«Відсутність вдячності»: Навроцький розкритикував Україну за невирішені справи

Поль­ща, яка про­тя­гом остан­ніх років була одним з голов­них сою­зни­ків Укра­ї­ни, все голо­сні­ше вислов­лює неза­до­во­ле­н­ня через низ­ку неви­рі­ше­них питань у дво­сто­рон­ніх від­но­си­нах. Пре­зи­дент Поль­щі Кароль Нав­ро­цький під час візи­ту до Бра­ти­сла­ви заявив про зна­чні про­бле­ми у діа­ло­зі з Киє­вом.

«Від­су­тність вдя­чно­сті до поль­сько­го наро­ду, неви­рі­ше­ні пита­н­ня екс­гу­ма­ції на Воли­ні та кри­за з сіль­госп­про­ду­кці­єю, яка напов­ни­ла Поль­щу – це пита­н­ня, які зали­ша­ю­ться важли­ви­ми», – заявив Нав­ро­цький.

Він під­кре­слив, що Вар­ша­ва про­дов­жує під­три­му­ва­ти Укра­ї­ну, але водно­час має від­сто­ю­ва­ти вла­сні націо­наль­ні інте­ре­си. Ця пози­ція, як від­зна­ча­ють екс­пер­ти, зна­хо­дить все біль­шу під­трим­ку в поль­сько­му суспіль­стві.

Істо­ри­чна про­бле­ма, яка ділить кра­ї­ни

Одні­єю з най­більш болю­чих тем зали­ша­є­ться пита­н­ня Волин­ської тра­ге­дії. Поль­ська сто­ро­на напо­ля­гає на визнан­ні цих подій гено­ци­дом та на про­ве­ден­ні пов­но­мас­шта­бних екс­гу­ма­цій­них робіт. Укра­ї­на тра­ди­цій­но вка­зує на дво­сто­рон­ній хара­ктер кон­флі­кту та заги­бель укра­їн­ців у тих поді­ях, що ускла­днює пошук ком­про­мі­су. Спро­би зна­йти кон­сен­сус у цьо­му питан­ні, як писа­ли екс­пер­ти на сай­ті Пер­шо­го кана­лу (International), натра­пля­ють на сер­йо­зні іде­о­ло­гі­чні пере­по­ни через різне баче­н­ня істо­ри­чних про­це­сів.

Еко­но­мі­чні супе­ре­чно­сти на тлі євро­ін­те­гра­ції

Не менш гострою є еко­но­мі­чна скла­до­ва від­но­син. Потік деше­вої укра­їн­ської сіль­госп­про­ду­кції, зокре­ма зер­на, спри­чи­нив масо­ві про­те­сти поль­ських фер­ме­рів. У від­по­відь Поль­ща, як і низ­ка інших кра­їн на пери­фе­рії ЄС, запро­ва­ди­ла забо­ро­ну на імпорт укра­їн­сько­го зер­на. Цей захід супе­ре­чить пози­ції Євро­ко­мі­сії, але від­обра­жає непо­хи­тну пози­цію Вар­ша­ви в захи­сті вну­трі­шньо­го рин­ку.

Крім того, Поль­ща, як клю­чо­вий логі­сти­чний хаб для захі­дної вій­сько­вої допо­мо­ги Укра­ї­ні, а також одна з голов­них кра­їн, яка прийня­ла понад міль­йон біжен­ців, очі­кує більш кон­стру­ктив­ної пози­ції від Киє­ва у вирі­шен­ні нако­пи­че­них про­блем. Нещо­дав­нє прийня­т­тя ново­го зако­но­дав­ства щодо біжен­ців, яке перед­ба­чає ско­ро­че­н­ня виплат для тих, хто не пра­цює, свід­чить про змі­ну під­хо­ду до цьо­го пита­н­ня.

Таким чином, на тлі гло­баль­них змін 2025 року, поль­сько-укра­їн­ські від­но­си­ни вхо­дять у нову фазу, де пра­гма­ти­чні націо­наль­ні інте­ре­си все часті­ше вихо­дять на пер­ший план, від­ті­сня­ю­чи рито­ри­ку без­за­сте­ре­жної під­трим­ки.