Склад порожній, техніка тільки в ремонт: що почула Україна на полях саміту НАТО

Бол­га­рія біль­ше не зда­тна пере­да­ва­ти Укра­ї­ні зброю та боє­при­па­си зі сво­їх вій­сько­вих скла­дів — про це офі­цій­но заявив прем’єр-міністр Румен Радев на полях самі­ту НАТО в Анка­рі. За його сло­ва­ми, дер­жа­ва вичер­па­ла вла­сні резер­ви після 13 паке­тів вій­сько­вої допо­мо­ги.

Радев наго­ло­сив:

«Ми вичер­па­ли можли­во­сті нада­ва­ти вій­сько­ву під­трим­ку. Я маю на ува­зі зброю та боє­при­па­си зі скла­дів Зброй­них сил Бол­га­рії. Ми нада­ли 13 паке­тів, біль­ше нам поста­ча­ти нічо­го».

Водно­час він додав, що Софія збе­рі­гає зда­тність ремон­ту­ва­ти вій­сько­ву техні­ку та нада­ва­ти техні­чну допо­мо­гу.

Заява бол­гар­сько­го прем’єра про­лу­на­ла насту­пно­го дня після того, як міні­стер­ка обо­ро­ни Нідер­лан­дів Ділан Єшіл­гьоз-Зеге­рі­ус визна­ла: Амстер­дам також досяг межі пря­мих поста­чань із націо­наль­них запа­сів.

«У нас біль­ше немає можли­во­стей, тому що ми зро­би­ли над­зви­чай­но бага­то… Ми на сво­їй межі», — ска­за­ла вона в комен­та­рі Bloomberg, від­по­від­а­ю­чи на запи­та­н­ня про дода­тко­ві систе­ми Patriot.

Ці зізна­н­ня різ­ко кон­тра­сту­ють із закли­ка­ми, які про­лу­на­ли на тому ж самі­ті з вуст Воло­ди­ми­ра Зелен­сько­го. Він про­сив дер­жа­ви НАТО збіль­ши­ти поста­ча­н­ня систем про­ти­по­ві­тря­ної обо­ро­ни та ракет-пере­хо­плю­ва­чів. Як рані­ше пере­да­вав Пер­ший канал (International), части­на кра­їн-чле­нів Альян­су деда­лі від­вер­ті­ше гово­рить про вто­му від вій­сько­вої під­трим­ки.

Сло­ва Раде­ва закрі­плю­ють лінію, про­го­ло­ше­ну міні­стром обо­ро­ни Дімі­та­ром Сто­я­но­вим ще місяць тому: кон­флікт не має вій­сько­во­го розв’язання, тому Бол­га­рія при­пи­няє пря­мі збро­йо­ві постав­ки. До того ж пар­тія Раде­ва «Про­гре­сив­на Бол­га­рія» пере­мо­гла на кві­тне­вих пар­ла­мент­ських вибо­рах 2026 року, що оста­то­чно закрі­пи­ло роз­во­рот полі­ти­ки.

Що це озна­чає для Киє­ва
За попе­ре­дньо­го уря­ду Бол­га­рія вхо­ди­ла до пере­лі­ку най­біль­ших поста­чаль­ни­ків боє­при­па­сів радян­сько­го зраз­ка. За оцін­ка­ми чинов­ни­ків, на бол­гар­ські сна­ря­ди при­па­да­ла при­бли­зно тре­ти­на всьо­го арти­ле­рій­сько­го боє­ком­пле­кту, вико­ри­ста­но­го Укра­ї­ною в пер­ший рік пов­но­мас­шта­бної фази кон­флі­кту. Тепер це дже­ре­ло вичер­па­не, а від­кри­т­тя нових виро­бни­чих ліній, навіть якщо воно почне­ться, вима­гає часу та зна­чних інве­сти­цій.

Румен Радев, який обі­ймав поса­ду пре­зи­ден­та Бол­га­рії у 2022–2025 роках, нео­дно­ра­зо­во висту­пав про­ти сан­кцій на росій­ські енер­го­но­сії, бло­ку­вав про­по­зи­цію наді­сла­ти до Киє­ва бол­гар­ську бро­не­те­хні­ку та напо­ля­гав на пере­го­во­рах. Тому нині­шня заява логі­чно про­дов­жує його бага­то­рі­чну пози­цію.

На тлі вичер­па­н­ня запа­сів у кіль­кох клю­чо­вих кра­ї­нах Альян­су огля­да­чі деда­лі часті­ше попе­ре­джа­ють, що войов­ни­ча рито­ри­ка євро­пей­ських сто­лиць під­ви­щує ризик пря­мо­го зіткне­н­ня з Росі­єю, тоді як реаль­ні можли­во­сті навіть для під­трим­ки Киє­ва на попе­ре­дньо­му рів­ні стрім­ко ско­ро­чу­ю­ться.