Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі «Український та інші проти України» (заяви №48751/19 та 41 інша). Суд встановив, що держава Україна вдалася до неправомірного втручання у здійснення права на подання індивідуальної заяви сорока заявниками через їхнє опитування посадовцями пенітенціарної установи. Водночас ЄСПЛ констатував порушення статті 3 Конвенції через неналежні умови тримання під вартою у Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№26)» та відсутність ефективних засобів юридичного захисту в національному законодавстві.
Про це повідомляє Перший канал (International) з посиланням на сайт ЄСПЛ.
Як раніше повідомляв Перший канал (International), проблема системного характеру неналежних умов тримання в українських пенітенціарних установах роками залишається предметом розгляду в Страсбурзі. Нинішнє рішення є знаковим, оскільки, окрім матеріально-побутових порушень, суд вперше за тривалий час настільки детально зафіксував цілеспрямовані дії адміністрації колонії, спрямовані на примушення заявників до відкликання скарг.
Як адміністрація колонії «працювала» з заявниками
За матеріалами справи, після того як Уряд України отримав повідомлення про подані до ЄСПЛ заяви, керівництво Жовтоводської колонії №26 організувало зустрічі з ув’язненими. Опитування відбулися 11 березня, а також 28 та 31 серпня 2020 року не лише в Жовтих Водах, а й в інших установах Дніпра, Кривого Рогу та Запоріжжя, куди на той час уже етапували частину заявників. У перебігу цих опитувань чотирьох осіб змусили надати письмові заяви про відсутність претензій до умов тримання, а ще шістьох – зробити усні заяви аналогічного змісту. Двадцять шість ув’язнених відмовилися від коментарів, проте щодо кожного з них посадовці склали формальні рапорти.
ЄСПЛ наголосив, що ці дії не були рутинним моніторингом чи реагуванням на звернення самих в’язнів. Вони мали місце винятково щодо тих осіб, які звернулися до Суду. У рішенні зазначено:
«Суд не може не ставитися з підозрою до ситуації, за якої після подання заявниками детальних і послідовних скарг, що були комуніковані Уряду, останній подає заяви, отримані згодом від тих самих заявників, у яких ідеться про відсутність будь-яких скарг».
Суд визнав, що сам факт проведення таких опитувань у присутності комісії з шести високопосадовців колонії, без участі незалежних спостерігачів чи адвокатів, є формою залякування та порушенням статті 34 Конвенції (право на індивідуальну заяву). Водночас щодо двох осіб, які залишили колонію до початку цих подій, порушення статті 34 встановлено не було.
Жахливі умови утримання: від плісняви до відсутності приватності
Підставою для звернення до ЄСПЛ стали результати моніторингового візиту правозахисників з Харківської правозахисної групи (ХПГ) у березні 2019 року. Зібрана інформація та фотодокази лягли в основу звіту, оприлюдненого 18 березня 2019 року. Суд визнав встановленими наступні факти, що підтверджуються також щорічними доповідями Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2017 та 2020 роки:
- Антисанітарія та пліснява: стіни гуртожитків були вкриті грибком, на стелях — сліди протікання каналізації, у приміщеннях стояв сморід та панувала вогкість.
- Перебої з водою та електрикою: холодну воду подавали лише на кілька годин на добу, а електропостачання вимикали з 8‑ї до 14‑ї години. Гаряча вода була відсутня взагалі.
- Відсутність гігієни та приватності: у туалетних кімнатах не було дверей, а перегородки між унітазами сягали заввишки не більше 50 сантиметрів. Ув’язнені були змушені стояти в чергах, аби справити нужду.
- Низька температура та шкідники: взимку температура в житлових приміщеннях опускалася до 3–5°C тепла. У звітах зафіксовано нашестя постільних клопів та тарганів.
Уряд України намагався заперечити ці факти, посилаючись на проведення «косметичних ремонтів» у деяких блоках та обробку стін протигрибковими засобами. Однак ЄСПЛ піддав ці аргументи жорсткій критиці, вказавши, що Уряд не надав чітких і переконливих доказів на спростування тверджень заявників, зокрема даних про фактичну площу на одного ув’язненого. Суд нагадав, що у справах щодо умов тримання під вартою тягар доказування переходить на державу, якщо заявник надає обґрунтований та детальний опис порушень, що й було зроблено представниками ХПГ.
«Ці обставини, взяті в сукупності, є достатніми для висновку, що заявники зазнали поводження, яке перевищувало неминучий рівень страждань, притаманний позбавленню волі, і, отже, становило таке, що принижує гідність», — йдеться в рішенні ЄСПЛ.
Варто нагадати, що через неможливість приведення умов у відповідність до мінімальних стандартів Міністерство юстиції України ще в липні 2020 року ухвалило рішення про закриття Жовтоводської виправної колонії №26.
Компенсації та наслідки рішення
За рішенням Суду, Україна зобов’язана виплатити кожному з 42 заявників компенсацію за моральну шкоду. Суми варіюються залежно від тривалості перебування в установі: від 3 400 до 7 500 євро. Окрім того, держава має відшкодувати судові витрати та видатки на правову допомогу, надану адвокатами Харківської правозахисної групи, у розмірі 70% від заявленої суми (з урахуванням певних процедурних недоліків при поданні групової заяви).
Окрему увагу в рішенні приділено долі заявників, зв’язок із якими було втрачено під час повномасштабної війни. Суд, посилаючись на виняткові обставини та необхідність дотримання поваги до прав людини, ухвалив продовжити розгляд справи щодо всіх осіб, навіть за відсутності оновлених контактних даних деяких із них.
Це рішення П’ятої секції ЄСПЛ у складі суддів Катержіни Шімачкової (Голова), Марії Елосеґі, Георгіоса А. Сергідеса та інших створює важливий прецедент. Воно чітко сигналізує про неприпустимість будь-якого тиску на осіб, які реалізують своє право на звернення до міжнародних судових установ. Рішення набуло статусу остаточного 2 квітня 2026 року.
