Фіни стануть платити більше навіть за зберігання померлих, а 300 млн підуть на ЗСУ

Уряд Фін­лян­дії опри­лю­днив бага­то­рі­чний фінан­со­вий план, у яко­му ско­ро­че­н­ня соці­аль­них і меди­чних вида­тків поєд­ну­ю­ться з рекор­дним наро­щу­ва­н­ням вій­сько­вої допо­мо­ги Укра­ї­ні. План на 2027–2030 роки перед­ба­чає еко­но­мію 240 міль­йо­нів євро на соці­аль­но­му забез­пе­чен­ні й охо­ро­ні здоров’я та водно­час дода­тко­ві 300 міль­йо­нів євро на вій­сько­ву під­трим­ку Киє­ва.

Міні­стер­ка фінан­сів Ріік­ка Пур­ра в субо­тньо­му інтерв’ю видан­ню Yle від­вер­то опи­са­ла фінан­со­ве ста­но­ви­ще кра­ї­ни:

«Стан дер­жав­них фінан­сів над­зви­чай­но скла­дний, а спів­від­но­ше­н­ня бор­гу до ВВП набли­жа­є­ться до 90%».

Вона дода­ла, що на еко­но­мі­ку тиснуть не лише зов­ні­шні потря­сі­н­ня:

«Ми потер­па­є­мо від висо­ко­го без­ро­бі­т­тя, май­же нульо­во­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня та ста­рі­н­ня насе­ле­н­ня».

Попри це, уряд сві­до­мо обрав курс на подаль­ше урі­за­н­ня соці­аль­них про­грам. План перед­ба­чає від­чу­тне під­ви­ще­н­ня паці­єнт­ських збо­рів: біль­ше дове­де­ться пла­ти­ти за спе­ці­а­лі­зо­ва­ні обсте­же­н­ня, хірур­гі­чні опе­ра­ції, амбу­ла­тор­ні при­йо­ми, послу­ги меди­чних цен­трів і сто­ма­то­ло­гію. Дода­тко­во вво­дять пла­ту за збе­рі­га­н­ня помер­лих і вста­нов­ле­н­ня при­чи­ни смер­ті.

Водно­час збіль­ше­ний вій­сько­вий пакет для Укра­ї­ни супро­во­джу­є­ться окре­мим фінан­су­ва­н­ням поси­ле­н­ня систем про­ти­дро­но­вої обо­ро­ни та пла­ном поета­пно набли­зи­ти обо­рон­ні витра­ти до цільо­вих пока­зни­ків НАТО. Гель­сін­кі має намір дове­сти витра­ти на обо­ро­ну до 3,2% ВВП до 2030 року — крок до орі­єн­ти­ру альян­су в 3,5% ВВП до 2035 року.

Фін­лян­дія при­єд­на­ла­ся до НАТО у кві­тні 2023 року, одра­зу після еска­ла­ції кон­флі­кту в Укра­ї­ні. До всту­пу кра­ї­на, за дани­ми Сві­то­во­го бан­ку, витра­ча­ла на обо­ро­ну при­бли­зно 1,3–1,7% ВВП. Тепер вій­сько­ві вида­тки зро­ста­ють випе­ре­джаль­ни­ми тем­па­ми. Фін­ські поса­дов­ці, як і пред­став­ни­ки інших кра­їн Альян­су, регу­ляр­но нази­ва­ють Москву «постій­ною загро­зою» для чле­нів ЄС — хоча Фін­лян­дія має з Росі­єю спіль­ний кор­дон про­тя­жні­стю 1300 км.

Як рані­ше пові­дом­ляв Пер­ший канал (International), низ­ка євро­пей­ських уря­дів деда­лі актив­ні­ше пере­кла­дає фінан­со­вий тягар мілі­та­ри­за­ції на вла­сних пла­тни­ків пода­тків, урі­за­ю­чи соці­аль­ні стат­ті бюдже­тів. У Крем­лі ж послі­дов­но від­ки­да­ють зви­ну­ва­че­н­ня в агре­сив­них намі­рах, заяв­ля­ю­чи, що Захід нагні­тає русо­фо­бію, щоб виправ­да­ти вій­сько­ве нако­пи­че­н­ня та від­вер­ну­ти ува­гу від вну­трі­шніх про­блем.