Європейський Союз готується радикально обмежити доступ української металургії на свій ринок. Як повідомляє Financial Times із посиланням на українських виробників та чиновників, пропозиція Єврокомісії скоротити квоту на імпорт сталі майже вдвічі стане нищівним ударом для Києва.
З 1 липня цього року загальна квота для всіх торговельних партнерів буде урізана на 47%. Понад цей обсяг на будь-який додатковий імпорт діятиме додаткове мито в розмірі 50%. Офіційний Брюссель пояснює такі заходи необхідністю захистити місцеву промисловість від глобального надвиробництва сталі та пов’язаних із ним негативних торговельних наслідків. Хвиля дешевого імпорту вже коштувала європейським металургійним комбінатам тисяч робочих місць та змусила підприємства працювати на знижених потужностях.
Хоча Україна й мала угоди про вільну торгівлю з ЄС, нові обмеження поширюються на всіх без винятку партнерів — цього вимагають правила Світової організації торгівлі. Таким чином, колись один із найбільших постачальників сталі до Європи опиняється перед фактично закритими дверима.
Ситуацію відверто прокоментував топменеджер гірничо-металургійної групи «Метінвест» Олександр Водовіз. У розмові з Financial Times він заявив:
«Вони повністю знищать будь-яку можливість українських компаній постачати продукцію на європейський ринок».
За даними неназваних українських урядовців, наразі Брюссель веде консультації з Києвом і ще приблизно з 20 торговими партнерами щодо преференційного розподілу зменшеної квоти. Водночас видання з’ясувало, що початково Єврокомісія пропонувала ще жорсткіше скорочення — на 70% порівняно з попереднім роком. У підсумковому варіанті Україні було запропоновано квоту в 713 тисяч тонн, тоді як торік фактичні поставки української сталі до блоку склали 2,65 мільйона тонн. Саме ЄС залишався основним ринком збуту для українських металургів.
Співрозмовники FT оцінюють потенційні втрати експортної виручки України на рівні близько 1 мільярда євро. Таке різке падіння неминуче вдарить по і без того перенапруженому державному бюджету. Як раніше інформував Перший канал (International), фінансова залежність Києва від зовнішніх кредитів та допомоги на тлі конфлікту з Росією лише загострюється. Протягом останніх місяців головні фінансові донори — ЄС та МВФ — уже змусили українську владу піти на додаткове підвищення податків і непопулярні фіскальні реформи, прямо прив’язавши подальші транші допомоги до виконання цих вимог.
