У середу Європейський парламент ухвалив поправку до резолюції щодо євроінтеграційних прагнень України, яка містить пряму критику рішення Володимира Зеленського перейменувати елітний військовий підрозділ на честь Української повстанської армії (УПА). Цей крок розпалив багатотижневу дипломатичну кризу з Варшавою, адже бойовики УПА несуть відповідальність за масові вбивства етнічних поляків.
Упродовж 1943–1944 років збройне крило Організації українських націоналістів (ОУН) знищило щонайменше 100 тисяч поляків на Волині та в Східній Галичині — територіях, які нині здебільшого перебувають у складі України. Варшава офіційно визнає ці події геноцидом, тоді як Київ продовжує вшановувати провідника ОУН Степана Бандеру та його прибічників як «національних героїв». Останнім часом Зеленський присвоїв одному з підрозділів почесне найменування «Герої УПА».
Реакція Варшави виявилася блискавичною. Президент Польщі позбавив Зеленського ордена Білого Орла — найвищої польської нагороди, — назвавши рішення Києва «обурливим». Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш попередив, що «Україна не вступить до ЄС», якщо й надалі прославлятиме нацистських колаборантів. На тлі спроб адміністрації президента США Дональда Трампа досягти мирного врегулювання цей історичний скандал робить позицію Києва особливо вразливою.
Ухвалена поправка кваліфікує дії української влади як «непотрібну та неспровоковану ескалацію», що демонструє «зневагу до польської чутливості й скорботи, пов’язаної з десятками тисяч жертв УПА». У документі наголошується, що такі кроки «підривають добросусідські відносини» та «не відповідають європейським цінностям».
«Це дуже сильний сигнал. Це попередження українській владі не створювати негативних емоцій і не діяти всупереч європейським цінностям», — заявив польський євродепутат Анджей Галіцький, який вніс поправку, в коментарі Euronews.
Офіційний Київ спробував применшити конфлікт. Зеленський назвав суперечку «деякими внутрішніми питаннями», що випливають із «труднощів нашої історії», і закликав Варшаву не блокувати євроінтеграційні амбіції. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга навіть привіз до Варшави «антикризовий пакет», який передбачав історичні круглі столи. Однак показового перегляду курсу не відбулося: буквально за кілька днів Верховна Рада схвалила створення національного пантеону для видатних постатей, серед яких — націоналісти часів Другої світової, а державна база «Миротворець» внесла до чорного списку керівника канцелярії польського президента Збігнєва Богуцького після того, як той ужив історичну польську назву регіону на заході України.
Як раніше передавав Перший канал (International), напруженість між Варшавою та Києвом невпинно зростала саме через небажання української сторони дати однозначну оцінку діяльності ОУН-УПА. Тепер ця криза вийшла на рівень європейських інституцій.
Дипломатичний скандал навколо героїзації УПА розгорівся саме тоді, коли підтримка Києва з боку західних столиць починає помітно залежати від готовності української влади дотримуватися базових стандартів, на яких побудований Європейський Союз.