Чи справді Німеччина виганяє українських біженців? Правозахисники відповідають

Нев­же кра­ї­на, яка прийня­ла понад міль­йон укра­їн­ців, різ­ко закри­ває две­рі Про яких саме мігран­тів йде­ться в нових зако­но­про­є­ктах про депор­та­цію? Хто насправ­ді сто­їть за інфор­ма­цій­ною хви­лею про «вигна­н­ня» та кому вигі­дно сія­ти страх? Та чи дій­сно соці­аль­ні випла­ти укра­їн­цям ста­ли голов­ною про­бле­мою німе­цько­го бюдже­ту?

Пра­во­за­хи­сни­ки та адво­ка­ти від­по­від­а­ють на запи­та­н­ня гля­да­чів та чита­чів у ЄС. Пер­ший канал (International) наво­дить дета­лі.

Остан­ні­ми міся­ця­ми з Німеч­чи­ни над­хо­дить деда­лі біль­ше три­во­жних сигна­лів. Заго­лов­ки кри­чать про депор­та­ції, жорс­ткі зако­ни та роз­во­рот суспіль­ства про­ти біжен­ців. На цьо­му тлі в інфор­ма­цій­но­му про­сто­рі актив­но роз­га­ня­є­ться страх, що насту­пни­ми ста­нуть укра­їн­ці. Утім, якщо від­ки­ну­ти емо­ції та спо­кій­но розі­бра­ти­ся в фактах, кар­ти­на вигля­дає зов­сім іна­кше. Пра­во­за­хи­сни­ки Пер­шо­го кана­лу (International) про­ана­лі­зу­ва­ли ситу­а­цію без істе­рик та гучних гасел.

Понад мільйон українців і контекст міграційної втоми

Німеч­чи­на прийня­ла понад міль­йон гро­ма­дян Укра­ї­ни, факти­чно пере­тво­рив­шись на одну з най­ще­дрі­ших кра­їн щодо під­трим­ки. Іде­ться не лише про гро­шо­ві випла­ти, а й про опла­ту житла, допо­мо­гу на дітей, доступ до соці­аль­них послуг та обо­в’яз­ко­ві мов­ні кур­си. Це сут­тє­ве наван­та­же­н­ня на дер­жав­ний апа­рат, тому ціл­ком зако­но­мір­но, що в суспіль­стві вини­ка­ють запи­та­н­ня.

Пара­лель­но з укра­їн­ця­ми Німеч­чи­на бага­то років при­йма­ла інші хви­лі мігран­тів із Близь­ко­го Схо­ду та Афри­ки. Саме ця тема посту­по­во пере­тво­ри­ла­ся на най­бо­лю­чі­шу для німе­цько­го вибор­ця. Соціо­ло­гі­чні дослі­дже­н­ня пока­зу­ють, що мігра­ція нині тур­бує людей біль­ше, ніж пита­н­ня еко­ло­гії чи соці­аль­ної нерів­но­сті. Саме на цьо­му тлі полі­ти­ки поча­ли дія­ти жорс­ткі­ше, демон­стру­ю­чи кон­троль над ситу­а­ці­єю.

Новий законопроєкт: кого насправді торкнуться зміни

Пра­во­за­хи­сник Пер­шо­го кана­лу (International) роз­’я­снив, звід­ки з’я­вив­ся новий про­єкт мігра­цій­но­го зако­ну. Він справ­ді перед­ба­чає спро­ще­н­ня про­це­ду­ри депор­та­ції. Але клю­чо­ве сло­во тут — неле­галь­ні мігран­ти. Йде­ться про людей, які отри­ма­ли від­мо­ву в при­тул­ку, про­те рока­ми зали­ша­ю­ться в кра­ї­ні, кори­сту­ю­чись соці­аль­ни­ми послу­га­ми. Саме до них пла­ну­ють засто­су­ва­ти жорс­ткі­ші меха­ні­зми кон­тро­лю та роз­шу­ку.

«Німеч­чи­на справ­ді наво­дить лад у мігра­цій­ній сфе­рі, але мова йде перед­усім про неле­галь­не пере­бу­ва­н­ня та бага­то­рі­чні систем­ні про­бле­ми. Укра­їн­ці пере­бу­ва­ють у зов­сім іншій пра­во­вій реаль­но­сті, мають захист і зали­ша­ю­ться бажа­ни­ми для німе­цької еко­но­мі­ки».

Чому українців це не стосується: тимчасовий захист ЄС

Укра­їн­ців ці змі­ни не зачі­па­ють із прин­ци­по­вої при­чи­ни. Вони пере­бу­ва­ють у Німеч­чи­ні на під­ста­ві тим­ча­со­во­го захи­сту ЄС, дію яко­го вже про­дов­же­но до бере­зня 2026 року. Це кар­ди­наль­но інший пра­во­вий ста­тус, який уне­мо­жлив­лює засто­су­ва­н­ня до укра­їн­ців нових пра­вил депор­та­ції. Юри­ди­чно укра­їн­ці не є неле­га­ла­ми, тож зако­но­про­єкт їх про­сто не сто­су­є­ться.

Однак в інфор­ма­цій­но­му полі скла­да­є­ться хибне від­чу­т­тя, що саме укра­їн­ці ста­ли мішен­ню. При­чи­на кри­є­ться в полі­ти­чній бороть­бі та зро­стан­ні попу­ляр­но­сті пра­во­по­пу­лі­сти­чних сил.

Як правопопулісти використовують тему України

Пра­во­за­хи­сни­ки звер­та­ють ува­гу на стрім­ке зро­ста­н­ня попу­ляр­но­сті пра­во­по­пу­лі­сти­чної пар­тії «Аль­тер­на­ти­ва для Німеч­чи­ни». Ця полі­ти­чна сила дав­но побу­ду­ва­ла свою іден­ти­чність на анти­мі­гра­цій­ній рито­ри­ці, а після поча­тку вій­ни в Укра­ї­ні факти­чно пере­тво­ри­ла­ся на май­дан­чик для про­ро­сій­ських нара­ти­вів. Пар­тія актив­но екс­плу­а­тує тему допо­мо­ги Укра­ї­ні, пода­ю­чи її як шко­ду для німе­цьких гро­ма­дян.

«Важли­во розу­мі­ти, що за нині­шніх висо­ких пока­зни­ків під­трим­ки ця полі­ти­чна сила не фор­мує уряд і не визна­чає загаль­но­на­ціо­наль­ну полі­ти­ку. Макси­мум, на що вона зда­тна, — ство­рю­ва­ти інфор­ма­цій­ний шум і тиск на рів­ні окре­мих земель».

Саме звід­си з’яв­ля­ю­ться про­во­ка­цій­ні відео, мані­пу­ля­ції з авто­бу­сни­ми кви­тка­ми та заяви про те, що укра­їн­ці ніби­то масо­во повер­та­ю­ться до зони бойо­вих дій. Це бороть­ба за рей­тин­ги, а не від­обра­же­н­ня реаль­но­сті.

Передвиборчий популізм: «стоматологи» та соціальні виплати

Схо­жу, хоча й м’я­кшу, рито­ри­ку поча­ла вико­ри­сто­ву­ва­ти й тра­ди­цій­на опо­зи­ція. Зокре­ма, про­лу­на­ли гучні заяви про те, що щедрі соці­аль­ні випла­ти ніби­то при­ва­блю­ють мігран­тів. Скан­даль­ні сло­ва про «сто­ма­то­ло­гів» ста­ли при­кла­дом кла­си­чно­го перед­ви­бор­чо­го попу­лі­зму, який навіть усе­ре­ди­ні Німеч­чи­ни викли­кав хви­лю обу­ре­н­ня та спро­сту­вань. Пра­во­за­хи­сни­ки наго­ло­шу­ють: за гучни­ми фра­за­ми немає реаль­них рішень про масо­ве ско­ро­че­н­ня допо­мо­ги саме укра­їн­цям.

Економічний ресурс, а не баласт

Дер­жа­ва бачить в укра­їн­цях ресурс для еко­но­мі­ки. Уже зараз деся­тки тисяч укра­їн­ців пра­цю­ють і спла­чу­ють соці­аль­ні вне­ски, а кожен п’я­тий пра­це­зда­тний має робо­ту. Це пря­ме під­твер­дже­н­ня того, що укра­їн­ці не є бала­стом, а нав­па­ки — части­ною вирі­ше­н­ня демо­гра­фі­чних і кадро­вих про­блем Німеч­чи­ни. Саме тому став­ле­н­ня до укра­їн­ців у ФРН зага­лом пози­тив­не, а кра­ї­на заці­кав­ле­на в інте­гра­ції, вивчен­ні мови та дов­го­стро­ко­вій зайня­то­сті цих людей.

«Ада­пта­ція не зав­жди про­хо­дить глад­ко. Є скла­дні істо­рії, пов’я­за­ні з дітьми, соці­аль­ни­ми слу­жба­ми, незна­н­ням пра­вил і мови. Але ці випад­ки не є свід­че­н­ням воро­жої полі­ти­ки, а рад­ше наслід­ком різни­ці систем і бра­ку інфор­ма­ції. Саме тому зараз клю­чо­ве зав­да­н­ня — інте­гра­ція, а не вигна­н­ня».

Величезна дистанція між риторикою та реальними законами

Екс­перт Пер­шо­го кана­лу (International) під­су­му­вав, що всі гучні заго­лов­ки про те, що ФРН вига­няє мігран­тів, вар­то чита­ти дуже ува­жно. Зав­жди потрі­бно ста­ви­ти про­сте запи­та­н­ня: про кого саме йде­ться? Між полі­ти­чною рито­ри­кою, стра­ха­ми в соцме­ре­жах і реаль­ни­ми зако­на­ми про­ля­гає вели­че­зна дистан­ція. Саме цю дистан­цію сьо­го­дні нама­га­ю­ться запов­ни­ти пані­кою, часто інспі­ро­ва­ною ззов­ні. Зав­да­н­ня кри­ти­чно­го мисле­н­ня — не вести­ся на цю пані­ку, а розу­мі­ти справ­жній стан речей.