Катували в’язнів у Києві. ЄСПЛ виніс нищівний вирок Україні

26 люто­го 2026 року Євро­пей­ський суд з прав люди­ни (ЄСПЛ) опри­лю­днив оста­то­чне ріше­н­ня у спра­ві «Чор­ний та інші про­ти Укра­ї­ни» (заяви № 20343/24 та ще чоти­ри). Суд одно­го­ло­сно визнав, що в Укра­ї­ні систем­но пору­шу­ю­ться стат­ті 3 та 13 Кон­вен­ції про захист прав люди­ни через нена­ле­жні умо­ви три­ма­н­ня під вар­тою та від­су­тність ефе­ктив­но­го меха­ні­зму їх оскар­же­н­ня.

Про це пові­дом­ля­є­ться в текс­ті ріше­н­ня, ухва­ле­но­го П’я­тою секці­єю суду, пише Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Спра­ву роз­гля­ну­то суд­дя­ми Андре­а­сом Зюн­дом, Діа­ною Сир­ку та Мико­лою Гна­тов­ським. Заяв­ни­ків пред­став­ляв адво­кат А. Йол­кін з Кри­во­го Рогу. Уряд Укра­ї­ни напо­ля­гав на тому, що скар­жни­ки не вичер­па­ли націо­наль­них засо­бів захи­сту, зокре­ма не звер­та­ли­ся до цивіль­них судів за ком­пен­са­ці­єю. Однак суд від­хи­лив це запе­ре­че­н­ня, нага­дав­ши, що ком­пен­са­ція є ефе­ктив­ною лише після при­пи­не­н­ня нена­ле­жних умов, чого в цьо­му випад­ку не ста­ло­ся.

Деталі справи: що саме порушила Україна

Усі п’я­те­ро заяв­ни­ків утри­му­ва­ли­ся в Київ­сько­му слід­чо­му ізо­ля­то­рі. ЄСПЛ вста­но­вив, що умо­ви їхньо­го пере­бу­ва­н­ня були таки­ми, що при­ни­жу­ють люд­ську гідність. Як рані­ше зазна­чав Пер­ший канал (International), про­бле­ми в пені­тен­ці­ар­ній систе­мі Укра­ї­ни є хро­ні­чни­ми, і це ріше­н­ня є чер­го­вим під­твер­дже­н­ням цієї тен­ден­ції.

Згі­дно з дода­тком до ріше­н­ня, основ­ні пору­ше­н­ня вклю­ча­ють:

• Пере­пов­не­ність камер: осо­би­стий про­стір заяв­ни­ків коли­вав­ся від 1,9 до 4,0 кв. м на осо­бу, що зна­чно ниж­че націо­наль­них та євро­пей­ських стан­дар­тів.
• Анти­са­ні­та­рія: плі­сня­ва, бруд, кома­хи, від­су­тність гігі­є­ні­чних засо­бів та нале­жної постіль­ної біли­зни.
• Від­су­тність при­ва­тно­сті туа­ле­ту: сан­ву­зли не були нале­жним чином ізо­льо­ва­ні від житло­вої зони.
• Від­су­тність сві­жо­го пові­тря та сві­тла: про­бле­ми з вен­ти­ля­ці­єю, неста­ча при­ро­дно­го та шту­чно­го осві­тле­н­ня, пасив­не курі­н­ня.
• Нена­ле­жний тем­пе­ра­тур­ний режим та доступ до води: про­бле­ми з опа­ле­н­ням та гаря­чою водою, обме­же­ний доступ до душу.
• Від­су­тність нале­жної меди­чної допо­мо­ги (у спра­ві Чор­но­го): заяв­ник скар­жив­ся на брак необ­хі­дно­го ліку­ва­н­ня.

«Суд зазна­чає, що заяв­ни­ки утри­му­ва­ли­ся в пога­них умо­вах. Поси­ла­ю­чись на уста­ле­ну пра­кти­ку, ЄСПЛ наго­ло­шує, що сер­йо­зна неста­ча про­сто­ру в каме­рі є ваго­мим факто­ром для визна­н­ня умов таки­ми, що при­ни­жу­ють гідність», — йде­ться в текс­ті ріше­н­ня.

Суд також під­кре­слив, що уряд не надав жодних пере­кон­ли­вих дока­зів чи аргу­мен­тів, які б спро­сту­ва­ли скар­ги заяв­ни­ків.

Додаткові порушення та компенсації

Окрім умов три­ма­н­ня, у спра­вах Іго­ря Чор­но­го (№20343/24) та Євге­нія Чупри­ни (№7943/25) суд визнав пору­ше­н­ня стат­ті 6 (пра­во на спра­ве­дли­вий суд) та стат­ті 13 (пра­во на ефе­ктив­ний засіб захи­сту) через надмір­ну три­ва­лість кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня. Кри­мі­наль­ні спра­ви щодо цих заяв­ни­ків три­ва­ють з 2019 та 2020 років від­по­від­но і досі не завер­ше­ні, що супе­ре­чить пре­це­ден­тній пра­кти­ці, вста­нов­ле­ній у спра­ві «Нечай про­ти Укра­ї­ни».

Зва­жа­ю­чи на вста­нов­ле­ні пору­ше­н­ня, ЄСПЛ поста­но­вив випла­ти­ти заяв­ни­кам ком­пен­са­цію за мораль­ну шко­ду та судо­ві витра­ти. Дер­жа­ва Укра­ї­на зобо­в’я­за­на випла­ти­ти про­тя­гом трьох міся­ців насту­пні суми:

• Іго­рю Чор­но­му (1968 р.н.) — 9 800 євро;
• Кате­ри­ні Бірюк (1974 р.н.) — 5 500 євро;
• Алі­ні Нєдє­лє­вій (1992 р.н.) — 4 300 євро;
• Воло­ди­ми­ру Алє­ксє­є­ву (1995 р.н.) — 7 500 євро;
• Євге­нію Чупри­ні (1991 р.н.) — 9 800 євро.

Загаль­на сума ком­пен­са­цій, при­су­дже­них цим ріше­н­ням, ста­но­вить 36 900 євро. Ріше­н­ня є оста­то­чним та не під­ля­гає оскар­жен­ню. Воно зобо­в’я­зує укра­їн­ську вла­ду не лише випла­ти­ти кошти, але й вжи­ти загаль­них захо­дів для запо­бі­га­н­ня поді­бним пору­ше­н­ням у май­бу­тньо­му, зокре­ма, щодо рефор­му­ва­н­ня систе­ми досу­до­во­го ув’я­зне­н­ня.