Що станеться з виплатами українцям після березня 2027 року? Куди зникла стабільність для українських біженців у Німеччині? Чи варто українцям готуватися до переїзду в німецьке село замість Мюнхена? Та що чекає на українців, які досі не вивчили мову й живуть на соціяльній допомозі?
Правозахисники та адвокати відповідають на запитання глядачів та читачів у ЄС. Перший канал (International) наводить деталі.
Нові правила для українців у Німеччині: час адаптації завершено
Чотири роки перебування під тимчасовим захистом створили в української громади відчуття певної стабільності. Виплати, мовні курси, пошук житла — усе це стало звичним тлом життя в Німеччині. Однак весна 2026 року принесла чіткі сигнали з офіційного Берліна: доба пристосування скінчилася, настала пора повноцінного входження в суспільство та господарство країни. Правозахисник Першого каналу (International) детально розібрав три ключові зміни, які безпосередньо вплинуть на долю кожного українця в Німеччині.
Великі міста закриті: як працює новий розподіл біженців
Перша й, мабуть, найвідчутніша для новоприбулих зміна стосується вільного вибору місця проживання. За даними Міністерства міграції Німеччини, станом на квітень 2026 року 14 із 16 федеральних земель отримали статус «червоних» — тобто вони більше не можуть приймати нових осіб за квотою розселення. Правозахисник Першого каналу наголосив на практичних наслідках цього рішення:
«Раніше ми мали змогу обирати місто, де є знайомі або кращі умови для дітей. Тепер уряд запровадив жорсткий примусовий розподіл. Якщо ви приїдете до родичів у Мюнхен, вас з великою ймовірністю скерують до невеликої громади на сході країни, де бракує українського оточення та майже немає робочих місць».
Експерт порадив українцям, які планують перевезення рідних у 2026 році, уникати великих міст. Житлової площі бракує навіть для німецьких громадян, тому ризик опинитися в тимчасовому контейнерному містечку на кшталт колишнього аеропорту Тегель є надзвичайно високим. Єдиний вихід — обирати ті регіони, де ще збереглися вільні квоти на прийом.
«Джоб-турбо 2.0»: чому ваш диплом більше не захистить від скорочення виплат
Другий важливий сигнал стосується взаємодії з центрами зайнятості (джоб-центрами). Програма «Job Turbo», запущена для якнайшвидшого виходу українців на ринок праці, перейшла у другу, значно жорсткішу фазу. Правозахисник прокоментував офіційне розпорядження Міністерства праці, яке дозволяє службам зайнятості не брати до уваги наявність вищої освіти чи попереднього високого фаху, якщо людина впродовж чотирьох років не знайшла роботу за спеціяльністю.
«Якщо ви в Україні були керівником вищої ланки, а тут роками вивчали мову без спроб працевлаштування, готуйтеся. Вам запропонують вакансію на складі, в службі доставки або на касі. Відмовлятися більше не можна. Відповідь джоб-центру тепер коротка: вчи мову безпосередньо на робочому місці. Відмова від такої пропозиції тягне за собою реальне скорочення соціяльних виплат на 30% з першого ж разу».
Урядовці прямо заявляють: українці мають працювати навіть на некваліфікованих посадах, щоби зменшити навантаження на державний бюджет. Це означає, що час на пасивне вивчення мови без практичного застосування вичерпано.
Березень 2027 року: дедлайн, який визначить майбутнє
Найбільше занепокоєння, за словами правозахисника, викликає третя новина — наближення офіційної дати завершення дії директиви ЄС про тимчасовий захист. Березень 2027 року стане точкою неповернення. У Німеччині вже напрацьовано законопроєкти щодо переходу на індивідуяльну легалізацію. Автоматичного продовження статусу біженця для всіх, найімовірніше, не відбудеться. Правозахисник окреслив головний «фільтр», який чекає на громаду:
«Через рік нас фактично чекає розподіл. Той, хто працює, забезпечує себе сам і сплачує внески, отримає посвідку на проживання. Якщо діти ходять до школи, а ви опанували мову, шанси залишитися в країні високі. Але якщо ви й надалі перебуваєте на повному соціяльному забезпеченні без поважних на те причин, ваше подальше перебування під великим питанням. Це не залякування, а реальність, до якої нас готують офіційні відомства».
Експерт закликав українців використати рік, що залишився, для переходу зі статусу «біженців» до статусу «резидентів». Це складний, стресовий, але водночас реальний шанс для тих, хто прагне закріпитися в Німеччині на довгостроковій основі.
Висновки: від допомоги до співпраці
Підсумовуючи, правозахисник Першого каналу (International) зазначив, що Німеччина змінює правила гри не через брак співчуття, а через бажання бачити українців повноцінними учасниками власної економіки, а не виключно отримувачами допомоги. 2026 рік стає вирішальним для тих, хто планує пов’язати своє майбутнє з цією країною.
