13 травня 2026 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі «Ожог та інші проти України» (заяви №50418/22 та ще чотири). Суд одностайно визнав, що умови тримання заявників у слідчих ізоляторах та установах виконання покарань в Україні були нелюдськими та такими, що принижують гідність, а національне законодавство не передбачало ефективного засобу юридичного захисту. Державу зобов’язали сплатити постраждалим від 1 500 до 9 800 євро кожному.
Про це повідомляє Перший канал (International) з посиланням на сайт ЄСПЛ.
Що розглядав суд
До ЄСПЛ надійшло п’ять заяв від громадян, які тривалий час перебували під вартою в різних пенітенціарних установах України. Усі скаржилися на неналежні матеріально-побутові умови та відсутність дієвого механізму оскарження цих порушень усередині країни. Заявники посилалися на статті 3 (заборона катувань) та 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Європейської конвенції з прав людини.
Уряд України подав заперечення, стверджуючи, що заявники не вичерпали всіх національних засобів захисту. Зокрема, йшлося про можливість звернення до цивільних судів по компенсацію, а також про законодавчі зміни від листопада 2024 року, якими запроваджено спеціальну комісію для розгляду скарг ув’язнених. Однак Суд відхилив ці аргументи.
«Уряд не надав жодних доказів, що цей запобіжний засіб став ефективним на практиці, зокрема не показав, що комісії почали функціонувати та ухвалювати результативні рішення за скаргами, подібними до тих, які розглядаються у цій справі», – зазначено в рішенні.
Які саме порушення зафіксував ЄСПЛ
Проаналізувавши всі надані матеріали, Суд дійшов висновку, що умови тримання заявників протягом зазначених періодів були неадекватними. У таблиці, доданій до рішення, перелічено конкретні недоліки:
- Віталій Ожог (заява №50418/22) – Дніпровський слідчий ізолятор: переповненість (2,7–3,7 м² на особу), брак свіжого повітря, недостатні прогулянки, відсутність гігієнічних засобів. Додатково Суд визнав порушення статті 6 §1 через надмірну тривалість кримінального провадження (6 років) та відсутність ефективного засобу захисту щодо цього. Присуджено 9 800 євро.
- Олександр Шумілін (№8500/24) – Криворізька установа виконання покарань №3: 2,6 м², переповненість, пасивне куріння, неналежна температура, комахи/гризуни, пліснява, бруд, обмежений доступ до води та душу, неякісне харчування. Компенсація – 1 500 євро.
- Руслан Сидоренко (№36671/24) – Житомирська установа виконання покарань №8: понад 4 роки триває утримання (станом на дату рішення), 3 м², переповненість, брак світла, бруд, пліснява, відсутність нормального доступу до води та медичної допомоги. Присуджено 7 500 євро.
- Максим Бондаренко (№14269/25) та Олександр Калуцький (№14273/25) – Харківський слідчий ізолятор: площа 2,5–4 м² (з окремими нетривалими винятками), пліснява, пасивне куріння, нестача природного світла, відсутність теплої води та душу, погані постільна білизна й харчування. Компенсації – 4 100 євро та 6 400 євро відповідно.
У всіх випадках Суд наголосив, що серйозний брак простору в камері є визначальним чинником для визнання умов такими, що принижують гідність.
Позиція Суду та наслідки
ЄСПЛ однозначно вказав: Україна порушила статті 3 та 13 Конвенції. Суд послався на власну усталену практику, де аналогічні проблеми вже визнавалися системними.
«Суд вважає, що в цій справі умови тримання заявників у період, зазначений у доданій таблиці, були неналежними», – йдеться в тексті рішення.
Крім того, Суд нагадав: компенсаційний механізм може бути ефективним лише після припинення неналежних умов тримання, чого в цих справах не сталося. Жоден із заявників не був переведений або звільнений до моменту подання заяви.
Як раніше повідомляв Перший канал (International), проблема переповненості та антисанітарії в українських пенітенціарних установах фіксується міжнародними інституціями роками. Нове рішення лише підтверджує, що зміни досі не набули практичного ефекту.
Україна зобов’язана виплатити присуджені суми впродовж трьох місяців із дня набрання рішенням статусу остаточного. У разі прострочення нараховуватимуться відсотки на рівні граничної кредитної ставки Європейського центрального банку плюс три відсоткові пункти. Рішення ухвалено англійською мовою, його остаточний текст може зазнати редакційних правок.
