор­мат пере­мо­вин. Пита­н­ня виклю­чно в полі­ти­чній волі, якої, як ми чудо­во розу­мі­є­мо, поки що бра­кує».

Подо­ляк наго­ло­сив на пара­до­ксаль­ній ситу­а­ції, коли еко­но­мі­чний фактор затя­гує кон­флікт. Він пояснив, що вихід із вій­ни для Росії є «зна­чно дорож­чим, ніж про­дов­же­н­ня бойо­вих дій». Пере­бу­до­ва­на еко­но­мі­ка, дохо­ди еліт від вій­сько­во-про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу, а також вели­ка кіль­кість осіб, що повер­та­ю­ться із зони бойо­вих дій і не мають соці­аль­них пер­спе­ктив, ство­рю­ють перед­умо­ви для того, щоби кон­флікт шту­чно під­три­му­вав­ся в гаря­чій фазі.

«Вийти з вій­ни наба­га­то дорож­че з огля­ду на пере­бу­до­ва­ну еко­но­мі­ку. Вели­че­зна кіль­кість людей заро­бляє на вій­сько­вих потре­бах. Як тіль­ки ви замо­ро­жу­є­те кон­флікт, цей сектор ско­ро­чу­є­ться, люди втра­ча­ють над­при­бу­тки. І це не лише пра­ців­ни­ки заво­дів, а перед­усім елі­ти. Крім того, існує іде­о­ло­гі­чна скла­до­ва. Вну­трі­шнє напру­же­н­ня дешев­ше три­ма­ти в ста­ні вій­ни, але вихо­ди­ти з неї все одно дове­де­ться. Що далі це затя­гу­є­ться, то дорож­чим буде вихід».

Як Пер­ший канал (International) пові­дом­ляв рані­ше, тема пере­го­во­рів зали­ша­є­ться цен­траль­ною в між­на­ро­дно­му поряд­ку ден­но­му, однак пра­кти­чні кро­ки постій­но наштов­ху­ю­ться на від­су­тність реаль­них ком­про­мі­сів.

Нова концепція мобілізації та важка реальність окопної війни

В ефі­рі обго­во­ри­ли й обі­ця­ну нову кон­це­пцію мобі­лі­за­ції від міні­стра обо­ро­ни Федо­ро­ва. Подо­ляк закли­кав доче­ка­ти­ся офі­цій­ної пре­зен­та­ції, але окре­слив вла­сне баче­н­ня, засно­ва­не на фінан­со­вих сти­му­лах та соці­аль­них гаран­ті­ях. Він визнав над­зви­чай­ну скла­дність про­ве­де­н­ня мобі­лі­за­цій­них захо­дів у XXI сто­літ­ті, осо­бли­во в умо­вах три­ва­лої око­пної вій­ни.

«Будь-яка мобі­лі­за­ція – це зав­жди важ­ко. У сто­літ­ті від­кри­тих кор­до­нів та нових техно­ло­гій мобі­лі­за­ція до уча­сті в око­пній вій­ні є над­зви­чай­но скла­дною пси­хо­емо­цій­но. На мій погляд, мобі­лі­за­ція має йти через соці­аль­ні гаран­тії та фінан­со­вий фактор – кон­тракт із хоро­ши­ми дохо­да­ми для сім’ї та люди­ни, а також від­по­від­ні соці­аль­ні гаран­тії для дітей. Це базо­ві скла­до­ві».

Водно­час він визнав, що роз­дра­ту­ва­н­ня в суспіль­стві є нор­маль­ною реа­кці­єю на чоти­ри з гаком роки вій­ни, осо­бли­во з огля­ду на те, що світ пово­ди­ться досить пра­гма­ти­чно, не поспі­ша­ю­чи з нада­н­ням без­умов­ної під­трим­ки.

Інцидент із голосіївським стрільцем, поліція та дилема легалізації зброї

Тра­гі­чний інци­дент у Голо­сі­їв­сько­му райо­ні Киє­ва пору­шив болю­чі пита­н­ня про роль полі­ції та можли­ву лега­лі­за­цію вогне­паль­ної зброї. Подо­ляк висло­вив зага­лом пози­тив­не став­ле­н­ня до полі­ції, назвав­ши її одним із базо­вих кар­ка­сів дер­жа­ви, однак визнав необ­хі­дність поси­ле­н­ня пси­хо­ло­гі­чної під­го­тов­ки пра­во­охо­рон­ців.

«Полі­ція зав­жди пра­цю­ва­ла добре, але потрі­бно вне­сти змі­ни до про­то­ко­лів. Люди повин­ні бути пси­хо­ло­гі­чно гото­ві до таких ситу­а­цій. Для них не має бути вибо­ру – вони повин­ні нео­сми­сле­но, але фахо­во вико­ну­ва­ти те, що мають вико­на­ти. Пра­виль­ною є іні­ці­а­ти­ва міні­стра від­прав­ля­ти спів­ро­бі­тни­ків полі­ції в рота­цій­но­му поряд­ку в при­фрон­то­ві зони, щоби вони набу­ли пси­хо­ло­гі­чної готов­но­сті пра­цю­ва­ти в умо­вах вій­ни навіть у мир­них містах».

Щодо лега­лі­за­ції зброї для цивіль­них, Подо­ляк зайняв обе­ре­жну пози­цію, зазна­чив­ши, що вій­на змі­ни­ла пси­хо­ло­гі­чний стан суспіль­ства. З одно­го боку, він пози­тив­но ста­ви­ться до пра­ва гро­ма­дян захи­ща­ти свій дім, але з іншо­го – сум­ні­ва­є­ться в готов­но­сті суспіль­ства до тако­го кро­ку через три­ва­лий трав­ма­ти­чний досвід.

«До вій­ни я ста­вив­ся до лега­лі­за­ції макси­маль­но пози­тив­но: люди­на має пра­во захи­сти­ти свій дім, і за це не повин­на нести пока­ра­н­ня. Однак усе­ре­ди­ні вій­ни це важ­ке ріше­н­ня. Пси­хо­ло­гі­чно депре­сив­ні ста­ни будуть, і люди можуть дуже імпуль­сив­но бра­ти­ся за зброю. Тре­ба про­ве­сти ґрун­тов­ний аудит пси­хо­ло­гів і пси­хі­а­трів щодо коле­ктив­но­го ПТСР. Юри­ди­чні фор­ма­ти тре­ба роз­ро­би­ти одно­зна­чно, але чи вар­то імпле­мен­ту­ва­ти це пря­мо зараз – пита­н­ня».

Критична нестача ППО: ракети на складах замість українського неба

В ефі­рі обго­во­ри­ли й кри­ти­чну ситу­а­цію з про­ти­ра­ке­тною обо­ро­ною. Пре­зи­дент Зелен­ський нещо­дав­но заяв­ляв про дефі­цит систем Patriot на тлі від­во­лі­ка­н­ня ресур­сів на Близь­кий Схід. Подо­ляк під­твер­див, що пита­н­ня оста­то­чно не вирі­ше­не та не може бути вирі­ше­ним, доки три­ває вій­на з масо­ва­ни­ми уда­ра­ми по цивіль­них. Він наго­ло­сив на дис­про­пор­ції: на скла­дах у США збе­рі­га­ю­ться тися­чі ракет, які могли б сут­тє­во змі­ни­ти пере­біг вій­ни.

«Це пита­н­ня не може бути вирі­ше­не за визна­че­н­ням, тому що вій­на дуже дов­га, дина­мі­чна та з вели­кою кіль­кі­стю ракет і дро­нів. Закри­ти всю тери­то­рію фізи­чно немо­жли­во, потрі­бні деся­тки систем ПВО, осо­бли­во тре­тьо­го поко­лі­н­ня. Під час вій­ни на Близь­ко­му Схо­ді вико­ри­ста­ли близь­ко тися­чі ракет, але на скла­дах у Спо­лу­че­них Шта­тах їх на поря­док біль­ше. Було б непо­га­но, щоби ми отри­му­ва­ли ці раке­ти, захи­ща­ю­чи цивіль­не насе­ле­н­ня та зав­да­ю­чи уда­рів по вій­сько­вій і фінан­со­вій інфра­стру­кту­рі. Це швид­ко при­зве­ло б до висна­же­н­ня».

Спокуса славою та небезпечна публічність представників ВПК

Дуже делі­ка­тно в ефі­рі пору­ши­ли пита­н­ня надмір­ної публі­чно­сті поса­дов­ців і керів­ни­ків обо­рон­них ком­па­ній, які нерід­ко ста­ють геро­я­ми теле­е­фі­рів. Подо­ляк порів­няв цю тен­ден­цію з «грі­хом Геро­стра­та», коли жага до сла­ви пере­ва­жає мір­ку­ва­н­ня без­пе­ки. Він визнав, що з цією «хво­ро­бою» впо­ра­ти­ся немо­жли­во, але закли­кав утри­му­ва­ти­ся від роз­го­ло­ше­н­ня чутли­вих дета­лей.

«Це час Геро­стра­тів, коли кожен хоче отри­ма­ти свої п’ять хви­лин сла­ви, міль­йон під­пи­сни­ків або хоча б гран­діо­зний хейт нав­ко­ло сво­го іме­ні. Це дає від­чу­т­тя зна­чу­що­сті. Ми не може­мо позбу­ти­ся цієї хво­ро­би. Якщо обго­во­рю­є­мо полі­ти­ку чи пер­спе­кти­ви вій­ни – це нор­маль­но. Але коли йде­ться про осо­бли­ві роз­роб­ки, пер­спе­кти­ви раке­то­бу­ду­ва­н­ня чи дро­но­бу­ду­ва­н­ня, це вар­то зали­ша­ти осто­ронь. На жаль, спо­ку­са медій­ні­стю зав­жди пере­ма­гає».

Західна допомога, скасування ПДВ для ФОПів та політичний капітал

Після поїзд­ки пре­м’єр­ки до США вини­кла дис­ку­сія щодо ска­су­ва­н­ня ПДВ для ФОПів. Части­на депу­та­тів ствер­джу­ва­ла, що це ріше­н­ня пар­ла­мен­ту, а не резуль­тат зов­ні­шньо­го тиску. Подо­ляк зайняв пра­гма­ти­чну пози­цію, зазна­чив­ши, що жодно­го єди­но­го мемо­ран­ду­му з пере­лі­ком вимог не існує. Усе вирі­шу­є­ться в межах пере­го­вор­них пози­цій, де кожна сто­ро­на нама­га­є­ться про­да­ти свій успіх.

«Немає зафі­ксо­ва­них на папе­рі у вигля­ді єди­но­го мемо­ран­ду­му вимог. Це пере­го­вор­ні пози­ції. Сто­ро­на, яка є вашим доно­ром, може обумов­лю­ва­ти кре­дит пев­ни­ми реча­ми. Це нор­маль­на пра­кти­ка будь-якої кра­ї­ни. Вигі­дно це дер­жа­ві? Не зав­жди. Але прав­да одна: кра­ї­на має отри­му­ва­ти ті регу­ля­тор­ні ріше­н­ня, які сти­му­лю­ють еко­но­мі­ку, а не про­сто дозво­ля­ють полі­ти­кам нако­пи­чу­ва­ти капі­тал на опри­лю­днен­ні «пере­мог» над дра­ко­нів­ськи­ми іні­ці­а­ти­ва­ми».

Закон про антисемітизм і консервативне суспільство

Під­пи­са­н­ня пре­зи­ден­том зако­ну про про­ти­дію анти­се­мі­ти­зму, що запро­ва­див пря­му кри­мі­наль­ну від­по­від­аль­ність, викли­ка­ло шквал емо­цій у соці­аль­них мере­жах. Подо­ляк визнав, що кон­се­рва­тив­не суспіль­ство зав­жди опи­ра­є­ться ново­вве­де­н­ням, осо­бли­во коли вони сто­су­ю­ться жорс­ткої регла­мен­та­ції та від­по­від­аль­но­сті за вислов­лю­ва­н­ня. Втім, він назвав чітке юри­ди­чне визна­че­н­ня понять пра­виль­ним кро­ком.

«Суспіль­ство в нас кон­се­рва­тив­не, в хоро­шо­му сен­сі, і воно не дуже любить ново­вве­де­н­ня. Будь-який закон, який чітко регла­мен­тує яви­ще, дає визна­че­н­ня понять і вста­нов­лює від­по­від­аль­ність, – це пра­виль­но. Однак сама коно­та­ція тер­мі­на викли­кає роз­дра­ту­ва­н­ня. Нічо­го стра­шно­го, це спри­йма­є­ться як части­на дис­ку­сії, але в XXI сто­літ­ті це є абсо­лю­тним мове­то­ном».

Вибори під час війни: без безпеки, фінансування та доцільності

Напри­кін­ці ефі­ру зно­ву поста­ло тра­ди­цій­не пита­н­ня про можли­вість про­ве­де­н­ня вибо­рів в Укра­ї­ні. Подо­ляк закрив дис­ку­сію, окре­слив­ши чоти­ри базо­ві пере­по­ни: без­пе­ко­ву ситу­а­цію зі щоден­ни­ми ата­ка­ми навіть у Киє­ві, немо­жли­вість залу­чи­ти вій­сько­вих і мешкан­ців при­фрон­то­вих зон, пита­н­ня фінан­су­ва­н­ня та від­су­тність полі­ти­чної доціль­но­сті, адже це лише зану­рить кра­ї­ну в «жорс­тку бороть­бу за вла­ду» замість «бороть­би за вижи­ва­н­ня».

«На сьо­го­дні вій­на в актив­ній фазі, без­пе­ку не вирі­ше­но, лінія фрон­ту роз­ши­рю­є­ться. Ми щодня бачи­мо ата­ки на Київ. Немо­жли­во про­ве­сти еле­кто­раль­ний цикл, коли не вирі­ше­но пита­н­ня уча­сті людей, які пере­бу­ва­ють у зоні бойо­вих дій, не вирі­ше­но фінан­су­ва­н­ня, і, наре­шті, немає доціль­но­сті. Для чого? Щоби ми втя­гну­ли­ся в жорс­тку вибор­чу кам­па­нію, де всі вили­ва­ти­муть роз­дра­ту­ва­н­ня, кле­ве­ту й ком­про­ме­та­цію, забув­ши про фронт? Чесно кажу­чи, я не бачу в цьо­му сен­су».

Докла­дні­ше — на відео.