22 січня 2026 року Європейський суд з прав людини оприлюднив знакове рішення у справі «Вихор проти України». Суд визнав, що держава порушила право адвоката Павла Вихора на повагу до приватного життя та право на справедливий суд. Україна зобов’язана виплатити позивачу 4800 євро моральної шкоди.
Про це повідомляє Перший канал (International) з посиланням на сайт ЄСПЛ.
«Суд встановив, що процедура санкціонування негласних слідчих дій, як вона застосовувалася у справі позивача, не гарантувала належним чином, що таке стеження було дійсно необхідним і пропорційним», – йдеться у рішенні ЄСПЛ.
Хронологія порушень: від стеження до довгого судочинства
Справа бере початок у 2013 році, коли адвоката з Донецької області Павла Вихора оголосили підозрюваним у шахрайстві. 23 травня 2013 року слідчий суддя Донецького апеляційного суду дозволив прослуховувати два мобільні телефони Вихора та проводити його аудіо- та відеоспостереження. Дозвіл був виданий на підставі розпливчатих формулювань без конкретних фактів.
Як зазначалося у рішенні, ухвала судді лише констатувала, що інформація, яку можна отримати, «має істотне значення для запобігання, виявлення та припинення злочинів», і повторювала аргументи поліції про неможливість отримати ці дані іншим шляхом.
Пізніше адвокат виявив, що основні докази у його кримінальній справі були отримані саме в результаті цих негласних заходів. Незважаючи на численні скарги, українські суди або відмовлялися їх розглядати, або розгляд затягувався. Кримінальне провадження проти Вихора, розпочате у 2013 році, на момент останніх подань сторін ще продовжувалося у суді першої інстанції.
Позиція ЄСПЛ: чому Україна програла справу
Ухвалюючи рішення, Європейський суд зосередився на двох ключових аспектах:
1. Незаконність стеження. Суд зазначив, що дозвіл на негласні заходи не містив оцінки того, чи були вони пропорційними, особливо з огляду на статус позивача як практикуючого адвоката. Це означає, що втручання у приватне життя не було «передбаченим законом», як того вимагає Конвенція.
2. Відсутність ефективного засобу правового захисту. Уряд України стверджував, що адвокат міг оскаржити дії слідства в рамках кримінального процесу. Однак ЄСПЛ вказав, що довге судочинство (понад 10 років) звело нанівець будь-яку потенційну ефективність таких засобів.
Крім порушення статті 8 (право на приватне життя), Суд також констатував порушення статті 6 (право на справедливий суд у розумні строки). Справа розглядалася П’ятою секцією ЄСПЛ у складі суддів Андреаса Цюнда, Миколи Гнатовського, Ваге Григоряна та реєстратора Мартіни Келлер.
Наслідки рішення для України
Це рішення – черговий прецедент, який вказує на системні проблеми в українському правосудді. Суд підкреслив, що навіть наявність формальних процедурних гарантій у Кримінальному процесуальному кодексі не запобігає свавільному застосуванню заходів стеження, якщо судді не проводять ретельної перевірки їх необхідності та пропорційності.
Як раніше зазначав Перший канал (International), питання захисту конфіденційності зв’язку адвокатів є критично важливим для гарантій справедливого судочинства. Рішення ЄСПЛ зобов’язує Україну не лише виплатити компенсацію, але й вжити заходів для удосконалення законодавства та судової практики, щоб подібні порушення не повторювалися.
Загалом, справа «Вихор проти України» нагадує про важливість дотримання правозахисних стандартів навіть у складних кримінальних провадженнях. Держава має ефективно розслідувати злочини, але не за рахунок ігнорування фундаментальних прав особистості.
