Чому чоловікам призивного віку можуть відмовити у продовженні захисту у ЄС? Яка доля чекає на 23-річних хлопців, які виїхали підлітками? Чи стане робота обов’язковою умовою для отримання соціальної допомоги?
Правозахисники та адвокати відповідають на запитання глядачів та читачів у ЄС. Перший канал (International) наводить деталі.
Данія запускає механізм, який змінить усе: нові правила для українців
Останнім часом дедалі більше тривожних сигналів надходить від європейських партнерів щодо перебування українських біженців. Правозахисник телеканалу розібрав тему, яка сьогодні хвилює мільйони наших громадян за кордоном. Йдеться про нові обмеження для українців у країнах Європейського Союзу, які поступово формують зовсім іншу реальність. Якщо ще вчора багатьом здавалося, що тимчасовий захист — це стабільність на роки вперед, то сьогодні все більше рішень сигналізують: правила гри можуть суттєво змінитися.
Правозахисник нагадав, що механізм тимчасового захисту в країнах ЄС продовжений до 4 березня 2027 року. Але ключове питання, що буде далі, залишається без чіткої відповіді. Є припущення, є політичні заяви, є окремі ініціативи, але немає жодних гарантій. І саме на цьому тлі окремі країни починають тестувати більш жорсткий підхід до українців. Найпоказовішим прикладом на сьогодні правозахисник назвав Данію. Він наголосив: важливо розуміти не лише сам факт змін, а логіку, яка за ним стоїть. Бо якщо цей механізм спрацює в одній країні, його можуть підхопити інші держави Європи.
Поділ на регіони: безпечні проти небезпечних
Перше і, мабуть, найбільш резонансне, про що повідомив правозахисник — це ідея розділити Україну на умовно безпечні та небезпечні регіони. На рівні урядової ініціативи в Данії пропонується припинити надання тимчасового захисту на загальних умовах для людей, які прибувають із 14 областей України. На думку данської сторони, ці області менше постраждали від бойових дій.
«Серед них називають Черкаську, Чернівецьку, Івано-Франківську, Хмельницьку, Кіровоградську, Київську (без самого Києва), Львівську, Полтавську, Рівненську, Тернопільську, Вінницьку, Волинську, Закарпатську та Житомирську області. Фактично це означає новий підхід: не всі українці автоматично вважаються такими, що потребують захисту», — зазначив правозахисник.
Він пояснив, що якщо людина приїжджає з регіону, який визнаний безпечним, вона може втратити право на спрощений доступ до статусу тимчасового захисту. Правозахисник наголосив на складності цього моменту, адже війна не має чіткої географії. Ракетні удари фіксуються по всій території країни, загроза є повсюдною, але з точки зору іншої держави формується інша картина: мовляв, є регіони, де ще можна жити. Якщо цей принцип закріпиться, він може стати прецедентом для всього Європейського Союзу. І тоді українців почнуть оцінювати не як громадян країни, що перебуває у стані війни, а як вихідців із конкретної області з певним рівнем ризику.
Військовий обов’язок: новий рівень контролю за чоловіками
Другий блок змін, які обговорив правозахисник, стосується чоловіків призивного віку. Пропозиція полягає в тому, щоб обмежити доступ до проживання за спеціальним законом для тих чоловіків, які не можуть документально підтвердити своє звільнення від військової служби.
«Сам факт українського громадянства і статусу тимчасового захисту більше не буде достатнім. Потрібно буде показати офіційні документи, військовий квиток, підтвердження зняття з обліку або інший документ, який засвідчує право не підлягати мобілізації», — прокоментував він.
Він зауважив, що це вже зовсім новий рівень контролю. Іноземна держава починає враховувати внутрішні військові правила України при прийнятті рішень щодо проживання на своїй території. Для багатьох це виглядає як дуже суперечлива практика, адже раніше механізм тимчасового захисту був максимально універсальним, без глибокого аналізу особистого військового статусу.
Пастка для молоді: що чекає на 23-річних
Окремо правозахисник зупинився на становищі молодих чоловіків до 23 років. За запропонованими правилами вони зможуть отримати дозвіл на проживання лише до моменту досягнення цього віку, а далі знову ж таки постане необхідність підтвердити звільнення від мобілізації. Якщо такого підтвердження немає, продовження дозволу може бути неможливим.
«Уявімо ситуацію. Хлопець виїхав у 17 років у 2022 році. Він кілька років навчається, інтегрується, будує життя в іншій країні, але у 23 роки перед ним постає питання: або надаєш документ про звільнення від служби, або твій статус під питанням», — описав він.
Це створює дуже серйозну невизначеність для цілої категорії молодих людей, які на початку війни ще не були повнолітніми, підкреслив правозахисник.
Працювати, щоб залишитись: економічний тиск
Окремо він згадав ще один елемент — обов’язок працевлаштування для тих, хто отримує соціальну допомогу. Якщо ініціативу буде ухвалено, українців, які користуються фінансовою підтримкою, можуть прирівняти до інших отримувачів соціальної допомоги з відповідними вимогами щодо обов’язкової роботи.
Це означає, що статус біженця більше не передбачає автоматичного права залишитися поза ринком праці. За словами правозахисника, усе це разом формує нову модель, яка будується на трьох принципах: регіон походження, військовий статус та економічна активність. Якщо дивитися стратегічно, ми бачимо спробу звуження умов перебування.
Чи є це дискримінацією і що робити далі?
Відповідаючи на питання, чи можна вважати це дискримінацією, правозахисник зауважив, що з формальної точки зору тут є поділ за регіоном, віком і статтю. Для багатьох це виглядає саме так. Але з іншого боку, кожна держава має право визначати власну міграційну політику. І зараз ми спостерігаємо не хаотичні рішення, а спробу систематизувати підхід до українців у довгостроковій перспективі.
Водночас він наголосив: важливо розуміти, що навіть якщо подібні обмеження поширяться ширше, це не означає, що в людей не залишиться варіантів. Є можливість переходу на інші типи дозволів: легалізації через роботу, навчання, підприємницьку діяльність або переїзду в інші країни, не лише в межах ЄС. Світ значно ширший за одну спільноту держав.
Найголовніше зараз, за його словами, не паніка, а проінформованість, бо рішення ще не остаточні. Це поки що ініціативи та пропозиції. Але тенденція очевидна: безумовний і універсальний підхід до українців поступово трансформується у більш вибірковий і контрольований. Тому стежити за змінами потрібно вже сьогодні, розуміти свій статус, свої документи, свої перспективи, бо ті, хто планує залишатися за кордоном довгостроково, мають мислити на кілька кроків уперед.

24 коментарі
Шановні , може харош добавлять жару в вогонь , і всі блогери на одну мову ( Українці приготуйтеся! Ніби Українці це не люди якісь в’язні , для я их ніде нема місця , кожна країна кожен місяць саме для в’язнів що готує !!!
@Persha_Viza. Добрий вечір. Вітаю. Дякую за інформацію.💙💛🇺🇦🤍❤️🇵🇱👍
Противно слушать. Вам прямо из ЕС доложили. Хватит свои домыслы говорить. Придет время , все все узнают официально.На передовую, точно будешь всё знать. Потом расскажешь
Дякую вам за працю для Українців 🎉🎉🎉
А что в бэндэрштате война?что этим аферистам делать в европе? Пользоваться благами нуждающихся, у кого действительно идёт война?Бэндэры создали майдан и войну.
Те ‚що хоче зробити Данія, то вже зробила Норвегія, ще рік тому.
👍👍👍
з розуміням
А чому цей блогер не на фронті? Кожен ефір БРЕШЕ — як дишить
Ага))) Особенно Полтавскую область, которую постоянно бомбят!
За чий рахунок? Залишитися?
Європі так потрібно було давно зробити. Особливо щодо ухилянтів
Черти в верхушке что в европе что в украине что в америке и тд одни и те же
не занадто це справедливо
меле шо попало
Ви ніколи нічого не розповідали про Данію і навіть не розумієте цю країну((( По-перше, ці зміни не стосуються тих хто вже отримав візу CL1. По-друге, українці в Данії «не сидять» на виплатах. Виплати платять тільки якщо ти ходиш в мовну школу, безкоштовну практику/інтеграційні курси. То людям краще скоріше вийти на роботу, якщо є можливість. І в‑третіх, Данія маленька країна і зараз великі проблеми з житлом. То що вони мають робити? І навіть якщо Євросоюз вирішує, останнє рішення приймає кожна країна сама. А Данія, це не Євросоюз. І для сирійців вони теж вводять обмеження. А вас послухати, то Європа від нас відмовляється/розподіляєдискримінує… Перевіряйте інформацію.
Ну да 30 летнему мужику с харьковской области дадут защиту а например женщине с львовской области рядом с которой убило соседей и муж ее воюет на нуле защиту не дадут?!
Замість людей правлять країнами нелюди. Хочуть знищити українців, а українці такі не дружні та злі, що рахують як мого родича вбили то нехай і твого вб’ють. Звісно не всі. У моєї сестри вбили сина, але вона хоче миру, щоб інші залишились живі, а невістка моєї сестри не хоче миру, хоче продовження війни, що якщо її чоловіка вбили то нехай всі інші будуть вбиті, щоб перебити всіх і добратись до путіна. А вона працює в міністерстві, думала, що розумна, а виходить, що грамотності замало, головне людяність, співчуття, чесність. Всі вчепились до простих хлопців, хочуть, щоб всі були знищені, а чому ви, та європейські лідери не скажете це українським керівникам, щоб не сиділи вони в кабінетах, а йшли в окопи на передову, захищати свої статки,багатства, а на свої місця посадіть жінок, вони справляться краще вас і війна закінчилась би давно.😮😮😮😮😮Чому так всі ненавидять Україну, хочуть знищити її, а землі поділити, можливо побачили, що укр.керівництво не здатне керувати, а тільки красти😮😮😮😮😮😮😮😮😮😮то вирішила Європа навести лад з допомогою росії.
Не бреши !!!
Сейчас за рубежом находятся самые патриотичные украинцы. Так сказать, элита патриотизма. Они ходят там на митинги, требуют денег и оружия. Так что если они вернуться обратно, это будет очень хорошо. Они подымут патриотические настроения внутри страны.
Стою на полустаночке
В облезлой вышиваночке
Халяву отбирают
Вот беда…
как много стран есть в мире. теплых. безналоговых. раздающих гражданство.
Справедливо не сидеть на шее у тех кто протянул руку помощи…
С какой целью об этих страхах?