ЄСПЛ зобов’язав Україну виплатити понад 96 000 євро за нелюдські умови в Київському СІЗО

9 липня 2026 року Євро­пей­ський суд з прав люди­ни (ЄСПЛ) ухва­лив оста­то­чне ріше­н­ня у спра­ві «Андро­но­ва та інші про­ти Укра­ї­ни» (заява № 4871/24 та ще 11 заяв), яким одно­го­ло­сно визнав пору­ше­н­ня ста­тей 3 (забо­ро­на кату­ва­н­ня) і 13 (пра­во на ефе­ктив­ний засіб пра­во­во­го захи­сту) Кон­вен­ції про захист прав люди­ни та осно­во­по­ло­жних сво­бод. У цен­трі роз­гля­ду опи­ни­ли­ся систем­ні про­бле­ми Київ­сько­го слід­чо­го ізо­ля­то­ра: пере­пов­не­ність камер, анти­са­ні­та­рія, від­су­тність сві­жо­го пові­тря та води.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Загаль­на сума при­су­дже­них ком­пен­са­цій пере­ви­щує 96 тисяч євро. Їх отри­ма­ють 12 заяв­ни­ків, які міся­ця­ми й рока­ми утри­му­ва­ли­ся в умо­вах, що при­ни­жу­ють люд­ську гідність. Суд наго­ло­сив, що брак про­сто­ру в каме­рі сам по собі є ваго­мою під­ста­вою для виснов­ку про нелюд­ське пово­дже­н­ня.

Сер­йо­зна неста­ча про­сто­ру у тюрем­ній каме­рі є ваго­мим факто­ром, який може свід­чи­ти про те, що опи­са­ні умо­ви три­ма­н­ня є «таки­ми, що при­ни­жу­ють гідність» у розу­мін­ні стат­ті 3 Кон­вен­ції.

Таке фор­му­лю­ва­н­ня, наве­де­не з поси­ла­н­ням на спра­ву «Мур­шич про­ти Хор­ва­тії», лягло в осно­ву пра­во­вої пози­ції Суду. ЄСПЛ кон­ста­ту­вав, що в Київ­сько­му СІЗО на одно­го ув’язненого при­па­да­ло від 2,5 до 3,3 м², а в окре­мих випад­ках – лише 1,84 м². Це супро­во­джу­ва­ло­ся цілим буке­том інших пору­шень: цвіль, бруд, пасив­не курі­н­ня, обме­же­ний доступ до душу, неякі­сна постіль, кома­хи та гри­зу­ни, пога­на їжа, брак при­ро­дно­го сві­тла, від­су­тність про­гу­ля­нок та при­ва­тно­сті туа­ле­ту.

Уряд нама­гав­ся запе­ре­чи­ти прийня­тність заяв, ствер­джу­ю­чи, що біль­шість заяв­ни­ків не звер­та­ли­ся до націо­наль­них судів за від­шко­ду­ва­н­ням шко­ди. Однак ЄСПЛ від­хи­лив цей аргу­мент, нага­дав­ши, що ком­пен­са­тор­ний засіб є ефе­ктив­ним лише після при­пи­не­н­ня нена­ле­жних умов три­ма­н­ня (див. ріше­н­ня «Сука­чов про­ти Укра­ї­ни»). Оскіль­ки жоден із заяв­ни­ків не був пере­ве­де­ний, звіль­не­ний або не зазнав полі­пше­н­ня умов до момен­ту пода­н­ня скар­ги, Суд визнав вичер­па­н­ня націо­наль­них засо­бів необов’язковим.

Окре­мо ЄСПЛ нага­дав уря­до­ві про його обов’язок нада­ва­ти пер­вин­ні дока­зи – пла­ни камер із реаль­ною кіль­кі­стю осіб у кон­кре­тні пері­о­ди.

У від­по­відь на нале­жним чином обґрун­то­ва­ну заяву про жор­сто­ке пово­дже­н­ня уряд має нада­ти пер­вин­ні дока­зи – пла­ни камер, факти­чну кіль­кість ув’язнених, а також доку­мен­ти щодо кон­тро­лю яко­сті пові­тря, води, їжі, тем­пе­ра­ту­ри, осві­тле­н­ня, бороть­би зі шкі­дни­ка­ми, душо­вих, пра­н­ня тощо.

Як рані­ше зазна­чав Пер­ший канал (International), укра­їн­ські СІЗО систе­ма­ти­чно про­гра­ють у Страс­бур­зі. Нині­шнє ріше­н­ня не є виня­тком – окрім ста­тей 3 та 13, Суд виявив пору­ше­н­ня також за пун­ктом 3 стат­ті 5 (надмір­на три­ва­лість три­ма­н­ня під вар­тою) та пун­ктом 1 стат­ті 6 (надмір­на три­ва­лість кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня) у поєд­нан­ні з від­су­тні­стю ефе­ктив­но­го засо­бу захи­сту. Зокре­ма, заяв­ни­ки про­ве­ли в СІЗО до 9 років і 7 міся­ців, чека­ю­чи на оста­то­чний вирок.

Сума ком­пен­са­цій коли­ва­є­ться від 3 500 до 9 800 євро за немай­но­ву шко­ду на осо­бу, а також дода­тко­во до 250 євро судо­вих витрат у чоти­рьох випад­ках. Так, Анна Андро­но­ва отри­має 9 800 євро, Сер­гій Ференс – 9 800 євро, Денис Фомен­ко – 7 300 євро, а Оле­на Моло­ди­рен­ко – 3 500 євро. Зага­лом Укра­ї­на повин­на спла­ти­ти 95 200 євро ком­пен­са­ції за шко­ду та 1 000 євро витрат про­тя­гом трьох міся­ців від дати ріше­н­ня.

Ріше­н­ня є оста­то­чним і оскар­жен­ню не під­ля­гає. Воно опри­лю­дне­не на сай­ті ЄСПЛ 9 липня 2026 року. Екс­пер­ти наго­ло­шу­ють: без реаль­ної пені­тен­ці­ар­ної рефор­ми потік ана­ло­гі­чних скарг до Страс­бур­га не при­пи­ни­ться.