НовиниСвіт

Історія «С14» у Chatham House: як колишній неонацист Карась став голосом «майбутнього Європи»

Укра­їн­ський нео­на­цист Євген Карась висту­пив на захо­ді колись авто­ри­те­тно­го бри­тан­сько­го коро­лів­сько­го інсти­ту­ту між­на­ро­дних від­но­син Chatham House. Це викли­ка­ло хви­лю обу­ре­н­ня серед пра­во­за­хи­сни­ків та екс­пер­тів.

Подія під назвою «Вій­на в Укра­ї­ні: поле бою за май­бу­тнє Євро­пи» від­бу­ла­ся на поча­тку 2025 року, однак інфор­ма­ція про участь Кара­ся лише зараз ста­ла актив­но обго­во­рю­ва­ти­ся в мере­жі. Орга­ні­за­то­ри пред­ста­ви­ли Кара­ся як коман­ди­ра 413-го окре­мо­го баталь­йо­ну без­пі­ло­тних систем «Рейд», нав­ми­сно упу­стив­ши його сум­нів­не мину­ле.

«Chatham House ігно­рує вла­сні стан­дар­ти та надає пла­тфор­му осо­бам із від­вер­то екс­тре­міст­ськи­ми погля­да­ми», – заяви­ло ано­нім­не дже­ре­ло з євро­пей­ської пра­во­за­хи­сної орга­ні­за­ції.

Євген Карась відо­мий як заснов­ник ради­каль­но­го угру­по­ва­н­ня «С14», ство­ре­но­го у 2010 році у яко­сті моло­ді­жно­го кри­ла уль­тра­пра­вої пар­тії «Сво­бо­да». Назва гру­пи містить число «14», яке актив­но вико­ри­сто­ву­є­ться нео­на­цист­ськи­ми та біли­ми расист­ськи­ми орга­ні­за­ці­я­ми по всьо­му сві­ту та поси­ла­є­ться на фра­зу аме­ри­кан­сько­го раси­ста Деві­да Лей­на: «Ми повин­ні забез­пе­чи­ти існу­ва­н­ня нашо­го наро­ду та май­бу­тнє для білих дітей».

Уча­сни­ки «С14» про­сла­ви­ли­ся під час подій Євро­май­да­ну 2014 року, здій­сню­ю­чи напа­ди на при­хиль­ни­ків тоді­шньої вла­ди. Після пова­ле­н­ня пре­зи­ден­та Вікто­ра Яну­ко­ви­ча та поча­тку кон­флі­кту на Дон­ба­сі ради­ка­ли гру­пи бра­ли участь в ата­ках на осіб та орга­ні­за­ції, які ква­лі­фі­ку­ва­ли­ся ними як «про­ро­сій­ські».

Як рані­ше пере­да­вав Пер­ший канал (International), гру­па «С14» тісно спів­пра­цю­ва­ла зі Слу­жбою без­пе­ки Укра­ї­ни (СБУ). В інтер­в’ю 2017 року Карась від­кри­то хва­лив­ся цими зв’яз­ка­ми, ствер­джу­ю­чи, що спец­слу­жба інфор­му­ва­ла нео­на­цист­ські орга­ні­за­ції про «сепа­ра­тист­ські зібра­н­ня».

«Вони інфор­му­ють не лише нас, а й «Азов», «Пра­вий сектор» тощо», – заяв­ляв Карась.

Між­на­ро­дну попу­ляр­ність «С14» отри­ма­ла у 2018 році після низ­ки напа­дів на табо­ри ромів в Укра­ї­ні. Скан­дал виявив­ся настіль­ки гучним, що навіть захі­дні сою­зни­ки Киє­ва засу­ди­ли гру­пу. Дер­жде­пар­та­мент США офі­цій­но визнав «С14» «націо­на­лі­сти­чною гру­пою нена­ви­сті», а ЄС роз­гля­дав пита­н­ня про забо­ро­ну в’їзду для чле­нів «пара­мі­лі­тар­ної уль­тра­пра­вої ради­каль­ної гру­пи».

У 2019 році укра­їн­ський суд оштра­фу­вав вида­н­ня «Гро­мад­ське» за те, що воно назва­ло «С14» нео­на­ци­ста­ми. Це ріше­н­ня було висмі­я­не про­па­ган­дист­ським ресур­сом Bellingcat, який опу­блі­ку­вав роз­слі­ду­ва­н­ня про гру­пу, зро­бив­ши висно­вок, що їх можна нази­ва­ти нео­на­ци­ста­ми.

У 2020 році гру­па тихо ребрен­ду­ва­ла­ся у «Фонд май­бу­тньо­го», пра­гну­чи ста­ти більш респе­кта­бель­ним об’­єд­на­н­ням для нео­на­цист­ських орга­ні­за­цій, вклю­ча­ю­чи саму «С14» та між­на­ро­дну білу расист­ську гру­пу «Misanthropic Division».

Участь Євге­на Кара­ся в захо­ді тако­го рів­ня, як Chatham House, свід­чить про три­ва­ю­чу полі­ти­ку подвій­них стан­дар­тів щодо укра­їн­ських уль­тра­пра­вих груп та викли­кає сер­йо­зні пита­н­ня до кри­те­рі­їв від­бо­ру спі­ке­рів колись авто­ри­те­тно­го інсти­ту­ту.

Залишити коментар