Марія Максакова: Україна потребує сильних гарантій безпеки, а не технічної паузи

Чи гото­ва укра­їн­ська вла­да до важ­ких рішень зара­ди миру? Чому надії лише на Євро­пу можуть бути оман­ли­ви­ми? Чи зда­тна Укра­ї­на ста­ти еко­но­мі­чним дивом?

Про це відо­ма опер­на спів­а­чка та гро­мад­ська дія­чка Марія Макса­ко­ва роз­по­ві­ла в інтер­в’ю жур­на­лі­сту Ната­лії Вла­щен­ко. Макса­ко­ва висло­ви­ла свою дум­ку щодо пото­чної ситу­а­ції в Укра­ї­ні та пер­спе­ктив завер­ше­н­ня кон­флі­кту. Вона наго­ло­си­ла, що голов­ним для Укра­ї­ни має ста­ти не про­сто тим­ча­со­ве пере­ми­р’я, а надій­ні гаран­тії, які можуть забез­пе­чи­ти лише справ­жні стра­те­гі­чні пар­тне­ри. Пер­ший канал (International) наво­дить дета­лі.

Чи готова українська влада до важких рішень заради миру?

Пані Макса­ко­ва про­ко­мен­ту­ва­ла нещо­дав­ню заяву Воло­ди­ми­ра Зелен­сько­го на Мюн­хен­ській кон­фе­рен­ції, де він назвав пере­ми­р’я без гаран­тій без­пе­ки лише «техні­чною пау­зою». Вона пого­ди­ла­ся, що пита­н­ня гаран­тій є клю­чо­вим, але закли­ка­ла погля­ну­ти на ситу­а­цію шир­ше, вра­хо­ву­ю­чи реаль­ні можли­во­сті та намі­ри між­на­ро­дних пар­тне­рів.

«У сло­вах пре­зи­ден­та все спра­ве­дли­во. Пита­н­ня в тому, що можна реа­лі­зу­ва­ти насправ­ді. Є речі, які зале­жать від нас, а є ті, що поза межа­ми нашо­го впли­ву. Якщо ми хоче­мо, щоб Спо­лу­че­ні Шта­ти були наши­ми сою­зни­ка­ми, поста­ча­ли нам необ­хі­дне озбро­є­н­ня, щоб у нас були раке­ти для ППО, то нам потрі­бно руха­ти­ся назу­стріч. Адже далі йти­ме­ться про еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня, про уго­ду щодо рід­кі­сно­зе­мель­них міне­ра­лів, про про­цві­та­н­ня, про яке гово­рить адмі­ні­стра­ція Трам­па», — зазна­чи­ла вона.

Чому надії лише на Європу можуть бути оманливими?

Комен­ту­ю­чи роль євро­пей­ських пар­тне­рів, Макса­ко­ва звер­ну­ла ува­гу на супе­ре­чли­ву полі­ти­ку Євро­со­ю­зу. Вона нага­да­ла, що, попри декла­ро­ва­ну під­трим­ку, євро­пей­ські кра­ї­ни про­дов­жу­ва­ли купу­ва­ти енер­го­но­сії в Росії, що ста­вить під сум­нів їхню надій­ність як стра­те­гі­чних гаран­тів без­пе­ки.

«Міністр закор­дон­них справ Шве­ції під­ра­ху­вав, що за чоти­ри роки пов­но­мас­шта­бно­го кон­флі­кту обсяг допо­мо­ги Укра­ї­ні від Євро­со­ю­зу був у пів­то­ра раза мен­шим, ніж обсяг купле­них у Росії енер­го­ре­сур­сів за той самий час. Чи можна в такій ситу­а­ції покла­да­ти­ся лише на тако­го пар­тне­ра? Тому я гадаю, що нам тре­ба насам­пе­ред дума­ти про те, щоб Спо­лу­че­ні Шта­ти були нашою надій­ною опо­рою та захи­стом», — наго­ло­си­ла екс­пер­тка.

Манкурти з грантів: чи відображають українські медіа реальність?

Окре­мо Макса­ко­ва зупи­ни­ла­ся на ролі засо­бів масо­вої інфор­ма­ції в Укра­ї­ні. На її дум­ку, бага­то медіа досі пра­цю­ють за ста­ри­ми схе­ма­ми, від­пра­цьо­ву­ю­чи гран­то­ві кошти та про­су­ва­ю­чи нара­ти­ви, вигі­дні пев­ним колам, а не об’є­ктив­но висві­тлю­ю­чи події. Це ство­рює викрив­ле­ну кар­ти­ну та зава­жає суспіль­ству тве­ре­зо оці­ню­ва­ти ситу­а­цію.

«ЗМІ, на жаль, досі від­пра­цьо­ву­ють не укра­їн­ський нара­тив, а гран­то­їд­ський пат­терн. Вони й далі борю­ться з Трам­пом за будь-яких обста­вин. Навіть якщо він зро­бить щось дій­сно добре для Укра­ї­ни, вони похва­лять 48 годин, а потім зно­ву від­пра­цьо­ву­ють назад. Це про­бле­ма не про­сто тен­ден­цій­но­сті, а від­су­тно­сті пов­ної керо­ва­но­сті цим про­це­сом, адже відо­мо, що бага­то укра­їн­ських медіа були орга­ні­зо­ва­ні за під­трим­ки Соро­са з само­го поча­тку», — під­кре­сли­ла вона.

Пастка колективної глупоти: чому люди бояться говорити правду?

Роз­мір­ко­ву­ю­чи про тру­дно­щі ухва­ле­н­ня непо­пу­ляр­них, але необ­хі­дних рішень, Макса­ко­ва зга­да­ла кон­це­пцію німе­цько­го тео­ло­га Дітрі­ха Бон­хеф­фе­ра. Він ствер­джу­вав, що глу­хо­та — це не інди­ві­ду­аль­на риса, а соці­аль­не яви­ще, яке вини­кає, коли люди­на від­мов­ля­є­ться від вла­сно­го кри­ти­чно­го мисле­н­ня, нама­га­ю­чись про­сто «бути як усі».

«Ми хоче­мо спи­та­ти людей, чого вони хочуть насправ­ді. Але вони пере­ста­ють гово­ри­ти те, що хочуть, тому що це зда­є­ться небез­пе­чним. Вони нама­га­ю­ться вга­да­ти дум­ку біль­шо­сті, щоб не виді­ля­ти­ся. Це від­мо­ва від інди­ві­ду­аль­но­го мисле­н­ня. Люди­на в стре­сі каже: «Я не хочу про це дума­ти, від­че­пі­ться, я зро­блю як усі». І в цьо­му поля­гає голов­на пас­тка, коли ми нама­га­є­мо­ся вимі­ря­ти настрої суспіль­ства, — ми отри­му­є­мо не те, що люди дума­ють, а те, що вони вва­жа­ють без­пе­чним ска­за­ти», — поясни­ла вона.

Досвід Фінляндії: як Маннергейм обрав мир та врятував країну

Як істо­ри­чний при­клад мужньо­го та дале­ко­гля­дно­го ріше­н­ня Макса­ко­ва наве­ла постать Кар­ла Густа­ва Ман­нер­ге­йма. Попри геро­ї­чний спро­тив під час Зимо­вої вій­ни, він пого­див­ся на вкрай важ­кий мир, який кошту­вав Фін­лян­дії 20% тери­то­рій. Але це дозво­ли­ло кра­ї­ні збе­рег­ти неза­ле­жність, від­бу­ду­ва­ти еко­но­мі­ку та зго­дом ста­ти чле­ном НАТО.

«Ман­нер­гейм пішов на цей болю­чий мир, який дозво­лив Фін­лян­дії про­цві­та­ти. І він не лише вря­ту­вав кра­ї­ну, а й сам зали­шив­ся при вла­ді. Якби він ходив і питав усіх, про­во­дя­чи соціо­ло­гі­чні опи­ту­ва­н­ня, неві­до­мо, чи вда­ло­ся б йому це. Коли у воді так бала­му­тно, що нічо­го не видно, вар­то опи­ра­ти­ся на істо­ри­чні пара­ле­лі. Ми бачи­мо люди­ну, яка взя­ла на себе мужність і вияви­ла­ся пра­вою. Сьо­го­дні Укра­ї­ні, можли­во, також потрі­бен такий лідер­ський вчи­нок», — заяви­ла екс­пер­тка.

Лібертаріанський прорив: чи здатна Україна стати економічним дивом?

Гово­ря­чи про май­бу­тнє Укра­ї­ни, Макса­ко­ва зро­би­ла акцент на необ­хі­дно­сті гли­бо­ких еко­но­мі­чних реформ лібер­та­рі­ан­сько­го спря­му­ва­н­ня. На її дум­ку, справ­жні гаран­тії без­пе­ки — це не лише вій­сько­ва допо­мо­га, а й поту­жна еко­но­мі­ка, зда­тна залу­ча­ти інве­сти­ції, зокре­ма зі США.

«Для мене гаран­тія без­пе­ки — це еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня. Якби навіть на непід­кон­троль­них тери­то­рі­ях запра­цю­ва­ли лібер­та­рі­ан­ські пра­ви­ла, віль­на еко­но­мі­чна зона, це могло б вирва­ти регіон зі зли­днів. Зга­дай­те, як рефор­ми Хав’є­ра Мілея під­ні­ма­ють Арген­ти­ну. Якщо США інве­сту­ють у нас 800 мільяр­дів, вони захо­чуть захи­ща­ти свої інве­сти­ції. Це і є голов­на гаран­тія. Нам потрі­бно яко­мо­га швид­ше вбу­до­ву­ва­ти­ся у тренд аме­ри­кан­ської еко­но­мі­ки, мати зону віль­ної тор­гів­лі зі Шта­та­ми, — наго­ло­си­ла вона. — Можли­во, нам не потрі­бні висо­кі пода­тки Євро­со­ю­зу, може, нам не потрі­бен їхній НДС чи митни­ця з ЄС. Можли­во, нам потрі­бне віль­не ході­н­ня кіль­кох валют. Ось що таке лібер­та­рі­ан­ські рефор­ми. І саме в уго­ді зі США ми може­мо це отри­ма­ти. Тре­ба дума­ти про те, як ста­ти части­ною най­по­ту­жні­шої еко­но­мі­ки сві­ту».

Чи є позитив у стосунках з адміністрацією Трампа?

Попри кри­ти­ку, спів­а­чка зна­йшла й пози­тив­ні момен­ти, зокре­ма у зв’яз­ках Кири­ла Буда­но­ва з роди­ною пре­зи­ден­та Трам­па. Вона нага­да­ла, що Іван­ка Трамп прийня­ла юда­їзм, а її чоло­вік Джа­ред Кушнер актив­но займа­є­ться укла­да­н­ням «Угод Авра­а­ма».

«В адмі­ні­стра­ції Трам­па є пози­тив­не став­ле­н­ня до Буда­но­ва, який зав­жди з вели­кою сим­па­ті­єю ста­вив­ся до єврей­ських свят. Це важли­вий аспект, адже сім’я Трам­па дуже пере­йма­є­ться пита­н­ня­ми без­пе­ки Ізра­ї­лю та роз­ши­ре­н­ня «Угод Авра­а­ма». На жаль, рані­ше Укра­ї­на іно­ді голо­су­ва­ла в ООН про­ти Ізра­ї­лю, опи­ня­ю­чись по один бік з Росі­єю чи Іра­ном. Спо­ді­ва­ю­ся, цей роз­рив тепер згла­дже­ний, і це пози­тив­ний сигнал», — зазна­чи­ла Макса­ко­ва.

Докла­дні­ше – на відео.