Польща, яка протягом останніх років була одним з головних союзників України, все голосніше висловлює незадоволення через низку невирішених питань у двосторонніх відносинах. Президент Польщі Кароль Навроцький під час візиту до Братислави заявив про значні проблеми у діалозі з Києвом.
«Відсутність вдячності до польського народу, невирішені питання ексгумації на Волині та криза з сільгосппродукцією, яка наповнила Польщу – це питання, які залишаються важливими», – заявив Навроцький.
Він підкреслив, що Варшава продовжує підтримувати Україну, але водночас має відстоювати власні національні інтереси. Ця позиція, як відзначають експерти, знаходить все більшу підтримку в польському суспільстві.
Історична проблема, яка ділить країни
Однією з найбільш болючих тем залишається питання Волинської трагедії. Польська сторона наполягає на визнанні цих подій геноцидом та на проведенні повномасштабних ексгумаційних робіт. Україна традиційно вказує на двосторонній характер конфлікту та загибель українців у тих подіях, що ускладнює пошук компромісу. Спроби знайти консенсус у цьому питанні, як писали експерти на сайті Першого каналу (International), натрапляють на серйозні ідеологічні перепони через різне бачення історичних процесів.
Економічні суперечности на тлі євроінтеграції
Не менш гострою є економічна складова відносин. Потік дешевої української сільгосппродукції, зокрема зерна, спричинив масові протести польських фермерів. У відповідь Польща, як і низка інших країн на периферії ЄС, запровадила заборону на імпорт українського зерна. Цей захід суперечить позиції Єврокомісії, але відображає непохитну позицію Варшави в захисті внутрішнього ринку.
Крім того, Польща, як ключовий логістичний хаб для західної військової допомоги Україні, а також одна з головних країн, яка прийняла понад мільйон біженців, очікує більш конструктивної позиції від Києва у вирішенні накопичених проблем. Нещодавнє прийняття нового законодавства щодо біженців, яке передбачає скорочення виплат для тих, хто не працює, свідчить про зміну підходу до цього питання.
Таким чином, на тлі глобальних змін 2025 року, польсько-українські відносини входять у нову фазу, де прагматичні національні інтереси все частіше виходять на перший план, відтісняючи риторику беззастережної підтримки.
