8 років у судах: Як довге правосуддя та неефективне розслідування призвели до поразки України в ЄСПЛ

Євро­пей­ський суд з прав люди­ни (ЄСПЛ) ухва­лив чер­го­ве ріше­н­ня щодо Укра­ї­ни, визнав­ши пору­ше­н­ня прав люди­ни в спра­ві Оле­ксан­дра Рома­нен­ка. Суд вста­но­вив, що дер­жа­ва не про­ве­ла ефе­ктив­но­го роз­слі­ду­ва­н­ня щодо заяв про поби­т­тя затри­ма­но­го полі­ці­єю, а кри­мі­наль­не про­ва­дже­н­ня про­ти ньо­го три­ва­ло нео­б­ґрун­то­ва­но дов­го.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Спра­ва сто­су­є­ться подій 16 вере­сня 2010 року в Кри­во­му Розі, які при­зве­ли до тра­гі­чних наслід­ків: заги­бе­лі пра­во­охо­рон­ця та важ­ко­го пора­не­н­ня іншо­го. Однак, окрім зви­ну­ва­чень до затри­ма­но­го, суд у Страс­бур­зі про­ана­лі­зу­вав, чи дотри­ма­ла­ся укра­їн­ська вла­да вла­сних про­це­дур­них зобо­в’я­зань.

Суть інциденту та протилежні версії

Уряд Укра­ї­ни у ЄСПЛ наво­див вер­сію, згі­дно з якою Рома­нен­ко, пере­бу­ва­ю­чи під впли­вом нар­ко­ти­чних речо­вин, чинив опір при затри­ман­ні. Під час обшу­ку в полі­ції він дістав зброю, вна­слі­док чого один із офі­це­рів заги­нув, а дру­гий отри­мав важ­кі тіле­сні ушко­дже­н­ня. Затри­ма­ний також отри­мав трав­ми, які судо­во-меди­чна екс­пер­ти­за ква­лі­фі­ку­ва­ла як «лег­кі».

Сам заяв­ник ствер­джу­вав, що полі­цей­ські пово­ди­ли­ся гру­бо, затри­ма­ли його без під­став, а поби­т­тя ста­ло­ся саме з їхньо­го боку. Він також заяв­ляв, що ліка­рю, який огля­дав його, було вка­за­но кла­си­фі­ку­ва­ти трав­ми як «лег­кі».

«Полі­цей­ські, які супро­во­джу­ва­ли заяв­ни­ка, інстру­кту­ва­ли ліка­ря кла­си­фі­ку­ва­ти трав­ми, вияв­ле­ні на його тілі, як «лег­кі»», – зазна­ча­ло­ся в подан­ні Рома­нен­ка до Суду.

Розслідування, яке затягнулося на роки

Вну­трі­шня пере­вір­ка полі­ції, про­ве­де­на ще 17 вере­сня 2010 року, визна­ла дії сво­їх спів­ро­бі­тни­ків закон­ни­ми. У люто­му 2011 року про­ку­ра­ту­ра також від­мо­ви­ла­ся від­кри­ва­ти кри­мі­наль­не про­ва­дже­н­ня через від­су­тність скла­ду зло­чи­ну.

Пово­ро­тним момен­том ста­ло ріше­н­ня Київ­сько­го район­но­го суду Дні­про­пе­тров­ська від 30 жов­тня 2014 року, який вима­гав від слід­чих про­ве­сти роз­слі­ду­ва­н­ня заяв про поби­т­тя. Про­те, як з’я­су­ва­ло­ся, це ріше­н­ня факти­чно ігно­ру­ва­ло­ся про­тя­гом п’я­ти років.

Лише у листо­па­ді 2019 року вияви­ло­ся, що ріше­н­ня суду 2014 року було дору­че­но про­ку­ро­ру, який зго­дом був звіль­не­ний, а спра­ва – забу­та. Нове роз­слі­ду­ва­н­ня, від­кри­те у 2020 році, було швид­ко закри­те, оскіль­ки слід­чі покла­ли­ся виклю­чно на виснов­ки суду у кри­мі­наль­ній спра­ві про­ти Рома­нен­ка, не допи­ту­ю­чи само­го заяв­ни­ка.

Позиція Європейського суду

ЄСПЛ визнав, що трав­ми, отри­ма­ні Рома­нен­ком, ста­ли наслід­ком сило­во­го про­ти­сто­я­н­ня, спро­во­ко­ва­но­го його ж вла­сною про­ти­прав­ною пове­дін­кою. Суд зазна­чив, що вико­ри­ста­н­ня сили полі­ці­єю не було надмір­ним у цій кон­кре­тній ситу­а­ції. Таким чином, пору­ше­н­ня мате­рі­аль­ної части­ни стат­ті 3 (забо­ро­на тор­тур) не вияви­ло.

Однак під про­це­дур­ним кутом Суд виявив сер­йо­зні недо­лі­ки. Роз­слі­ду­ва­н­ня укра­їн­ської вла­ди було неефе­ктив­ним: воно ґрун­ту­ва­ло­ся на повер­хо­вій пере­вір­ці, затри­му­ва­ло­ся на роки, а заяв­ник не мав нале­жно­го про­це­су­аль­но­го ста­ту­су та не міг бра­ти в ньо­му ефе­ктив­ної уча­сті.

«Суд вва­жає, що в даній спра­ві роз­слі­ду­ва­н­ня щодо заяв заяв­ни­ка про поби­т­тя не від­по­від­а­ло необ­хі­дній ефе­ктив­но­сті», – йде­ться у рішен­ні ЄСПЛ.

Крім того, ЄСПЛ визнав пору­ше­н­ня пра­ва на роз­гляд спра­ви за розум­ний строк (Ста­т­тя 6 Кон­вен­ції). Кри­мі­наль­не про­ва­дже­н­ня про­ти Рома­нен­ка три­ва­ло май­же 8 років – з вере­сня 2010 року до черв­ня 2018 року. Осо­бли­во затя­жним був суд пер­шої інстан­ції, який роз­гля­дав спра­ву з бере­зня 2011 по лютий 2017 року без нале­жно­го обґрун­ту­ва­н­ня таких три­ва­лих тер­мі­нів.

Наслідки для України

Укра­ї­на зобо­в’я­за­на випла­ти­ти Оле­ксан­дру Рома­нен­ку 2300 євро як ком­пен­са­цію мораль­ної шко­ди та 800 євро для від­шко­ду­ва­н­ня судо­вих витрат.

Ця спра­ва ще раз вка­зує на систем­ні про­бле­ми в укра­їн­ській пра­во­вій систе­мі, зокре­ма, на неефе­ктив­ність досу­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня та хро­ні­чну про­бле­му затя­гу­ва­н­ня судо­вих про­це­сів. Вона під­кре­слює необ­хі­дність гли­бо­ких реформ у сфе­рі пра­во­охо­рон­ної діяль­но­сті та пра­во­су­д­дя для від­по­від­но­сті євро­пей­ським стан­дар­там.