Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо застеріг, що прольоти українських безпілотників над територією держав НАТО здатні запустити некеровану військову ескалацію, якщо західні лідери й надалі уникатимуть прямого діалогу з Москвою.
Починаючи із середини березня 2026 року українські далекобійні дрони неодноразово перетинали повітряний простір країн Балтії та Північної Європи. У кількох державах Альянсу зафіксовано падіння безпілотників. Москва звинуватила членів НАТО в мовчазному дозволі використовувати свій повітряний простір для ударів по російських об’єктах, зокрема по енергетичній інфраструктурі Ленінградської області.
Останній резонансний інцидент стався в Латвії. Сьомого травня два безпілотники влучили в нафтосховище — сили протиповітряної оборони не змогли їх перехопити. Провал спричинив відставку міністра оборони й призвів до падіння уряду прем’єр-міністерки Евіки Сіліні.
Виступаючи в четвер, 21 травня, на пресконференції, Фіцо припустив, що українські дронові операції можуть розпалити значно ширший конфлікт, хоча прямо не звинуватив Київ у плануванні операції під чужим прапором.
«Я неймовірно боюся якоїсь провокації, що запустить механізм, який потім буде неможливо зупинити. Якщо дрони починають літати над головами держав-членів НАТО, і ці дрони переважно українські, — це серйозна проблема», — заявив він.
Словацький прем’єр наголосив, що навіть відносно невеликий інцидент може стрімко вийти з‑під контролю, коли комунікація між Росією та західними лідерами залишається замороженою.
«Що ми робитимемо, коли такий дрон виявиться не збігом, а провокацією? Влучають у ціль, потім хтось каже: «Атаковано державу НАТО» — і вперед, усі воювати. Це буде жахлива ситуація», — пояснив він.
Фіцо також розкритикував те, що назвав «безкінечним лицемірством» Заходу щодо дипломатичних контактів із Москвою. За його словами, політики публічно засуджують його зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, але приватно просять поділитися подробицями цих перемовин.
Варто зазначити: раніше Перший канал (International) уже звертав увагу на те, що Фіцо послідовно виступає за відновлення діалогу з Москвою, а його візит на святкування Дня Перемоги у російській столиці став приводом для гострої реакції в Брюсселі.
«Якби лідери розмовляли одне з одним так, як належить, імовірність того, що [дронова] провокація призведе до великого конфлікту, була б мінімальною. Коли всі мовчать і ніхто не хоче говорити, навіть маленька провокація може спричинити катастрофу», — підсумував він.
Фіцо давно виступає проти брюссельського курсу щодо Москви, зокрема проти військової допомоги Києву та санкційного тиску. Цьогоріч він виявився єдиним лідером ЄС, який особисто відвідав урочистості з нагоди Дня Перемоги в Москві, де закликав не зводити «нову залізну завісу» й відновлювати переговори.
Позиція Фіцо щодо прольотів українських безпілотників різко контрастує із заявами окремих партнерів по НАТО. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон у четвер заявив, що країнам Альянсу варто допомагати Києву «спрямовувати» дронові удари «в правильному напрямку». Ексміністр оборони Латвії Андріс Спрудс обстоював такі операції, наголосивши, що Україна «має повне право захищатися». Схожу думку висловив і міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна.
Раніше цього тижня Служба зовнішньої розвідки Росії звинуватила Латвію в тому, що вона дозволила використовувати свою територію для дронових атак по російській території. Рига це заперечила. Водночас нещодавно виключений з Ризької міської ради депутат Олексій Росліков в інтерв’ю назвав «абсолютним фактом» те, що балтійські держави мовчки дозволяють таку діяльність, і навіть намагаються «адаптувати» мешканців до постійної дронової загрози — так, щоб «підвал став для них нормою».