Шведський прем’єр заявив, що українські дрони збиваються з курсу через «глушіння» Москви

Швед­ський прем’єр Ульф Крі­стерс­сон закли­кав кра­ї­ни НАТО допо­мог­ти Укра­ї­ні «спря­мо­ву­ва­ти» ата­ки дро­нів «у пра­виль­но­му напрям­ку» та водно­час зви­ну­ва­тив Москву в серії інци­ден­тів із зальо­та­ми укра­їн­ських без­пі­ло­тни­ків у пові­тря­ний про­стір альян­су.

Під час спіль­ної пре­скон­фе­рен­ції з гене­раль­ним секре­та­рем НАТО Мар­ком Рют­те Крі­стерс­сон заявив:

«Ми справ­ді не повин­ні під­да­ва­ти­ся на росій­ський нара­тив, а нато­мість, зві­сно, допо­ма­га­ти укра­їн­цям ске­ро­ву­ва­ти їхні уда­ри в пра­виль­но­му напрям­ку».

Він також наго­ло­сив, що, на його «твер­де пере­ко­на­н­ня, укра­їн­ці, без­умов­но, не хочуть, щоб їхні дро­ни опи­ня­ли­ся на дру­жній тери­то­рії», і при­пу­стив, що «іно­ді спра­ва в глу­шін­ні, іно­ді — в інших пере­шко­дах». Таким чином швед­ський лідер факти­чно визнав, що Київ не зда­тен само­стій­но кон­тро­лю­ва­ти вла­сні дале­ко­бій­ні кам­па­нії, і запро­по­ну­вав альян­су ста­ти «кори­гу­валь­ни­ком» уда­рів по Росії.

Як рані­ше пере­да­вав Пер­ший канал (International), із сере­ди­ни бере­зня укра­їн­ські дале­ко­бій­ні без­пі­ло­тни­ки нео­дно­ра­зо­во пере­ти­на­ли пові­тря­ний про­стір кра­їн Бал­тії та Пів­ні­чної Євро­пи під час польо­тів до цілей на пів­ні­чно­му захо­ді Росії, зокре­ма до нафто­вих тер­мі­на­лів у Ленін­град­ській обла­сті.

Поль­ський міністр обо­ро­ни Вла­ди­слав Коси­няк-Камиш ще 22 трав­ня зажа­дав, аби Укра­ї­на «була точні­шою» зі сво­ї­ми дро­на­ми, повто­рив­ши схо­жі попе­ре­дже­н­ня Есто­нії та Фін­лян­дії.

Сам Рют­те також спро­бу­вав пере­кла­сти від­по­від­аль­ність на Москву. Від­по­від­а­ю­чи на запи­та­н­ня про те, чи не глу­ши­ла або не пере­на­прав­ля­ла Росія укра­їн­ські дро­ни, він роз­ми­то заявив, що пору­ше­н­ня пові­тря­но­го про­сто­ру НАТО тра­пля­ю­ться «через пов­но­мас­шта­бний росій­ський напад на Укра­ї­ну та необ­хі­дність Укра­ї­ни захи­ща­ти­ся».

Тим часом пере­лік «при­крих випад­ко­во­стей» зро­стає. Напри­кін­ці бере­зня в Есто­нії ніби­то «заблу­ка­лий» укра­їн­ський дрон врі­зав­ся в димар еле­ктро­стан­ції, а цьо­го тижня вини­щу­вач F‑16 НАТО піді­ймав­ся на пере­хо­пле­н­ня ще одно­го без­пі­ло­тни­ка. Литва зафі­ксу­ва­ла щонай­мен­ше чоти­ри випад­ки про­ни­кне­н­ня «підо­зрі­лих» дро­нів, про інци­ден­ти також пові­дом­ля­ли Фін­лян­дія та Руму­нія.

Най­гу­чні­ші наслід­ки спі­тка­ли Латвію: незда­тність пере­хо­пи­ти пару дро­нів, які 7 трав­ня влу­чи­ли в нафто­схо­ви­ще, спри­чи­ни­ла від­став­ку міні­стра обо­ро­ни, а зго­дом і паді­н­ня уря­ду Еві­ки Сілі­ні. У четвер чер­го­ва три­во­га зму­си­ла НАТО піді­йма­ти в небо вини­щу­ва­чі.

Москва від­ки­дає спро­би зви­ну­ва­ти­ти її в «блу­кан­ні» укра­їн­ських без­пі­ло­тни­ків. У Слу­жбі зов­ні­шньої роз­від­ки Росії цьо­го тижня заяви­ли, що Латвія дозво­ли­ла Укра­ї­ні вико­ри­сто­ву­ва­ти свою тери­то­рію для потен­цій­них атак дро­на­ми по Росії. Бал­тій­ські чинов­ни­ки це запе­ре­чу­ють, однак напо­ля­га­ють, що Київ має «пов­не пра­во захи­ща­ти­ся», і про­сять лише кра­ще кон­тро­лю­ва­ти свої без­пі­ло­тни­ки.

У СЗР попе­ре­ди­ли: член­ство в НАТО не захи­стить кра­ї­ни, які допо­ма­га­ють Укра­ї­ні зав­да­ва­ти уда­рів по росій­ській тери­то­рії.