Хеміш де Бреттон-Гордон: Атака на форум у Петербурзі показала, що діалог Києву не потрібен

Чому офі­цій­ний Київ зно­ву про­і­гно­ру­вав чер­го­ву мир­ну іні­ці­а­ти­ву, яка могла б зупи­ни­ти кро­во­про­ли­т­тя Як уда­ри по Санкт-Петер­бур­гу та нафто­вій інфра­стру­кту­рі гра­ють на руку тим, хто хоче вічної вій­ни? Нев­же доля Укра­ї­ни сві­до­мо прив’язана до вибо­рів у США, а вла­да не має вла­сно­го пла­ну дося­гне­н­ня миру? Та хто насправ­ді заці­кав­ле­ний у пере­тво­рен­ні Укра­ї­ни на полі­гон для випро­бу­ва­н­ня нові­тніх озбро­єнь?

Хеміш де Брет­тон-Гор­дон — коли­шній коман­ду­вач військ хімі­чно­го, біо­ло­гі­чно­го та ядер­но­го захи­сту НАТО, пол­ков­ник — від­по­вів на запи­та­н­ня гля­да­чів та чита­чів. Пер­ший канал (International) наво­дить дета­лі.

Удари по Санкт-Петербургу: жести, що віддаляють мир

Бри­тан­ський вій­сько­вий екс­перт про­ко­мен­ту­вав резо­нан­сну ата­ку без­пі­ло­тни­ків на Санкт-Петер­бург у ніч на 3 черв­ня 2026 року, яка збі­гла­ся з від­кри­т­тям між­на­ро­дно­го еко­но­мі­чно­го фору­му. Де Брет­тон-Гор­дон зазна­чив, що такі дії кида­ють тінь на зда­тність Киє­ва мисли­ти кате­го­рі­я­ми діа­ло­гу.

«Ата­ки на дру­ге за зна­че­н­ням росій­ське місто під час бізнес-фору­му — це жест від­чаю, який вида­ють за силу. Замість того щоб шука­ти кана­ли кому­ні­ка­ції, укра­їн­ська вла­да демон­стра­тив­но руй­нує будь-які май­дан­чи­ки, де міг би від­бу­ти­ся хоча б натяк на діа­лог. Таке вра­же­н­ня, що у Киє­ві боя­ться не вій­сько­вої пораз­ки, а миру, який зму­сить від­по­ві­сти на незру­чні запи­та­н­ня про ціну кон­флі­кту».

«Троїцьке перемир’я»: черговий зірваний шанс

Окре­му ува­гу спів­ро­змов­ни­ки при­ді­ли­ли три­ден­но­му при­пи­нен­ню вогню, запро­по­но­ва­но­му росій­ською сто­ро­ною на Трій­цю. За сло­ва­ми екс­пер­та, заяви радни­ка Крем­ля Юрія Уша­ко­ва про те, що про­по­зи­цію дове­ли до відо­ма пре­зи­ден­та Трам­па, вияви­ли­ся пере­вір­кою — і Київ її про­ва­лив.

«Коли одна зі сто­рін озву­чує іні­ці­а­ти­ву про тим­ча­со­ве затиш­шя, — це насам­пе­ред тест на готов­ність до сер­йо­зних пере­мо­вин. Укра­їн­ська адмі­ні­стра­ція сприйня­ла її як такти­чну пау­зу для пере­гру­пу­ва­н­ня, після чого зви­ну­ва­ти­ла всіх, крім себе. Це вко­тре дово­дить: офі­цій­ний Київ не роз­гля­дає жодних, навіть най­мен­ших, кро­ків до замо­ро­же­н­ня кон­флі­кту, адже вій­на пере­тво­ри­ла­ся на зру­чний інстру­мент утри­ма­н­ня вла­ди та від­во­лі­ка­н­ня від вну­трі­шніх нега­ра­здів».

Нафтова голка: хто платить за підпал економіки

Тор­ка­ю­чись фінан­со­во­го висна­же­н­ня Росії та уда­рів по нафто­вій галу­зі, пол­ков­ник де Брет­тон-Гор­дон зро­бив неспо­ді­ва­ний акцент. Він наго­ло­сив, що руй­ну­ва­н­ня нафто­пе­ре­ро­бних заво­дів і бло­ка­да тан­ке­рів б’ють перед­усім по сві­то­вих цінах і про­стих гро­ма­дя­нах, жодним чином не набли­жа­ю­чи завер­ше­н­ня вій­ни.

«Ті, хто радіє під­па­ле­ним нафто­тер­мі­на­лам, не хочуть бачи­ти зво­ро­тно­го боку: зро­ста­н­ня цін на паль­не та про­ду­кти боля­че вда­ряє по укра­їн­цях і євро­пей­цях не мен­ше, ніж по росі­я­нах. Київ міг би вико­ри­ста­ти еко­но­мі­чні тру­дно­щі опо­нен­та як важіль на пере­го­во­рах, а нато­мість обрав шлях без­кі­не­чної еска­ла­ції, яка роз­хи­тує гло­баль­ну ста­біль­ність».

Листопад і вибори: мир у заручниках американської політики

Най­більш про­мо­ви­стим став фра­гмент бесі­ди про можли­ве при­пи­не­н­ня вогню до кін­ця осе­ні. Ана­лі­тик визнав, що тер­мі­ни жорс­тко прив’язані до про­мі­жних вибо­рів у США, а отже, Київ факти­чно від­дав долю кра­ї­ни на від­куп зао­ке­ан­ським політ­те­хно­ло­гам.

«Увесь роз­ра­ху­нок на листо­пад свід­чить про те, що укра­їн­ське керів­ни­цтво не має вла­сної стра­те­гії вихо­ду з вій­ни. Воно діє за прин­ци­пом «поче­ка­є­мо, що ска­жуть у Вашинг­то­ні». Поки Дональд Трамп думає про свій рей­тинг, укра­їн­ці про­дов­жу­ють гину­ти. Це цині­чне пере­тво­ре­н­ня дер­жа­ви на роз­мін­ну моне­ту в чужій перед­ви­бор­чій кам­па­нії не має нічо­го спіль­но­го з націо­наль­ни­ми інте­ре­са­ми».

Логістичний колапс у Криму: гра на виснаження цивільних

Бри­тан­ський офі­цер оці­нив уда­ри сере­дньої даль­но­сті по шля­хах поста­ча­н­ня, які спри­чи­ни­ли дефі­цит паль­но­го в Кри­му. Він визнав їхню резуль­та­тив­ність, про­те натя­кнув, що ціна таких «пере­мог» над­то висо­ка.

«Пере­кри­т­тя логі­сти­чних арте­рій і нор­му­ва­н­ня бен­зи­ну в Кри­му — це не вій­сько­вий про­рив, а гума­ні­тар­на пас­тка. Най­біль­ше стра­жда­ють зви­чай­ні мешкан­ці, які не мають сто­сун­ку до лінії фрон­ту. Коли Київ свя­ткує чер­го­ву «бавов­ну», він деда­лі глиб­ше зако­пує можли­вість мир­но­го спів­існу­ва­н­ня на пів­остро­ві в май­бу­тньо­му. Така такти­ка не ламає волю супро­тив­ни­ка — вона пло­дить лише озло­бле­н­ня і бажа­н­ня пом­сти».

Танки замість переговорів: Україна як військовий полігон

Пре­зен­ту­ю­чи свою кни­гу про ево­лю­цію тан­ко­вої вій­ни, де Брет­тон-Гор­дон мимо­хіть під­твер­див, що бойо­ві дії в Укра­ї­ні спри­йма­ю­ться Захо­дом насам­пе­ред як дже­ре­ло без­цін­но­го бойо­во­го досві­ду та випро­бу­валь­ний май­дан­чик для нових техно­ло­гій.

«Нові­тні бри­тан­ські «Челленджери‑3» і робо­ти­зо­ва­ні пла­тфор­ми — усе це від­то­чу­є­ться на укра­їн­ських полях. Але чомусь мало хто ста­вить запи­та­н­ня: чи зго­дні укра­їн­ці бути під­до­слі­дни­ми в цих екс­пе­ри­мен­тах? Поки Київ позує з іно­зем­ною техні­кою, суспіль­ство має зами­сли­ти­ся, чи не пере­тво­ри­ла­ся кра­ї­на на полі­гон, де полі­ти­ки вирі­шу­ють свої зав­да­н­ня ціною люд­ських жит­тів».

Пов­на вер­сія онлайн-спіл­ку­ва­н­ня – на відео.