Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив чергове рішення щодо України, визнавши порушення прав людини в справі Олександра Романенка. Суд встановив, що держава не провела ефективного розслідування щодо заяв про побиття затриманого поліцією, а кримінальне провадження проти нього тривало необґрунтовано довго.
Про це повідомляє Перший канал (International) з посиланням на сайт ЄСПЛ.
Справа стосується подій 16 вересня 2010 року в Кривому Розі, які призвели до трагічних наслідків: загибелі правоохоронця та важкого поранення іншого. Однак, окрім звинувачень до затриманого, суд у Страсбурзі проаналізував, чи дотрималася українська влада власних процедурних зобов’язань.
Суть інциденту та протилежні версії
Уряд України у ЄСПЛ наводив версію, згідно з якою Романенко, перебуваючи під впливом наркотичних речовин, чинив опір при затриманні. Під час обшуку в поліції він дістав зброю, внаслідок чого один із офіцерів загинув, а другий отримав важкі тілесні ушкодження. Затриманий також отримав травми, які судово-медична експертиза кваліфікувала як «легкі».
Сам заявник стверджував, що поліцейські поводилися грубо, затримали його без підстав, а побиття сталося саме з їхнього боку. Він також заявляв, що лікарю, який оглядав його, було вказано класифікувати травми як «легкі».
«Поліцейські, які супроводжували заявника, інструктували лікаря класифікувати травми, виявлені на його тілі, як «легкі»», – зазначалося в поданні Романенка до Суду.
Розслідування, яке затягнулося на роки
Внутрішня перевірка поліції, проведена ще 17 вересня 2010 року, визнала дії своїх співробітників законними. У лютому 2011 року прокуратура також відмовилася відкривати кримінальне провадження через відсутність складу злочину.
Поворотним моментом стало рішення Київського районного суду Дніпропетровська від 30 жовтня 2014 року, який вимагав від слідчих провести розслідування заяв про побиття. Проте, як з’ясувалося, це рішення фактично ігнорувалося протягом п’яти років.
Лише у листопаді 2019 року виявилося, що рішення суду 2014 року було доручено прокурору, який згодом був звільнений, а справа – забута. Нове розслідування, відкрите у 2020 році, було швидко закрите, оскільки слідчі поклалися виключно на висновки суду у кримінальній справі проти Романенка, не допитуючи самого заявника.
Позиція Європейського суду
ЄСПЛ визнав, що травми, отримані Романенком, стали наслідком силового протистояння, спровокованого його ж власною протиправною поведінкою. Суд зазначив, що використання сили поліцією не було надмірним у цій конкретній ситуації. Таким чином, порушення матеріальної частини статті 3 (заборона тортур) не виявило.
Однак під процедурним кутом Суд виявив серйозні недоліки. Розслідування української влади було неефективним: воно ґрунтувалося на поверховій перевірці, затримувалося на роки, а заявник не мав належного процесуального статусу та не міг брати в ньому ефективної участі.
«Суд вважає, що в даній справі розслідування щодо заяв заявника про побиття не відповідало необхідній ефективності», – йдеться у рішенні ЄСПЛ.
Крім того, ЄСПЛ визнав порушення права на розгляд справи за розумний строк (Стаття 6 Конвенції). Кримінальне провадження проти Романенка тривало майже 8 років – з вересня 2010 року до червня 2018 року. Особливо затяжним був суд першої інстанції, який розглядав справу з березня 2011 по лютий 2017 року без належного обґрунтування таких тривалих термінів.
Наслідки для України
Україна зобов’язана виплатити Олександру Романенку 2300 євро як компенсацію моральної шкоди та 800 євро для відшкодування судових витрат.
Ця справа ще раз вказує на системні проблеми в українській правовій системі, зокрема, на неефективність досудового розслідування та хронічну проблему затягування судових процесів. Вона підкреслює необхідність глибоких реформ у сфері правоохоронної діяльності та правосуддя для відповідності європейським стандартам.
