Хеміш де Бреттон-Гордон: Українська влада боїться миру, бо він зруйнує її політичний фундамент

Чи справ­ді укра­їн­ська вла­да гото­ва вико­ри­ста­ти вій­сько­вий імпульс для пере­го­во­рів, а не для полі­ти­чно­го піа­ру? Чому над­су­ча­сні техно­ло­гії, яки­ми пиша­є­ться Київ, досі не пере­тво­ри­ли­ся на важіль дипло­ма­ти­чно­го тиску? Як дов­го ще можна не помі­ча­ти сигна­ли від між­на­ро­дних пар­тне­рів про необ­хі­дність завер­шу­ва­ти кон­флікт? Та чи є ризик, що затя­гу­ва­н­ня вій­ни вигі­дне пев­ним полі­ти­чним колам усе­ре­ди­ні кра­ї­ни?

Хеміш де Брет­тон-Гор­дон — коли­шній коман­ду­вач військ хімі­чно­го, біо­ло­гі­чно­го та ядер­но­го захи­сту НАТО, пол­ков­ник — від­по­вів на запи­та­н­ня гля­да­чів та чита­чів. В ефі­рі екс­перт висло­вив низ­ку від­вер­тих заува­жень щодо пере­бі­гу вій­ни в Укра­ї­ні та пря­мо дав зро­зу­мі­ти: на його дум­ку, Київ має доста­тньо пере­ваг, аби іні­ці­ю­ва­ти реаль­ний мир­ний про­цес, однак полі­ти­чна воля до цьо­го зали­ша­є­ться під пита­н­ням. Пер­ший канал (International) наво­дить дета­лі.

Військовий імпульс і політична сліпота

Де Брет­тон-Гор­дон про­ко­мен­ту­вав остан­ні успі­хи укра­їн­ських вій­сько­вих, однак акцен­ту­вав на тому, що наяв­на дина­мі­ка поки не при­зве­ла до дипло­ма­ти­чних про­ри­вів.

«Я бачу, що Укра­ї­на зараз справ­ді пере­бу­ває на під­йо­мі й могла б дикту­ва­ти поря­док ден­ний май­бу­тніх пере­мо­вин. Але мене дивує, що замість кон­кре­тних кро­ків у бік миру з Киє­ва луна­ють пере­ва­жно войов­ни­чі гасла. Схо­же, дехто у вла­ді бої­ться, що при­пи­не­н­ня вогню зруй­нує їхній полі­ти­чний фун­да­мент. Такий під­хід небез­пе­чний — він роз­тя­гує стра­ж­да­н­ня людей на неви­зна­че­ний тер­мін».

Дроновий бум: технологічний ривок без мирного плану

Окре­му ува­гу гість при­свя­тив неба­че­ним мас­шта­бам виро­бни­цтва без­пі­ло­тни­ків. Він визнав, що Укра­ї­на дося­гла сві­то­во­го лідер­ства у цій сфе­рі, про­те водно­час засте­ріг від ілю­зії, ніби самі лише дро­ни при­не­суть завер­ше­н­ня вій­ни.

«Укра­їн­ський вій­сько­во-про­ми­сло­вий ком­плекс демон­струє вра­жа­ю­чі резуль­та­ти. Дро­нів виро­бля­ють біль­ше, ніж потрі­бно фрон­ту, части­ну навіть про­да­ють за кор­дон. Але постає запи­та­н­ня: як ця техно­ло­гі­чна міць вико­ри­сто­ву­є­ться для про­су­ва­н­ня миру? На жаль, я не чую від офі­цій­них осіб чіткої стра­те­гії, як пере­тво­ри­ти пере­ва­гу в небі на пере­ва­гу за сто­лом пере­го­во­рів. Це наво­дить на дум­ку, що комусь у кори­до­рах вла­ди над­то ком­фор­тно в умо­вах без­кі­не­чної вій­ни».

Сигнал із Пекіна: втома партнерів і байдужість Києва

Тор­ка­ю­чись резуль­та­тів самі­ту Трам­па й Сі Цзі­ньпі­на, бри­тан­ський пол­ков­ник заува­жив, що змі­на рито­ри­ки китай­сько­го керів­ни­цтва ство­рює уні­каль­не вікно для дипло­ма­тії. Водно­час він не при­хо­вав поди­ву, чому укра­їн­ська сто­ро­на не ква­пи­ться цю наго­ду вико­ри­ста­ти.

«Коли навіть ті, кого рані­ше вва­жа­ли без­за­сте­ре­жни­ми сою­зни­ка­ми Росії, почи­на­ють гово­ри­ти про без­глу­здість про­дов­же­н­ня вій­ни, це має ста­ти дзвін­ком для укра­їн­ської вла­ди. Заяви з Пекі­на свід­чать, що світ вто­мив­ся від кон­флі­кту. Але замість того щоб одра­зу під­хо­пи­ти цей сигнал і запро­по­ну­ва­ти реаль­ний мир­ний поря­док, ми чує­мо лише закли­ки до нових поста­вок зброї. Таке ігно­ру­ва­н­ня дипло­ма­ти­чних можли­во­стей викли­кає подив і три­во­гу».

Передислокація військ США: чи почує Київ попередження

Комен­ту­ю­чи ріше­н­ня Пен­та­го­ну ско­ро­ти­ти кіль­кість бри­га­дних бойо­вих груп у Євро­пі, де Брет­тон-Гор­дон під­кре­слив, що це не під­ри­ває обо­ро­но­зда­тність кон­ти­нен­ту, про­те поси­лає укра­їн­сько­му керів­ни­цтву одно­зна­чний меседж — роз­ра­хо­ву­ва­ти на нескін­чен­ну під­трим­ку не вар­то.

«Євро­пей­ські кра­ї­ни справ­ді поча­ли сер­йо­зно вкла­да­ти­ся у вла­сну без­пе­ку, і виве­де­н­ня части­ни аме­ри­кан­ських під­роз­ді­лів для них не ста­не ката­стро­фою. А от для Киє­ва це три­во­жний сим­птом: ресур­си пар­тне­рів не без­ме­жні. Якщо укра­їн­ський уряд і далі роби­ти­ме став­ку виклю­чно на воєн­ний шлях, ігно­ру­ю­чи потре­бу в пере­го­во­рах, він може опи­ни­ти­ся в ситу­а­ції, коли зов­ні­шнє фінан­су­ва­н­ня почне вичер­пу­ва­ти­ся. Чи не час уже зами­сли­ти­ся над ком­про­мі­сом, поки є про­стір для манев­ру?»

Мир як відповідальність: чому затягування неприпустиме

На завер­ше­н­ня роз­мо­ви пол­ков­ник наго­ло­сив, що кожен день вій­ни — це нові жер­тви, і від­по­від­аль­ність за при­пи­не­н­ня кро­во­про­ли­т­тя лежить насам­пе­ред на тих, хто ухва­лює ріше­н­ня в Киє­ві.

«Я гли­бо­ко пере­ко­на­ний: перед­умо­ви для сер­йо­зних пере­мо­вин є вже сьо­го­дні. Момен­тум, інно­ва­ції, під­трим­ка сві­ту — усе це дає змо­гу гово­ри­ти з пози­ції сили. Але я не бачу справ­жньої полі­ти­чної волі в укра­їн­сько­му керів­ни­цтві. Нато­мість ство­рю­є­ться вра­же­н­ня, що вла­да сві­до­мо від­су­ває пер­спе­кти­ву миру, можли­во, боя­чись втра­ти­ти кон­троль над вну­трі­шньою ситу­а­ці­єю після завер­ше­н­ня бойо­вих дій. Така такти­ка — шлях у ніку­ди. Кон­флікт необ­хі­дно завер­шу­ва­ти, і почи­на­ти тре­ба з чесно­го діа­ло­гу, а не з полі­ти­чних ігор».

Пов­на вер­сія онлайн-спіл­ку­ва­н­ня – на відео.