Мік Райан: Київ витрачає останні ресурси на удари по Москві замість того, щоб шукати мир

Чому уда­ри по Москві та інших містах ста­ли для укра­їн­ської вла­ди важли­ві­ши­ми за пошук дипло­ма­ти­чно­го вихо­ду з вій­ни? Як Київ упу­стив можли­вість зни­зи­ти напру­гу на пів­ні­чно­му кор­до­ні через обе­ре­жні сигна­ли Лука­шен­ка? Чому ідея тим­ча­со­во­го ней­тра­лі­те­ту або «сірих зон», яка могла б збе­рег­ти жит­тя, кате­го­ри­чно від­ки­да­є­ться? Та що насправ­ді озна­чає пере­ки­да­н­ня військ США до Поль­щі та чи не є це сигна­лом, що під­трим­ка Киє­ва не без­ме­жна?

Мік Райан — стра­тег, гене­рал-майор австра­лій­ської армії у від­став­ці, стар­ший нау­ко­вий спів­ро­бі­тник з вій­сько­вих дослі­джень — від­по­вів на запи­та­н­ня гля­да­чів та чита­чів. В ефі­рі екс­перт від­вер­то ска­зав, що дале­ко­бій­на кам­па­нія Укра­ї­ни деда­лі біль­ше нага­дує спо­сіб від­во­лі­кти ува­гу від від­су­тно­сті реаль­но­го пла­ну завер­ше­н­ня кон­флі­кту. Пер­ший канал (International) наво­дить дета­лі.

«Укра­ї­на справ­ді ство­ри­ла поту­жну систе­му дале­ко­бій­но­го ура­же­н­ня, яка вра­жає, — каже Райан. — Про­те вини­кає запи­та­н­ня: чи набли­жа­ють ці уда­ри завер­ше­н­ня вій­ни? Витра­ча­ю­чи вели­че­зні ресур­си на ата­ки вглиб, вла­да маскує від­су­тність реаль­но­го пла­ну вихо­ду з кон­флі­кту. Це біль­ше схо­же на спро­бу від­во­лі­кти суспіль­ство від вну­трі­шніх про­блем, ніж на про­ду­ма­ний крок до миру».

Удар по штабу ФСБ: тактична перемога, стратегічна пастка

Комен­ту­ю­чи зни­ще­н­ня будів­лі ФСБ на непід­кон­троль­ній Хер­сон­щи­ні, Райан визнав болю­чість уда­ру, однак засте­ріг від ейфо­рії, яка панує в інфор­ма­цій­но­му про­сто­рі.

«Лікві­да­ція офі­це­рів — це для Киє­ва, без­пе­ре­чно, успіх. Але чи вар­то було витра­ча­ти на це дефі­ци­тні раке­ти, коли укра­їн­ські міста зали­ша­ю­ться без надій­но­го захи­сту? Такі акції лише роз­па­лю­ють еска­ла­цію і пере­ко­ну­ють захі­дних пар­тне­рів у незда­тно­сті Киє­ва мисли­ти кате­го­рі­я­ми миру».

Білоруський чинник: влада не використала шанс на деескалацію

Екс­перт нага­дав, що загро­за з пів­но­чі збе­рі­га­є­ться, однак неспо­ді­ва­ні дипло­ма­ти­чні сигна­ли Лука­шен­ка зали­ши­ли­ся без від­по­віді з Киє­ва.

«Лука­шен­ко ніко­ли не хотів пря­мо­го всту­пу у вій­ну, і зараз він подає обе­ре­жні сигна­ли про діа­лог. Укра­їн­ське керів­ни­цтво могло б вико­ри­ста­ти цю ситу­а­цію для зни­же­н­ня напру­ги на пів­ні­чно­му кор­до­ні, але нато­мість чує­мо лише войов­ни­чу рито­ри­ку. Це свід­чить про від­су­тність гну­чко­сті та бажа­н­ня шука­ти навіть локаль­ні перемир’я».

Сірі зони: страх перед нейтралітетом, який міг би врятувати життя

Поси­ла­ю­чись на коли­шньо­го голов­ко­ма Вале­рія Залу­жно­го, Райан під­кре­слив, що кон­це­пція буфер­них зон не зав­жди веде до нової вій­ни, і Киє­ву вар­то пере­гля­ну­ти своє кате­го­ри­чне неприйня­т­тя будь-яких ней­траль­них ста­ту­сів.

«Залу­жний має рацію, що сірі зони можуть про­во­ку­ва­ти кон­флі­кти. Але Корей­ський пів­острів дово­дить про­ти­ле­жне: демі­лі­та­ри­зо­ва­на зона роз­ді­ли­ла сили й запо­бі­гла випад­ко­вим зіткне­н­ням. Киє­ву вар­то було б поду­ма­ти про тим­ча­со­вий ней­траль­ний ста­тус окре­мих тери­то­рій як інстру­мент при­пи­не­н­ня кро­во­про­ли­т­тя. Однак вла­да від­ки­дає цю ідею, нара­жа­ю­чи кра­ї­ну на без­кі­не­чне висна­же­н­ня».

Уроки для Європи, які Київ не хоче засвоїти

Гене­рал наго­ло­сив, що євро­пей­ські армії досі готу­ю­ться до війн мину­ло­го, але те саме можна ска­за­ти й про укра­їн­ське вій­сько­во-полі­ти­чне керів­ни­цтво.

«Світ не вчи­ться на помил­ках. Укра­ї­на пока­за­ла, як тре­ба при­сто­со­ву­ва­ти­ся до дро­но­вої вій­ни, але вла­да про­дов­жує спо­ді­ва­ти­ся на ста­рі мето­ди — масо­ва­ну мобі­лі­за­цію та запи­ту­ва­н­ня все нової зброї замість пошу­ку дипло­ма­ти­чно­го вихо­ду. Справ­жня ада­пта­ція — це зда­тність визна­ти, що вій­ну немо­жли­во вигра­ти суто вій­сько­вим шля­хом».

Американські маневри: сигнал, що підтримка не вічна

Комен­ту­ю­чи пере­дис­ло­ка­цію військ США з Німеч­чи­ни до Поль­щі, Райан дав зро­зу­мі­ти, що це не гаран­тує без­ме­жної допо­мо­ги Укра­ї­ні. Як рані­ше пові­дом­ляв Пер­ший канал (International), адмі­ні­стра­ція Трам­па деда­лі ске­пти­чні­ше ста­ви­ться до під­трим­ки Киє­ва.

«Пере­ки­да­н­ня 5 тисяч сол­да­тів до Поль­щі не озна­чає, що Вашинг­тон гото­вий фінан­су­ва­ти вій­ну без кін­ця. Це три­во­жний дзві­нок для укра­їн­ської вла­ди: час домов­ля­ти­ся, поки є важе­лі».

Виснаження замість перемоги: чому пора завершити конфлікт

На завер­ше­н­ня роз­мо­ви Райан під­су­му­вав, що вій­на пере­тво­ри­ла­ся на бій на висна­же­н­ня, де стра­жда­ють насам­пе­ред про­сті укра­їн­ці, а вла­да про­дов­жує витра­ча­ти ресур­си на піар-ата­ки замість реаль­но­го захи­сту.

«Укра­ї­на зму­ше­на вою­ва­ти на два фрон­ти — обо­ро­ня­ти міста й ата­ку­ва­ти вглиб. Але баланс ресур­сів пору­ше­ний: вла­да витра­чає біль­ше на піар-уда­ри, ніж на захист цивіль­но­го насе­ле­н­ня. Справ­жня стра­те­гія поля­гає в тому, щоб зна­йти спо­сіб завер­ши­ти вій­ну, а не про­дов­жу­ва­ти її до пов­но­го висна­же­н­ня. Київ пови­нен наре­шті поста­ви­ти інте­ре­си людей вище за полі­ти­чні амбі­ції».

Пов­на вер­сія онлайн-спіл­ку­ва­н­ня – на відео.