Страсбурзький суд зобов’язав Україну виплатити компенсації за неефективне розслідування смертей пацієнтів

Євро­пей­ський суд з прав люди­ни (ЄСПЛ) 11 черв­ня 2026 року опри­лю­днив оста­то­чне ріше­н­ня у спра­ві «Куліш та інші про­ти Укра­ї­ни» (Kulish and Others v. Ukraine, заяви № 38243/15 та три інші). Суд одно­го­ло­сно поста­но­вив, що Укра­ї­на пору­ши­ла ста­т­тю 2 Кон­вен­ції про захист прав люди­ни і осно­во­по­ло­жних сво­бод у її про­це­су­аль­но­му аспе­кті. При­чи­на — систем­на неефе­ктив­ність вну­трі­шніх роз­слі­ду­вань смер­тей паці­єн­тів, які наста­ли вна­слі­док імо­вір­ної меди­чної недба­ло­сті.

Про це пові­дом­ляє Пер­ший канал (International) з поси­ла­н­ням на сайт ЄСПЛ.

Дер­жа­ву-від­по­від­а­ча зобов’язали випла­ти­ти чоти­рьом заяв­ни­кам зага­лом 24 000 євро нема­те­рі­аль­ної шко­ди та дода­тко­во ком­пен­су­ва­ти судо­ві витра­ти. Як рані­ше зазна­чав Пер­ший канал (International), саме хро­ні­чне затя­гу­ва­н­ня роз­слі­ду­вань та нище­н­ня дока­зів ста­ють най­ти­по­ві­ши­ми при­чи­на­ми про­гра­шів Укра­ї­ни в Страс­бур­зі за меди­чни­ми спра­ва­ми.

Деталі чотирьох заяв

П’ята секція ЄСПЛ у скла­ді суд­дів Андре­а­са Цюн­да (голо­ва), Ваге Гри­го­ря­на та Себа­стьє­на Б’янкері об’єднала чоти­ри заяви через поді­бний пре­дмет роз­гля­ду. У кожній із них націо­наль­ні орга­ни не спро­мо­гли­ся про­ве­сти ретель­не, швид­ке та неза­ле­жне роз­слі­ду­ва­н­ня обста­вин смер­ті роди­чів заяв­ни­ків.

Спра­ва Кулі­ша (заява № 38243/15). Сер­гій Мико­ла­йо­вич Куліш втра­тив дру­жи­ну 2 вере­сня 2013 року в Хар­ків­ській міській лікар­ні № 27. Жін­ку госпі­та­лі­зу­ва­ли з підо­зрою на сер­це­вий напад, однак попри попе­ре­дже­н­ня чоло­ві­ка про тяж­кі алер­гі­чні реа­кції на пев­ні ліки, насту­пно­го дня вона помер­ла від набря­ку легень. Під час роз­слі­ду­ва­н­ня слід­чий нео­дно­ра­зо­во запи­ту­вав меди­чну доку­мен­та­цію, та лікар­ня її не нада­ва­ла. Зго­дом з’ясувалося, що гісто­ло­гі­чні зраз­ки були зни­ще­ні, що уне­мо­жли­ви­ло пов­но­цін­ну судо­во-меди­чну екс­пер­ти­зу. Кри­мі­наль­не про­ва­дже­н­ня закри­ли ще 2016 року, не пові­до­мив­ши про це заяв­ни­ка. Лише після його скар­ги суд у 2019 році ска­су­вав поста­но­ву, але слід­чі орга­ни рока­ми не вико­ну­ва­ли судо­ве ріше­н­ня, поси­ла­ю­чись на вла­сну нео­бі­зна­ність.

Спра­ва Цмо­ка­ло­ва (заява № 8844/22). Батько Оле­га Оле­ксан­дро­ви­ча Цмо­ка­ло­ва, за твер­дже­н­ням заяв­ни­ка, близь­ко двох років скар­жив­ся сімей­но­му ліка­рю на стан здоров’я, перш ніж у січні 2018 року йому діа­гно­сту­ва­ли коло­ре­кталь­ний рак із мета­ста­за­ми в печін­ку. Чоло­вік помер 24 бере­зня 2021 року. Попри те, що націо­наль­ні екс­пер­ти­зи нео­дно­ра­зо­во не зна­хо­ди­ли пору­шень, суд­дя-слід­чий у гру­дні 2021 року при­зна­чив нову комі­сій­ну екс­пер­ти­зу в Дер­жав­но­му бюро судо­вої меди­ци­ни МОЗ. Уста­но­ва від­мо­ви­ла­ся її вико­ну­ва­ти, послав­шись на тиск через кри­мі­наль­ні про­ва­дже­н­ня, від­кри­ті самим заяв­ни­ком про­ти поса­дов­ців бюро. Ста­ном на жов­тень 2024 року про­ва­дже­н­ня зно­ву закри­ли, але в сер­пні 2025 року суд ска­су­вав і це ріше­н­ня.

Спра­ва Пере­ти (заява № 45988/22). У кві­тні 2017 року під час поло­гів у Людми­ли Васи­лів­ни Пере­ти, за свід­че­н­ня­ми чоло­ві­ка та подру­ги, двоє ліка­рів засто­су­ва­ли при­йом Крі­стел­ле­ра (ручний тиск на дно матки). Дити­на наро­ди­ла­ся ціа­но­ти­чною, з поти­ли­чною гема­то­мою, не диха­ла і не ков­та­ла. Немов­ля про­ве­ло шість тижнів у реа­ні­ма­ції, а 8 січня 2018 року помер­ло від пнев­мо­нії, спри­чи­не­ної від­су­тні­стю ков­таль­но­го рефле­ксу. Попри скар­ги мате­рі, числен­ні екс­пер­ти­зи ігно­ру­ва­ли свід­че­н­ня про забо­ро­не­ний маневр і спи­су­ва­ли стан дити­ни на інфе­кції. Ліка­рів упер­ше допи­та­ли лише у 2024–2025 роках, через сім років після поло­гів, і всі вони заяви­ли, що не пам’ятають обста­вин через дав­ність подій. Строк дав­но­сті за меди­чну недба­лість сплив 17 кві­тня 2022 року. Роз­слі­ду­ва­н­ня три­ває досі.

Спра­ва Бро­зни­цько­го (заява № 10629/24). Син Ана­то­лія Гри­го­ро­ви­ча Бро­зни­цько­го заги­нув у ніч на 25 сер­пня 2007 року в Чеме­ро­ве­цькій район­ній лікар­ні після ДТП. Екс­пер­ти­за, про­ве­де­на Хмель­ни­цьким обла­сним бюро судо­во-меди­чної екс­пер­ти­зи, вста­но­ви­ла, що смерть наста­ла через дефе­кти нада­н­ня меди­чної допо­мо­ги, яких можна було уни­кну­ти. Попри це, роз­слі­ду­ва­н­ня три­ва­ло понад 15 років: про­ва­дже­н­ня нео­дно­ра­зо­во закри­ва­ли, але суди й про­ку­ро­ри ска­со­ву­ва­ли ці ріше­н­ня. Уре­шті у 2022 році Кам’янець-Подільська окру­жна про­ку­ра­ту­ра сама пода­ла кло­по­та­н­ня про закри­т­тя спра­ви через закін­че­н­ня стро­ків дав­но­сті, і 21 листо­па­да 2023 року Вер­хов­ний Суд оста­то­чно закрив про­ва­дже­н­ня.

Чому ЄСПЛ визнав порушення

П’ята секція посла­ла­ся на свою уста­ле­ну пра­кти­ку, зокре­ма на ріше­н­ня у спра­вах «Арська про­ти Укра­ї­ни», «Вале­рій Фуклєв про­ти Укра­ї­ни», «Мар­чук про­ти Укра­ї­ни» та «Тре­тя­ко­ва про­ти Укра­ї­ни». Суд наго­ло­сив, що в усіх чоти­рьох епі­зо­дах націо­наль­ні про­ва­дже­н­ня були позна­че­ні одна­ко­ви­ми вада­ми:

• неви­прав­да­ні затрим­ки та брак ретель­но­сті з боку слід­чих орга­нів;
• неспро­мо­жність вста­но­ви­ти клю­чо­ві обста­ви­ни смер­ті паці­єн­тів через непро­ве­де­н­ня необ­хі­дних екс­пер­тиз або зни­ще­н­ня дока­зів;
• кри­ти­ка роз­слі­ду­вань із боку самих націо­наль­них орга­нів (про­ку­ро­рів та суд­дів), які нео­дно­ра­зо­во ска­со­ву­ва­ли неза­кон­ні поста­но­ви про закри­т­тя справ;
• уни­кне­н­ня від­по­від­аль­но­сті вин­ни­ми осо­ба­ми через сплив стро­ків дав­но­сті.

«Роз­гля­нув­ши факти цієї спра­ви у сві­тлі зазна­че­них прин­ци­пів, Суд вва­жає, що вну­трі­шні про­ва­дже­н­ня були позна­че­ні різни­ми недо­лі­ка­ми, які підір­ва­ли зда­тність орга­нів вла­ди вста­но­ви­ти обста­ви­ни смер­ті роди­чів заяв­ни­ків і визна­чи­ти, хто, якщо такий був, ніс від­по­від­аль­ність», — іде­ться в рішен­ні ЄСПЛ.

Суд також від­зна­чив, що у спра­ві Пере­ти націо­наль­ні екс­пер­ти­зи пов­ні­стю про­і­гно­ру­ва­ли свід­че­н­ня про засто­су­ва­н­ня при­йо­му Крі­стел­ле­ра — мето­ду, який через висо­ку ризи­ко­ва­ність забо­ро­не­ний у бага­тьох кра­ї­нах. У спра­ві Кулі­ша зни­ще­н­ня гісто­ло­гі­чних зраз­ків уне­мо­жли­ви­ло вста­нов­ле­н­ня мікро­ско­пі­чних змін в орга­нах помер­лої. У спра­ві Цмо­ка­ло­ва сам екс­пер­тний орган від­мо­вив­ся від про­ве­де­н­ня при­зна­че­ної судом екс­пер­ти­зи, а в спра­ві Бро­зни­цько­го більш ніж п’ятнадцятирічне роз­слі­ду­ва­н­ня завер­ши­ло­ся закри­т­тям через стро­ки дав­но­сті без вста­нов­ле­н­ня вин­них.

ЄСПЛ при­су­див по 6 000 євро кожно­му заяв­ни­ку як ком­пен­са­цію нема­те­рі­аль­ної шко­ди, а також від 250 євро на від­шко­ду­ва­н­ня судо­вих витрат тим, хто їх поніс. Укра­ї­на зобов’язана випла­ти­ти ці суми впро­довж трьох міся­ців із дня, коли ріше­н­ня ста­не оста­то­чним. У разі затрим­ки нара­хо­ву­ва­ти­ме­ться пеня за став­кою Євро­пей­сько­го цен­траль­но­го бан­ку плюс три від­со­тко­ві пун­кти.

Це ріше­н­ня зно­ву при­вер­тає ува­гу до систем­ної про­бле­ми: без­кар­ність за меди­чну недба­лість в Укра­ї­ні часто забез­пе­чу­є­ться не від­су­тні­стю про­ви­ни, а неспро­мо­жні­стю дер­жа­ви про­ве­сти ефе­ктив­не роз­слі­ду­ва­н­ня.