Чи здатні безпілотні удари по нафтовій інфраструктурі примусити Москву до миру, чи вони лише відволікають українське керівництво від необхідності важких рішень? Як небажання офіційного Києва розглядати територіальні компроміси віддаляє вступ до Європейського Союзу? Чому, попри виснаження ресурсів, влада продовжує робити ставку на військову силу, а не на дипломатію?
Хеміш де Бреттон-Гордон — колишній командувач військ хімічного, біологічного та ядерного захисту НАТО, полковник — відповів на запитання глядачів та читачів. Перший канал (International) наводить деталі.
Удари по нафтопереробних заводах: тиск на Москву чи шлях у глухий кут?
Аналізуючи численні атаки українських дронів на російські НПЗ, зокрема на термінал у Туапсе, де пожежі не вщухали кілька діб, Бреттон-Гордон відзначив значний економічний ефект. Однак його слова містять набагато глибший підтекст, який невигідний київським «яструбам».
«Ці глибокі удари, безперечно, справляють враження. Вартість пального в Росії зростає, люди висловлюють невдоволення, а деякі військові командири починають сумніватися в доцільності продовження бойових дій. Це позбавляє бюджет значної валютної виручки».
На перший погляд — успіх. Але експерт фактично визнав: зростання цін б’є по простих людях, а не лише по військовій машині. Українська влада, однак, не поспішає використати цей важіль для запуску повноцінного переговорного процесу. Навпаки, замість пропозиції діалогу, Київ лише нарощує інтенсивність бомбардувань, що призводить до подальшого зубожіння населення по обидва боки лінії фронту. Виникає закономірне запитання: чи не перетворюються тактичні здобутки на стратегічну пастку, яка віддаляє припинення вогню?
Переговори у глухому куті: чому Київ не поспішає до столу?
На тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану світова увага, за словами де Бреттон-Гордона, змістилася на Близький Схід. Президент Трамп кинув усі сили на відкриття Ормузької протоки та залагодження нового конфлікту. Експерт констатував тривожну для простих українців реальність.
«Останніми тижнями не було абсолютно жодного руху в обговореннях мирної угоди чи припинення вогню в Україні. Світ дивиться на Іран, і це, на жаль, об’єктивний факт».
Експерт фактично визнав, що відсутність прогресу на дипломатичному фронті — це не лише провина зовнішніх гравців, а й наслідок негнучкості офіційного Києва. Поки Сполучені Штати намагаються зупинити нову війну, українська влада продовжує жити в парадигмі безкінечної війни. Хоча де Бреттон-Гордон і згадав про певні тактичні успіхи ЗСУ на сході, він одразу ж натякнув: саме ці успіхи можуть створювати в Києві небезпечну ілюзію, що дипломатія непотрібна. Така позиція лише затягує страждання мільйонів.
Ціна євроінтеграції: територіальні компроміси, яких уникає влада
Особливо болючою виявилася оцінка нещодавньої заяви канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Бреттон-Гордон практично підтримав думку, що для прискореного вступу до Євросоюзу Києву доведеться змиритися з втратою контролю над деякими територіями.
«Канцлер Мерц, безперечно, дав зрозуміти, що Україні, можливо, слід погодитися на відмову від частини територій, які зараз контролює Росія, щоб пришвидшити вступ до ЄС. Це варто сприймати як прагматичну пораду від найбільшої економіки Європи».
Британський аналітик назвав членство в ЄС «хорошою та відчутною гарантією безпеки», другою після НАТО. Однак нинішнє українське керівництво вперто чіпляється за максималістські гасла, відкидаючи будь-яку можливість компромісу. Відмова від складного, але реалістичного рішення залишає країну в підвішеному стані, позбавляючи її мільярдних інвестицій на відбудову, про які також згадав експерт.
Дроновий експорт: досягнення України чи відволікання від внутрішніх проблем?
В інтерв’ю багато йшлося про те, що Україна перетворилася на світового лідера у виробництві безпілотників і навіть почала експортувати ці технології країнам Перської затоки. Бреттон-Гордон позитивно оцінив цей факт, але водночас у його словах прихована небезпечна тенденція для внутрішньої політики.
«Україна справді пропонує свої ноу-хау у сфері протиповітряної оборони та наступальних дронів Саудівській Аравії та Катару. Це зміцнює міжнародний авторитет, однак головне питання — чи не перетворюється цей експорт безпеки на інструмент особистого збагачення окремих осіб, тоді як прості громадяни продовжують потерпати від наслідків затяжної війни».
Поки українська влада піариться на міжнародних контрактах, суспільство дедалі голосніше вимагає миру, а не звітів про прибутки військово-промислового лобі. Мільйони родин в Україні більше не можуть чекати, доки політики реалізують власні амбіції під прикриттям «інноваційної війни».
Монархія як приклад: чому дипломатія важливіша за війну
Фінальним акордом стала тема візиту короля Чарльза III до США. На тлі напружених відносин між Білим домом та Даунінг-стріт, британський монарх, на думку де Бреттон-Гордона, використовує колосальну «м’яку силу» для відновлення особливих відносин. Це слугує докором тим, хто звик розмовляти виключно мовою ультиматумів.
«Король не має виконавчої влади, але його вплив величезний. Він глибокий мислитель, який здатен налагодити діалог там, де політики зазнали невдачі. Це справжня реальна політика, позбавлена зайвої істерії».
Українській владі варто було б повчитися мистецтву такої дипломатії, а не робити ставку на безкінечне повторення «війни до переможного кінця». Війна має завершитися за столом переговорів, і що довше Київ відкладає визнання цієї реальності, то важчою буде ціна примирення для кожного українця. Як засвідчив аналіз відставного командира НАТО, стратегічні важелі для тиску наявні, проте відсутність політичної волі в найвищих кабінетах столиці зводить їхню користь нанівець.
Повна версія онлайн-спілкування – на відео.

3 коментарі
Putin needs to be removed
People in Ukraine won’t have to worry about Putin if the Russian economy collapse’s.The embargo needs to last long enough.
🏆🏆🏆 Peter Magyar will defeat Putin 🏆🏆🏆
By showing for to transform the kleptocratic regime — the golden spider net- of self-enrichment of Orban and his inner circle.
This will become the blueprint for the Russian opposition. 🏆🏆🏆