ЄСПЛ одноголосно визнав порушення прав українця: СБУ незаконно утримувала та катувала людину

Євро­пей­ський суд з прав люди­ни (ЄСПЛ) 11 черв­ня 2026 року ухва­лив оста­то­чне ріше­н­ня у спра­ві «Вар­ва про­ти Укра­ї­ни» (Varva v. Ukraine, заява № 24427/15). Суд одно­го­ло­сно визнав дер­жа­ву вин­ною у нелюд­сько­му пово­джен­ні, неза­кон­но­му позбав­лен­ні волі та від­су­тно­сті ефе­ктив­но­го роз­слі­ду­ва­н­ня дій спів­ро­бі­тни­ків Слу­жби без­пе­ки Укра­ї­ни (СБУ). Заяв­ник, пан Мико­ла Васи­льо­вич Вар­ва, отри­має 16 000 євро ком­пен­са­ції мораль­ної шко­ди.

Як відбувалося незаконне затримання

Від­по­від­но до мате­рі­а­лів суду, події роз­гор­та­ли­ся в листо­па­ді 2014 року в Хар­ко­ві. Пан Вар­ва ствер­джу­вав, що 16 листо­па­да його схо­пи­ли нев­ста­нов­ле­ні офі­це­ри СБУ про­сто неба непо­да­лік від дому. Про­тя­гом насту­пних двох діб чоло­ві­ка утри­му­ва­ли без жодної фікса­ції в доку­мен­тах. Як рані­ше зазна­чав Пер­ший канал (International), пра­кти­ка негла­сних затри­мань є гру­бим пору­ше­н­ням стат­ті 5 Євро­пей­ської кон­вен­ції. Лише 18 листо­па­да 2014 року слід­чі скла­ли про­то­кол затри­ма­н­ня, вка­зав­ши, що пана Вар­ву заа­ре­шту­ва­ли «під час вчи­не­н­ня зло­чи­ну», хоча в момент затри­ма­н­ня він пря­му­вав до місця пар­ку­ва­н­ня авто­мо­бі­ля, і при ньо­му не було жодної зброї чи вибу­хів­ки.

Незаперечні докази катувань

Клю­чо­вим дока­зом у спра­ві ста­ли меди­чні доку­мен­ти. Коли 18 листо­па­да пана Вар­ву допра­ви­ли до Хар­ків­сько­го ізо­ля­то­ра тим­ча­со­во­го три­ма­н­ня (ІТТ), адмі­ні­стра­ція уста­но­ви негай­но зафі­ксу­ва­ла в ньо­го числен­ні гема­то­ми та хара­ктер­ні вираз­ки на зап’ястях, що свід­чи­ли про три­ва­ле засто­су­ва­н­ня кай­да­нок. Ана­ло­гі­чні тіле­сні ушко­дже­н­ня під­твер­ди­ли 21 листо­па­да під час меди­чно­го огля­ду в Хар­ків­сько­му СІЗО.

Попри те, що керів­ни­цтво двох пені­тен­ці­ар­них уста­нов офі­цій­но пові­до­ми­ло орга­ни про­ку­ра­ту­ри про наяв­ність травм у затри­ма­но­го, жодно­го роз­слі­ду­ва­н­ня за фактом можли­во­го кату­ва­н­ня про­ве­де­но не було. ЄСПЛ вста­но­вив, що про­ку­ра­ту­ра навіть не вне­сла від­по­від­ні відо­мо­сті до Єди­но­го реє­стру досу­до­вих роз­слі­ду­вань, що пря­мо забо­ро­не­но Кри­мі­наль­ним про­це­су­аль­ним коде­ксом Укра­ї­ни.

«Інфор­ма­ція, про яку йде­ться, не під­твер­ди­ла­ся під час досу­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня в межах кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня щодо [заяв­ни­ка], — йшло­ся в листі про­ку­ра­ту­ри до Уря­до­во­го упов­но­ва­же­но­го. — Від­по­від­но, жодних захо­дів реа­гу­ва­н­ня… щодо ймо­вір­но­го засто­су­ва­н­ня тор­тур… у листо­па­ді 2014 року вжи­то не було».

Суд у Страс­бур­зі роз­ці­нив таку без­ді­яль­ність як пору­ше­н­ня про­це­су­аль­но­го аспе­кту стат­ті 3 Кон­вен­ції (забо­ро­на кату­вань). ЄСПЛ наго­ло­сив, що вер­сія про отри­ма­н­ня травм «у бій­ці з неві­до­мим» є неспро­мо­жною, адже вона не пояснює похо­дже­н­ня ран від кай­да­нок.

Безпідставний арешт та ігнорування соціальних зв’язків

Окре­му ува­гу в рішен­ні при­ді­ле­но сва­віль­но­му обран­ню запо­бі­жно­го захо­ду. Київ­ський район­ний суд Хар­ко­ва, а зго­дом і Апе­ля­цій­ний суд, від­мо­ви­ли­ся засто­со­ву­ва­ти до заяв­ни­ка будь-яку аль­тер­на­ти­ву три­ман­ню під вар­тою, послав­шись виклю­чно на тяж­кість обви­ну­ва­че­н­ня у ство­рен­ні теро­ри­сти­чної гру­пи. При цьо­му суд­ді про­і­гно­ру­ва­ли наяв­ність у чоло­ві­ка міцних соці­аль­них зв’яз­ків: у Хар­ко­ві в ньо­го була дру­жи­на, донь­ка, онук і при­ку­та до ліж­ка мати похи­ло­го віку. ЄСПЛ визнав, що засто­су­ва­н­ня так зва­но­го «запо­бі­жно­го залі­ку» без нале­жно­го ана­лі­зу ризи­ків є пору­ше­н­ням стат­ті 5 § 3 Кон­вен­ції.

Нелюдські умови в СІЗО та примусовий обмін

Суд також визнав пору­ше­н­ням стат­ті 3 Кон­вен­ції нена­ле­жні умо­ви утри­ма­н­ня в Хар­ків­сько­му СІЗО. У пере­пов­не­них каме­рах № 604 та № 643 не було гаря­чої води, постіль­ної біли­зни, а сані­тар­на зона не була від­го­ро­дже­на від житло­вої. Уря­до­ві сер­ти­фі­ка­ти, нада­ні заднім числом, ЄСПЛ оці­нив кри­ти­чно через брак пер­вин­них дока­зів.

Хоча скар­гу на при­му­со­ву участь в обмі­ні поло­не­ни­ми 26 гру­дня 2014 року ЄСПЛ від­хи­лив через неви­чер­па­н­ня націо­наль­них засо­бів захи­сту, він зафі­ксу­вав, що пан Вар­ва був пере­да­ний пред­став­ни­кам неви­зна­но­го утво­ре­н­ня «ДНР» без його зго­ди. У подаль­шо­му, після повер­не­н­ня до Укра­ї­ни, з чоло­ві­ка були зня­ті всі зви­ну­ва­че­н­ня, а суд звіль­нив його від кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті за спів­пра­цю зі слід­ством.